Розділ «2.7. Задачі організації систем експлуатації в структурі інтелектуальних транспортних систем»

Тоді умова наявності стаціонарного потоку (2.22) матиме вигляд:

Мінімально необхідна продуктивність системи TEA для забезпечення існування стаціонарного режиму обслуговування PC без обмежень на час обслуговування і, відповідно, продуктивність системи, при якій відмови в обслуговуванні PC неможливі, визначається умовою:

Тоді необхідно знайти значення продуктивності системи, яке забезпечить обслуговування PC із заданою якістю безвідносно до конкретної дисципліни обслуговування, тобто знайти продуктивність, яка забезпечить виконання заданих обмежень, принаймні, для якоїсь однієї дисципліни обслуговування PC зі всієї безлічі дисциплін, що існують в системі.

На АТЗК найбільш поширеною дисципліною обслуговування PC є дисципліна обслуговування в порядку його надходження в систему, тобто першим прийшов – першим вийшов (англ. First Input First Output – FIFO). Проте, якщо потрібно, щоб клієнти деякого типу PC мали менший час очікування (або час перебування), чим PC інших типів, то необхідне "деяким" PC надати переважне право на обслуговування, зване пріоритетом. Зазвичай пріоритет заявок в СМО характеризується цілими додатними числами 1, 2, 3, ..., К, причому вищому пріоритету відповідає менше число.

У СМО існують різні види пріоритетів, проте в практиці ІТС найбільшого поширення набув пріоритет відносний.

Відносними пріоритетами називають в СМО пріоритети, які враховують тільки в момент вибору заявки на обслуговування, тобто пріоритети відносні існують лише в черзі заявок при очікуванні обслуговування.

Першими при відносному пріоритеті обслуговуються заявки з найбільш високим пріоритетом (№1). При цьому, якщо в процесі обслуговування заявок з меншим пріоритетом, тобто №5, ..., К, поступають в чергу заявки вищого пріоритету, наприклад №4 або №2, то процес обслуговування менш пріоритетних заявок не уривається, що і характеризує відносність пріоритету. Пріоритет має місце лише поза системою і організацію такого обслуговування характеризує схема рис. 2.14.

Рис. 2.14. Організація обробки заявок з відносним пріоритетом

На рис. 2.15 представлений графік зміни часу очікування заявками свого обслуговування в СМО при організації "безпріоритетного" обслуговування і при зміні параметра k, що характеризує відносний пріоритет заявок. Згідно основним положенням ТМО встановлено, що введення відносних пріоритетів призводить до зменшення часу очікування заявок з високими пріоритетами і до збільшення часу очікування заявок з низькими пріоритетами.

Рис. 2.15. Вплив відносних пріоритетів на час очікування заявок

Згідно основним положенням ТМО встановлено, що при збільшенні пріоритету заявки, тобто при зниженні абсолютної величини номера пріоритету k1, ..., К-1, відбувається обов'язкове зниження часу перебування цієї заявки в черзі. Кожна додаткова одиниця приросту номера відносного пріоритету заявки викликає приріст часу очікування цією заявкою процесу обслуговування на величину, яку визначає формула ТМО

де С – додатний коефіцієнт, який не залежить від номера пріоритету заявки k..

Формула (2.27) дозволяє розрахувати продуктивність СМО, де існує можливість вибору дисципліни обслуговування заявок для забезпечення заданих обмежень на середні часи очікування заявок в черзі.

Вирішимо систему з (М+1) нерівностей:

Замінимо в нерівності (2.28) величину t, її повним значенням

Тоді при експоненціальному характері тривалості обслуговування заявок система нерівностей (2.28) набуде вигляду

Рис. 2.16. Область допустимих значень продуктивності системи ТЕА-АСУ

Рис. 2.17. Область допустимих значень продуктивності системи ТЕА-АСУ

Завершальний третій етап в системному аналізі реальних систем полягає в складанні математичної моделі системи, що вивчається, де основним, як зазначено више, є параметризація, тобто опис виділених елементів системи і елементарних дій на систему за допомогою тих або інших параметрів, де особливу роль грають параметри, що приймають кінцеву безліч значень, тобто параметри часу, які достатньо точно дозволяв розрахувати ТМО.

2.7.4. Задачі моделі системи технічної експлуатації