Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Екстенсивний тип економічного зростання — це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його фактів при незмінних їх якісних параметрів.

Елемент — це об'єкт, який сприймається як єдине нероздільне ціле в даному конкретному дослідженні, як правило, елемент є частиною складного об'єкта (системи), яка виконує в ньому (ній) конкретну функцію в плані якісної цілісності.

Ефективний за Парето розподіл ресурсів — розподіл ресурсів, за якого стан суб'єктів ринку або поліпшується або не змінюється.

Ефективність виробництва — це результат конкретного виробничого процесу порівняно з затратами для досягнення указаного результату.

Загроза — сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам об'єкту охорони.

Зайнятість населення — діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб і, як правило, дає їм дохід у грошовій або іншій формі.

Законами називаються найбільш істотні, стійкі та суттєві взаємозв'язки і відношення між явищами і процесами у природі та суспільстві. Вони відображають загальну причинно-наслідкову взаємодію, результат якої є однозначним. (Основна відмінність законів природи від економічних полягає у тому, що перші не залежать від волі людини).

Законодавча влада — орган державної влади, відповідальний за створення й дотримання певної системи законодавства в суспільстві, уповноважений ухвалювати нові і змінювати чинні закони.

Закономірність є проявом дії одного або кількох законів у конкретних умовах та має більш імовірний характер.

Закономірності розміщення продуктивних сил є своєрідною територіальною проекцією економічних законів, причому дія одного закону може виявлятися у кількох взаємопов'язаних закономірностях або, навпаки, закономірність є просторовим виявом кількох економічних законів.

Засоби реалізації регіональної політики — територіальне (регіональне) управління, тобто система заходів регулюючого впливу на усі сфери суспільного життя регіону, спрямованих на забезпечення його збалансованого еколого-економічного та соціального розвитку.

Зовнішні (міжнародні) економічні зв'язки — це система господарських взаємовідносин між країнами світу на основі міжнародного поділу праці, вони ґрунтуються на принципах взаємовигідності та рівноправного партнерства, сприяють прискореному розвитку науково-технічного прогресу, поліпшеного рівня життя населення, вирішенню нагальних екологічних проблем, усуненню або попередженню міжнаціональної чи міжетнічної напруги, зміцненню довіри між країнами та розвитку добросусідських відносин.

Зовнішньоекономічна діяльність — заснована на взаємовигідних економічних відносинах і здійснювала як на території України, та і за її межами, діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передачі технологій тощо.

Зона — територія (акваторія), в межах якої спостерігається однозначність показників інтенсивності якого-небудь явища (або певної сукупності явищ) або ця інтенсивність варіює в межах певного інтервалу.

Зона вільної торгівлі — інтеграційне угрупування країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів за взаємною торгівлею зі збереженням національних митних тарифів щодо третіх країн.

Зона периферійної торгівлі — зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або більше країни зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами.

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу у власній країні чи за кордоном у підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми, інноваційні проекти. Дають віддачу через певний термін після вкладення. Відрізняються такі види інвестицій: державні, зарубіжні, приватні. Виділяють інвестиції виробничі та інтелектуальні.

Інвестиційна політика держави — комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави,спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів.

Інвестиційна привабливість регіону — це надійне і своєчасне досягнення цілей інвесторів на основі очікуваної високої ефективності здійснення інвестиційних проектів, вона визначається багатьма чинниками, основний з яких інвестиційний клімат — це сукупність політичних, правових, економічних, організаційних і соціальних умов, що визначають привабливість і доцільність інвестування економіки регіону.

Індикатори якості життя — показники, що характеризують ступінь досягнення соціальних результатів економічного розвитку.