Розділ 10

— Сильвестр досліджував один із тунелів на Південному полюсі й надибав корабель. Він якимось дивом витяг його на поверхню. Як ви вже зрозуміли, Сильвестр заліз усередину, натиснув на кнопку запуску і полетів до запрограмованого пункту призначення — тобто сюди.

— Хіба Корпорація не виплачує вам відсотки за оренду Брами? — запитав я. — Якщо вони готові платити за відкриття, то Браму можна вважати найціннішим відкриттям?

— Нам — точно ні, — невесело відповіла Луїза Форенд; либонь, гроші були дошкульною темою для родини. — Звичайно, Сильвестр не ставив за мету знайти Браму. Інструктори роз­повідають, що кораблі оснащено функцією автоматичного ­повернення. Хоч куди ви полетіли, треба лише натиснути кнопку запуску — і ви повернетеся сюди. Та Сильвестрові це не допомогло, тому що він і так був тут. Він завершив навколосвітню подорож, яка тривала бозна-скільки.

— Сильвестр був кмітливим і розумним. Таким має бути справжній дослідник, — Сесс перехопив ініціативу. — Тому він не запанікував. Окрім того, перше ніж до Брами прибули дослідники, у Сильвестра закінчилися всі ресурси для підтримки життя. Він міг прожити трохи довше. Він міг використовувати рідкий кисень і водень у посадкових модулях, щоб дістати повітря й воду. Не розумію, чому він цього не зробив.

ПРИСТУПНІ РЕЙСИ

30-107. П’ЯТИМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Три місця, для кандидатів, що розмовляють англійською. Звертатися до Террі Якамори (тел.: 83-675) або Джея Пардука (тел.: 83-004).

30-108. ТРИМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Броня. Одне місце, для кандидатів, що розмовляють англійською або французькою. ПРЕМІАЛЬНИЙ РЕЙС. Делореан Саґрю (П’єзофон: 88-108).

30-109. ОДНОМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Дослідницький рейс. Високий рівень безпеки. Звертатися до командира польоту.

30-110. ОДНОМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Броня. ПРЕМІАЛЬНИЙ РЕЙС. Звертатися до командира польоту.

30-111. ТРИМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Відкритий запис. Звертатися до командира рейсу.

30-112. ТРИМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Можлива коротка подорож. Відкритий запис. Мінімум гарантій. Звертатися до командира польоту.

30-113. ОДНОМІСНИЙ КОРАБЕЛЬ. Чотири місця до Брами-2. Перевезення в надійному п’ятимісному кораблі. Звертатися до Тіккі Трамбалл (тел.:87-869).

— Тому що він однаково помер би з голоду, — не здавалася Луїза, захищаючи свого родича.

— Напевно. Втім, коли знайшли його тіло з перерізаним горлом, він тримав свої записи.

Форенди славні люди, але я це все вже чув, до того ж, через них можу запізнитись на заняття.

Звичайно, на цьому етапі курси були не такі захопливі (наприклад, базовий курс розвішування гамаків і поглиблений курс змивання в туалеті). Читач, напевне, здивується: як сталося, що нас не навчали керувати кораблями? А все дуже просто: як твердили Форенди й інші, кораблі мали автоматичне управління. Навіть керування посадковими модулями не викликало труднощів, хоча слід було набити руку, щоб розібратися з управлінням. Щоб керувати посадковим модулем, треба було лиш узгодити тривимірну голограму поточних координат у космосі з пунктом призначення і перетягнути пучок світла в точку пункту призначення. Після цього посадковий модуль скеровувався туди. Він самостійно обчислював власну траєкторію та виправляв похибки. Слід було лише навчитися координувати свої рухи, щоб зловити пучок світла і направити до пункту призначення, але система проста в користуванні.

Між уроками змивання в туалеті й тестами по гамаках ми розмовляли про те, що робитимемо після закінчення курсів. Графік рейсів регулярно оновлювався й відображався на п’єзомоніторі в аудиторії, коли хтось його вмикав. Деякі рейси включають імена членів екіпажів. Декотрі з них я впізнав. З-поміж них була Тіккі Трамбалл — дівчина, з якою я танцював і кілька разів сидів поряд у їдальні. Вона була виїзним пілотом і позаяк набирала екіпаж, я мав намір приєднатися до неї. Проте розумні люди сказали мені, що виїзні рейси — це гайнування часу.

Функції виїзного пілота полягали ось у чому: він возив нові екіпажі до Брами-2. Це завдання виконують кілька п’ятимісних кораблів на регулярній основі. Вони беруть із собою чотирьох чоловік (ось чому Тіккі потрібні були люди), а потім виїзний пілот повертається сам або з проспекторами, яких вони підібрали у Брамі-2 (якщо такі є). Зазвичай там хтось буває.

Команда, яка знайшла Браму-2, була нашим ідеалом. Вони зробили це, ще й як! Брама-2 нічим не відрізнялася від першої, окрім того, що вона розташовувалася на орбіті іншої зірки. Там було не більше цінних речей, аніж у чільній Брамі: гічі все ретельно прибрали, окрім кораблів. Також Брама-2 мала менше кораблів, аніж ми: там було близько 150 кораблів, а в основній старій сонячній Брамі — майже тисяча. Утім, ці 150 кораблів були варті того. Також слід додати, що вони мали ширший діапазон пунктів призначення, ніж кораблі в головній Брамі.

Дорога до Брами-2 забирала чотириста світлових років, тобто 109 днів ув один бік. Чільною зіркою Брами-2 є яскрава блакитна зірка класу B. Вважають, що це Алкіона, одна з Плеяд, але щодо цього є певні сумніви. Насправді то не справжня зірка Брами-2. Вона не становить орбіту великої зорі, а натомість є невеликою розжеврілою жаринкою червоного карлика неподалік. Також вважається, що цей карлик, можливо, постає далеким складником блакитної зірки класу B, а разом вони утворюють подвійну зірку. Противники такої гіпотези стверджують, що це неможливо через різницю у віці двох зірок. Ця дискусія триватиме ще кілька років і, можливо, ми дізнаємося правду. Дивним є те, що гічі розташували пункт космічного зв’язку у районі настільки непримітної зірки. Втім, із гічі пов’язано багато загадок, вле це жодним чином не впливає на достаток команди, яка знайшла це місце. Вони одержують відсоток від усіх знахідок проспекторів!