Розділ «СЛОВАЧЧИНА»

Ще одним актуальним напрямом сучасної економічної політики країни стала стабілізація національної грошової одиниці та максимальна її прив'язка до спільної грошової одиниці ЄС - євро. Так, у п'ятницю, 25 листопада 2006 р., Словаччина ухвалила рішення щодо приєднання до Європейського механізму обмінних курсів, що припускає прив'язку її національної валюти коруни до євро. При цьому припустимі коливання в межах 15% у ту або іншу сторону від офіційного курсу коруни, що становить 38,4550 стосовно євро.

Це рішення стало важливим кроком на шляху вступу Словаччини в зону євро. Словаччина першою з-поміж держав Центрально-Східної Європи увійшла в зону євро з 1 січня 2009 року.

Словаччина бере активну участь у регіональному економічному співробітництві. Схід країни разом з суміжними територіями Польщі, України, Угорщини, а також Румунії задіяний в роботі "Карпатського Єврореґіону". Участь у цьому єврореґіоні беруть середньо-східні окреси Пряшівського та Кошицького країв. У Кошицькому краї створена вільна економічна зона (ВЕЗ) "Кошице".

Таким чином, Словацька Республіка - це молода держава Центральної Європи, що після розпаду Чехословаччини обрала європейський та євроатлантичний напрям зовнішньої політики, ставши у 2004 році членом НАТО та ЄС. Демократичні перетворення і темпи економічного зростання характеризуються стабільністю та послідовністю перетворень.

Широтні та меридіональні залізниці та нові шосейні шляхи зручно поєднують країну не лише з державами-сусідами, а й забезпечують широкий вихід до держав Західної, Південної та Східної Європи. Варто згадати про систему нафто- та газопроводів, по яких російські енергоносії через Україну поступають як до національних, так і до західно- та південно-європейських споживачів. Не варто відкидати важливого транспортного значення міжнародної водної артерії - Дунаю.

Переважно гірський характер, крім Подунайської рівнини на південному заході, території країни зумовлює специфіку конфігурації її транспортної мережі. Довжина залізниць становить 3665 км, з них 1472 км електрифіковано і 1024 км двоколійні. Протяжність автомобільних доріг набагато більша - 17869 км, з них магістральних 198 км. Довжина Дунайського водного шляху у Словаччині становить 172 км.

У транспортній залізничній мережі основними є три широтні та п'ять меридіональних ліній. Широтні лінії це: північна, Жиліна-Мартін-Попрад-Пряшів-Гуменне; середня, Зволен-Банська-Бистриця~Брезно-Кошице; південна, Братислава-Нове Замки-Зволен-Рожнява-Кошице-Требішов. Меридіональні лінії проходять три на заході і дві на сході. Західні: Бра-тислава-Трнава-Тренчин-Жиліна, Нове Замки-Нітра-Превідза-Мартін та Банська-Бистриця-Мартін. Східні: Кошице-Пряшів та Требішов-Гуменне. Найбільшими транспортно-залізничними вузлами є Братислава та Ні-тра. Словаччина пов'язана з Україною двома залізничними переходами, Чиєрна-над-Тисов - Чоп та Вельке-Капушани-Ужгород.

У Словаччині починає втілюватись в життя програма побудови швидкісних автострад. До ладу вже стали такі чотири автостради, або їх ділянки: Братислава-Кути (в Чехію); Братислава-Трнава-Горна Стреда (планується продовження до Тренчина); Ліптовска Тепла~Гибе (Жилінський край) та Кошице-Пряшів.

Найбільше вантажів перевозить залізничний транспорт - 60 млн т, далі автомобільний - 32 млн т і найменше річковий - 2 млн т. У перевезеннях пасажирів ситуація дещо інша. Найбільше їх перевозиться автомобільним транспортом - 720 млн осіб, суттєво менше залізничним - 90 млн осіб і найменше річковим - 0,2 млн осіб. Майже весь дунайський річковий вантажо- і пасажирооборот країни концентрується у двох портах - Братиславі і Комарно.

Сектор перевезення на даному етапі перебуває на стадії розвитку та вдосконалення. Із зростанням кількості туристичних поїздок здійснюється будівництво та реконструкція залізничних вокзалів, автобусних станцій, летовищ та інших споруд, розширюються чинні потужності, збільшується їх пропускна спроможність. Якісне вдосконалення матеріально-технічної бази транспорту визначається передусім активними вимогами туристів до комфорту, безпеки, швидкості та зручності під час подорожі.

Потяг - найбільш комфортабельний і швидкий спосіб подорожі по країні. Існують два типи потягів: швидкі і повільніші (зупиняються майже на кожній зупинці). Квитки продаються в касах, а також в потягу у кондуктора, що дещо дорожче. Вартість квитка також залежить від відстані і класу вагону (загальний і перший). Спальні вагони є тільки в нічних потягах дальнього проходження, які використовуються на міжнародних маршрутах. У решті потягів місця сидячі, оскільки відстані в Європі невеликі.

Автобусне сполучення добре розвинене, проте варто враховувати, що автобуси в Словаччині - дорожчий вид транспорту, ніж потяги. У вихідні дні знижка на автобус більша, ніж на залізничний транспорт. Існують три типи автобусів: експрес (використовується на дальні відстані), місцевий, міський. Міжнародні автобусні маршрути дозволяють потрапити з Братислави в Мюнхен, Кельн, Відень, Берлін, Париж, проте без шенгенської візи в ці міста не пустять.

Повітряний транспорт Словаччини представлений 9 авіакомпаніями, зокрема найбільшими з них є наступні - Air Slovakia Bwj, Slovenske Aerolinie - у Братиславі, Air Transport Europe - у Попраді, Seagle Air - у Тренчині. Окрім них є аеропорти в Кошице, Попраді і Слячі, а також невеликі аеропорти в П'єштяні і Превідзі, котрі обслуговують місцеві авіалінії.

Водний транспорт. Майже весь дунайський річковий пасажиропотік країни концентрується у двох портах - Братиславі і Комарно.

Найбільші міста

Найбільшим містом країни за чисельністю населення, політичним та економічним впливом є її столиця Братислава (450-500 тис. мешканців). Місто розташоване у південно-західній частині країни на обох берегах Дунаю.

Братислава, як столиця Словаччини і як ворота в маленьку середньоєвропейську країну відноситься до найважливіших туристичних центрів Словаччини. Братислава є містом історії, культури, хорошої кухні і вина, але також і місця, де можна відпочити і розважитися.

Братислава є містом з тисячолітньою історією, з чудово відреконстру-йованим історичним центром, сповненим палацами у стилі барокко, фонтанами і романтичними вулицями. Також як Будапешт і Відень, Братислава була колись містом, де коронували імператорів. Майже 300 літній період, починаючи з середини XVI століття, був періодом найбільшого розквіту, коли місто стало місцем коронацій угорських королів. Свої резиденції тут побудували для себе важливі аристократичні сім'ї Угорщини, розвивалося ремесло, гостювали найвідоміші композитори, такі як Моцарт, Гайдн, Людвіг ван Бетховен, Ліст. Німці дали місту назву Пресбург, слов'яни його перейменували на Прешпорок, тоді як угорці його називали Пожонь. Офіційну назву місто, отримало в 1919 роки.

Братислава - важливий промисловий центр (машинобудування, нафтохімія, легка і харчова промисловість), центр науки (університет, Національна академія наук) і культури.

Кошице (250 тис. осіб) - адміністративний центр Східної Словаччини, друге за величиною (після Братислави) місто. Великий промисловий центр, де розвинута чорна металургія, машинобудування, деревообробна, харчова і швейна промисловість.