Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Науково-технічна політика держави — складова соціально-економічної політики, яка визначає основні цілі, напрями, принципи, форми і методи діяльності держави в науково-технічній сфері.

Нормативна (регламентуюча) функція держави — держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий простір.

Нормативний метод планово-економічних розрахунків — метод, заснований на використання прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів.

Об'єкт дослідження — що вивчає дана галузь науки, як об'єктивне матеріальне явище чи категорію духовного порядку, що уявляє собі дослідник, як конкретну сукупність незалежних від нього явищ, які підлягають вивченню.

Об'єкт науки — це фрагмент об'єктивно існуючої дійсності, на яку направлена пізнавальна діяльність людини.

Оптимум Парето — це ефективний (оптимальний) стан економіки, при якому ніякі зміни у виробництві і у розподілі не можуть підвищити добробуту хоча б одного члена суспільства без погіршення добробуту іншого.

Периферія — "решта" частина простору, що доповнює центри, ядро.

Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

Планування — визначення цілей і завдань розвитку економічної системи протягом конкретного (запланованого) періоду, конкретний (поточний) розрахунок необхідний ресурсів і порядок забезпечення ними на весь період реалізації плану, визначення виконавців і джерел фінансування.

Податок — обов'язковий платіж, який стягується до бюджету з юридичних і фізичних осіб.

Політика вільної торгівлі — державна політика, спрямована на скасування штучних бар'єрів у зовнішній торгівлі. Експортно-імпортні відносини регулює не держава, а ринок на підставі співвідношення попиту та пропозиції.

Потенціал — це можливість, реалізація якої потребує нестандартного підходу. Потенціал вживається для забезпечення засобів, запасів і джерел, які є в наявності і можуть бути використані для досягнення певної мети людиною, фірмою чи державою.

Потенціал території — відношення між фактичною і граничною (гранично допустимою) густотою при умовах, які міняються (з урахуванням додаткових витрат, організаційних заходів, відкриття нових ресурсів, технічного прогресу і т.д.

Предмет дослідження наукової дисципліни — це сукупність об'єкта, аспекту, методу і мети дослідження, це своєрідний "паспорт", який засвідчує її суспільну функцію, необхідність і право на існування.

Предмет науки — це певні властивості, функції, відношення та зв'язки об'єкта, які вивчаються нею на основі притаманної їй методології за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів.

Принципи являють собою сукупність головних ідей та вихідних положень, що формують першооснову регіональної економіки та розміщення продуктивних сил, принципи — це результат пізнання особливостей дії закономірностей розміщення окремих об'єктів, галузей та територіальних господарських комплексів.

Принципи державного управління — це закономірності, відносини, взаємозв'язки, нерівні засади, на яких ґрунтуються його організація та здійснення і які можуть бути сформовані в певні правила.

Принципи регіональної політики: конституційність та законність, територіальна цілісність, ефективність господарського розвитку країни та регіонів, стимулювання розвитку місцевого самоврядування, диференціація державної підтримки регіонів відповідно до соціально-економічних умов та існуючих проблем.

Принципи регіонального розвитку — це науково обґрунтовані ідеї і положення, якими керуються в практичній діяльності при вирішенні конкретних питань щодо розташування нових об'єктів, удосконалення територіальної і галузевої структури господарського комплексу регіону, під час опрацювання окремих напрямків регіональної політики.

Принципи розміщення продуктивних сил — це дії, свідомо спрямовані на практичне втілення основних закономірностей розміщення продуктивних сил.