Розділ «ТЕМА 4. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ»

- за умов доїння корів у молокопровід або в доїльній залі середню пробу молока від кожної корови відбирають, використовуючи спеціальні пристрої (УЗМ-1, УЗМ-1А чи інші) якими, як правило обладнуються сучасні доїльні установки.

З метою запобігання зсідання молока використовують декілька способів консервування середніх проб. Для нетривалого зберігання відібрані проби тримають за температури 0-4°С. Термін відправляння таких проб в лабораторію має бути мінімальним, але не більше 24 год.

Для тривалого зберігання проб молока використовують наступні консерванти:

- формалін (НСОН), 37-40%-вий розчин — вносять 2-3 краплі консерванту на кожні 100 см3 молока;

- діхромат калію, хромпік (К2Сг207) — 1 см3 10 %-вого водного розчину на 100 см3;

- 30-33-вий розчин перекису водню (Н202).

Консервовані проби молока зберігають у темному місці за температури 5-20°С впродовж 10 діб. Вони не підлягають аналізу на органолептичні показники, кислотність, бактеріальне обсіменіння та біологічні властивості. Молоко таких проб не можна згодовувати тваринам.

Зберігати та транспортувати проби слід так, щоб вони не піддавалися впливу негативних факторів впродовж визначеного часу.

Перед аналізом консервовані проби молока з відстояним шаром жиру нагрівають у водяній бані за температури 48±2°С....35±5°С, а потім охолоджують до 20±2°С.

У проби, призначені для мікробіологічних та органолептичних досліджень консерванти не вносять.

Перед відбиранням проб молоко ретельно перемішують шляхом переливання з одної місткості до іншої або використовуючи ручні колотівки чи механічні мішалки. Колотівки для ручного перемішування мають мати достатню поверхню для ефективного здійснення цієї операції. Для перемішування молока у малих місткостях (відра, бідони) використовують колотівку невеликих розмірів, а в великих місткостях (танк-охолоджувач, секція автомолцис-терни тощо) за розмірами значно більшу.

При використанні механічних мішалок перемішування краще виконувати на глибині 70% від висоти рівня наповнення. Рекомендується нахиляти мішалку на кут від 5 до 200, що забезпечує як вертикальне, так і горизонтальне перемішування.

Молоко перемішують впродовж, щонайменше, 5 хвл. до досягнення однорідності, за умови якщо проби відбирають не пізніше 30 хв. після наповнення місткості. У випадку зберігання молока в цистерні впродовж більш тривалого часу, термін перемішування збільшують, принаймні до 15 хв. Якщо цистерна обладнана програмованою системою перемішування періодичної дії, то відбирання проб можна проводити після більш короткого часу перемішування (1-2 хв).

Об'єм місткості для проб має бути такою, щоб вона майже повністю заповнювалася пробою молока, дозволяла ефективне його перемішування перед дослідженням, але не допускала "збивання масла" при транспортуванні.

У великих місткостях із зливним патрубком у дні або краном для відбирання проб, їх відбирають через люк. Якщо для цього використовують зливний патрубок або кран, то слід злити деяку кількість молока для одержання середньої проби всього об'єму.

Температуру молока в цистернах вимірюють у кожній секції окремо. Якщо це неможливо зробити в цистерні, то температуру вимірюють у спеціальних кухлях тримаючи їх над молоком. У цьому разі кухоль слід попередньо потримати впродовж не менше 20 с в молоці, температуру якого вимірюють. Температуру молока у флягах вимірюють вибірково: для партії до 15 фляг — у двох, від 15 і більше — у трьох флягах.

У випадках різких відхилень якісного складу молока від загальновідомих показників (підозра на фальсифікацію) відбирають так звану стійлову пробу. Відбирають її безпосередньо у корівнику відразу після закінчення видоювання корів, але не пізніше ніж через дві доби після досліджень контрольної проби. Умови при відборі стійлової проби повинні бути аналогічними, як і при відборі контрольної. Пляшки з пробами у присутності представника господарства опечатують, охолоджують і відправляють для аналізу. Різниця в показниках стійлової і контрольної проб по вмісту жиру в молоці не повинна перевищувати 0,3%.

Якщо середні проби не піддають аналізу відразу, а залишають на наступний день, то їх зберігають при температурі 3-5°С (ставлять у холодну воду, на лід або у холодильник). При більш тривалому зберіганні проб (особливо влітку) їх консервують. Консерванти додають до молока, як правило, двічі: у день відбору і в процесі зберігання (на 3-5 добу).

Для консервування проб молока використовують насичений розчин дихромату калію (К2Сг207), 36-40%-вий розчин формаліну та 30-33%-вий розчин перекису водню.

Консервування дихроматом калію полягає в тому, що у молоці він розкладається, утворюючи хромовий альдегід, який, будучи сильним окислювачем, порушує протоплазму мікроорганізмів і окислює їх білки. При цьому кислотність молока підвищується на 7°Т і навіть більше. Консервуючи проби для визначення вмісту жиру на кожні 100 см3 молока, додають 1 см3 (10-15 крапель) 10%-вого розчину К2Сг207. При консервуванні проб молока, призначених для визначення густини, на кожні 100 см3 додають 2 см3 5%-вого розчину дихромату калію.