Консервування формаліном полягає в тому, що він, маючи сильні бактерицидні властивості, утворює міцні сполуки з білками клітин бактерій і паралізує їх життєдіяльність. Вступаючи в реакцію з білками, він руйнує амінну групу, внаслідок чого окислюються білки і підвищується на 6-7°Т кислотність молока, Цю взаємодію можна бачити з такої схеми:
На кожні 100 см3 проби молока додають 2-3 краплі 36-40%-вого формаліну. Слід пам'ятати, що більше вказаного об'єму консерванту додавати не бажано, оскільки сполуки казеїну з формаліном погано розчиняються у сірчаній кислоті, а це ускладнює визначення вмісту жиру у молоці.
Консервування перекисом водню полягає в тому, що під впливом ферментів молока (пероксидази і каталази) він розкладається з утворенням атомарного кисню, який проникає у бактеріальні клітини і викликає їх загибель.
Дія консерванта відбувається за схемою: Н202 Н20 + О. На кожні 100 см3 проб молока додають 1-3 краплі 30-33%-вого розчину перекису водню.
Проби, законсервовані дихроматом калію, формаліном та перекисом водню, зберігають у темному місці при температурі 5-20°С впродовж 8-10 діб. Проби молока консервовані К2Сг207 та НСОН, не можна використовувати як корм для тварин. Проби ж, консервовані перекисом водню, після кип'ятіння можна згодовувати тваринам.
Запам'ятайте, консервовані проби не можна використовувати для оцінки органолептичних показників, а також визначення кислотності, бактеріальної забрудненості та біологічних властивостей молока.
Важливо не лише правильно відібрати, а й підготувати одержані проби для аналізу. Температура проб молока під час аналізів має бути в межах 20±2°С. Якщо проби досліджують відразу ж після відбору, то їх слід добре перемішати. Для цього щільно закриті пляшки 4-5 разів перевертають або 3-4 рази переливають з однієї пляшки в іншу. При цьому переливати слід так, щоб молоко текло по стінках, не утворюючи піни, яка негативно впливає на точність відмірювання молока піпеткою. Якщо проби відібрано після перекачування молока насосом, то для видалення з нього повітря їх слід спочатку нагріти до 35-40°С, а потім охолодити до 20±2°С. Консервовані проби, що зберігалися тривалий час, слід також підігріти до 35-40°С, добре перемішати і охолодити до 20±2°С. Для цього проби спочатку ставлять у ванну з водою, температура якої 46-50°С, а охолоджують у воді температурою 12-15°С.
3. Оцінка органолептичних показників та визначення густини молока
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 4. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ“ на сторінці 5. Приємного читання.