Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Стагнація — стан економічного об'єкта, під час якого протягом довгого періоду не спостерігається ні росту виробництва, ні тим більше його розвитку — "застій".

Стандартизація — визначення вимог однакових, єдиних норм стосовно якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, розмірів, кількості тощо та сертифікація — підтвердження відповідності якості продукції та послуг вимогам стандартів.

Статистична група — сукупність людей, які об'єднані якоюсь загальною ознакою: за віком, освітою, сімейним станом (соціальним статусом); поведінка членів якоїсь групи часто є ідентичною, що пояснюється загальними інтересами, потребами, постановами чи, як говориться, у групи сформувався стереотип поведінки.

Стимулююча функція держави передбачає формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюючих суб'єктів (їхні інтереси) і стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку.

Стратегія (у менеджменті) — це детальний, всебічний комплексний план, спрямований на втілення місії держави (тобто "що робити").

Структура — це сукупність стійких зв'язків об'єкта, які забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різноманітних зовнішніх і внутрішніх змінах.

Вона виявляє (передає) тільки те, що залишається стійким, відносно незмінним під час перетворення системи (тоді як організація включає в себе як структурні, так і динамічні характеристики системи, які забезпечують її ціле направлене функціонування). Таким чином, структура — це сукупність стійких зв'язків між елементами складного об'єкта, а система — це функціонуюча структура.

Структура економіки — це співвідношення різних елементів економічної системи, що відображають пропорції національної економіки та стан суспільного поділу праці.

Структурна політика держави — обґрунтування цілей та характери структурних перетворень, визначення комплексу заходів з підтримки розвитку тих елементів економічної системи, які забезпечують економічне зростання та розв'язання соціально-економічних проблем.

Сукупність — множина об'єктів, для яких витримана хоча б одна кваліфікаційна ознака.

Суспільний поділ праці — це об'єктивний процес розвитку продуктивних сил, під час якого проходить відособлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих продуктивних одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності, процес, який веде в кінцевому результаті до росту продуктивності суспільної праці і чим глибше рівень розподілу праці всередині нації — тим вище рівень розвитку її продуктивних сил.

Таксон — територіальна (акваторіальна, геоторіальна) одиниця, яка володіє специфічними (неординарними) кваліфікаційними ознаками.

Тактика — цілі і засоби, форми і способи діяльності, які найбільше відповідають конкретним обставинам на даний момент і забезпечують досягнення стратегічних цілей (тобто — "як робити").

Теорія — чітка, несуперечлива система знань, яка пояснює навколишній світ чи окремі його елементи і яка, як правило, підтверджена експериментами або розрахунками.

Територіально виробничі комплекси (ТВК) — це сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів суспільного виробництва, що формуються в межах компактної території, вони є наслідком територіального поєднання послідовних стадій виробництва продукції, комплексного використання сировини та переробки відходів основного виробництва.

Територіальна організація суспільства — це поєднання (сполучення) територіальних структур, які функціонують (розселення населення,виробництва, природокористування) і об'єднані структурами управління з метою здійснення відтворення життя суспільства відповідно до цілей і на основі чинного економіко-правового законодавства в даній суспільній формації.

Територіальна система — це цілісна сукупність різних видів продуктивних сил і виробничих відносин, що розвиваються в певних пропорціях і взаємозалежності на певній території та покликані задовольнити матеріальні та духовні потреби населення.

Територіальна структура — це сукупність стійких зв'язків між такими елементами, де обов'язковою умовою реалізації їх зв'язків є подолання простору, а один із резервів оптимізації зв'язків криється в скороченні просторових витрат енергії.

Територіальна (регіональна) структура економіки відображає розміщення виробництва в окремих економічних районах, що визначаються певними умовами (наявністю природних ресурсів, географічним положенням кліматичними, демографічними та ін. умовами).

Територіальна структура району — це просторове співвідношення форм територіальної організації господарств, які взаємодіють між собою та виконують різноманітні соціально-економічні функції.