Розділ «СЛОВАЧЧИНА»

В 2003 р. у Словаччині продовжилися економічні реформи, зумовлені виконанням передвступних вимог ЄС. Словаччина завершила основні заходи щодо вступу в Європейський Союз. У квітні 2003р. вона в числі інших країн-кандидатів підписала угоду про вступ у ЄС із 1 травня 2004 р. У травні 2003р. це питання одержало підтримку словацького населення в результаті референдуму. Необхідні документи були ратифіковані парламентом. Підготовлено було виправлення в конституцію Словацької Республіки у зв'язку з майбутнім членством Словаччини в ЄС.

В 2005 р. словацька економіка розвивалася стабільно. Намічені урядом Словаччини при розрахунку параметрів державного бюджету на 2003 р. показники досягнуті. ВВП Словаччини збільшився на 4% і склав у поточних цінах 1180 млрд слов. крон (33 млрддол.). Питома вага приватного сектора у ВВП становить 90% .

Вступ у ЄС позитивно вплинув на інвестиційний клімат у Словаччині. З одного боку - членство в ЄС підняло довіру іноземних інвесторів до економіки Словаччини, з іншого боку - прийняття законодавчої бази ЄС якісно сприяло розвитку підприємницького середовища в країні. Нові інвестиції плюс можливість працювати в інших країнах - членах ЄС -сприяло збільшенню зарплат у країні.

Зі членством у ЄС зв'язані очікування прискорення технологічного розвитку країни за допомогою фондів ЄС. Правда тут діє правило, у зв'язку з яким словацькі партнери, що розраховують на допомогу з фондів ЄС повинні вносити також свій фінансовий внесок. Через те країна повинна заощаджувати фінансові засоби в інших галузях, в основному це стосується розвитку публічного сектора й соціальної сфери. Таким чином, на довгий час консервується високий рівень бідності й соціальних дисбалансів. Крім того, збільшуються також диспропорції в розвитку між різними регіонами країни.

Перед вступом у ЄС населення очікувало різке підвищення цін продовольство й нерухомість. Але ці очікування виявилися помилковими. Продовольство в Словаччині завжди було завжди дорожче, ніж, наприклад, у Польщі або в Чехії. Збільшилися ціни товарів, імпорт яких залежить від регулювання ЄС, наприклад бананів. Тому ціни хоча й піднялися, але в набагато меншому мірі, ніж передбачалося. Імпорт польських продовольчих товарів на словацький ринок, після вступу в ЄС звільнений від митних податків і поява нових торговельних мереж гіпермаркетів підсилили конкуренцію на словацькому ринку й на даному етапі є перешкодою для різкого росту цін.

Ріст цін зв'язаний в основному з розвитком світових ринків. Наприклад, збільшення ціни нафти не має зв'язку зі членством у ЄС. Низька конкуренція на ринку з нафтою й нафтопродуктами зв'язана, насамперед, з недостатньо конкурентоздатним середовищем у цій сфері. Теж саме можна сказати й про сталь.

Крім того, дерегуляція економіки, що є вимогою ЄС, викликала ріст цін за комунальні оплати й електрику, що у свою чергу більшою мірою це пов'язане з ростом цін на газ на світовому ринку.

У ході останніх у Словаччині помітний ріст іноземних інвестицій. Його можна пояснити декількома причинами. Прем'єр Владімір Мечьяр

(1994 - 1998 р.), що робив ставку на передачу власності місцевим "приватизаторам*, подібний на російських або українських олігархів, він не допускав на словацький ринок закордонних інвесторів. Однак місцеві підприємці в основному не здатні забезпечити конкурентоспроможність словацьких підприємств, у тому числі їхню технологічну модернізацію

Цілий ряд таких підприємств, які були приватизовані місцевим капіталом в 1994 - 1998 р., зрештою виявилися в руках іноземного капіталу

- наприклад Східнословацький металургійний комбінат Кошице (зараз US Steel ) або нафтопереробний комбінат Словнафт, що ввійшов у групу МОЛ.

Через Мечьяра до 1998 р. Словаччина залишалася на периферії інтересів іноземних інвесторів, на відміну від інших країн Центральної Європи

- Чехії, Польщі Угорщини або Словенії. Остаточний напрямок на курс у ЄС і НАТО підтвердилося тільки після виборів 2002 р.

Зараз ріст інтересу закордонних інвесторів пов'язаний зі членством у ЄС, що є гарантією стабілізації й передбачуваності політичного режиму й економічного розвитку. Свою роль грає дешева робоча сила й низькі податки (середній податок 19 %). Варто відзначити, що іноземні інвестиції з'являються в Словаччині тільки в тих місцях і регіонах, де є гарна транспортна мережа й освічене населення. Крім того, нинішній інвестиційний бум у Словаччині обумовлений тим, що в сусідніх країнах, в основному в Чехії й Угорщині попит на інвестиції у великій мірі вже насичений. І з Польщею в плані привабливості для інвесторів Словаччина зараз найбільший конкурент.

Із вступом у ЄС словаки не зв'язували великий надій. Словаки взагалі дуже скептично й навіть песимістично настроєні. Всі соцопитування показували, що словаки дуже позитивно сприймали вступ у ЄС, хоча більшість із них було переконано в тім, що це принесе користь тільки наступним поколінням.

Поступово структура словацького експорту міняється на користь споживчих товарів. Текстильна й взуттєва промисловість Словаччини після розпаду радянського ринку на початку 1990 р. перебувала в системній кризі, що збільшується з відкриттям світових ринків для дешевих товарів з Китаю й країн Південно-Східної Азії. Навряд чи яка-небудь європейська країна могтиме повторити успіх Ірландії, що орієнтувалася на експорт інформаційних технологій.

Зараз у Словаччині росте кількість інвестицій, пов'язаних з автомобільною промисловістю. Через рік будуть легкові машини випускати три великих заводи - існуючий завод у Братиславі, а також Пежо-Сітроен і Фундаї-Кіа. Братиславський завод уже випускає найсучасніші й досить складні автомобілі, які входить до складу бренда "Фольксваген".

У той же час однобічна орієнтація на автомобільну промисловість небезпечна, тому що Словаччина буде залежати від кон"юктури на авто ринку. Та й виробництво автомобілів не є продукцією з високою мірою додаткової вартості, хоча й дозволяє залучити із собою сучасні технології.

За винятком автомобілебудування відсутність інвестицій у сфери з високим ступенем переробки дає привід для занепокоєння й критики з боку економічних аналітиків.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Словаччини склав за останні роки 9 млрд дол. Такі інвестиції надходили в основному з Німеччини, США, Нідерландів, Австрії, Франції, Угорщини, Чехії й Росії. До активно діючим на словацькому ринку західним компаніям, таким як "Фольксваген" і Ю.С.Стил, додалася компанія "Пежо-Сітроен", що в 2003 р. почала реалізацію своїх планів створення виробництва легкових автомобілів у Словаччині в районі Трнави. В 2003 р. було також завершене оформлення інвестицій російських компаній "Юкос" і "Газпром" (у складі консорціуму із західними компаніями) у зв'язку із приватизацією в області нафтової й газової промисловості Словаччини, загальний обсяг яких може скласти 1 млрд дол.