Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Інновації — нововведення в галузі техніки, технології, організації праці та управління, які базуються на використанні досягнень науки і передового досвіду, а також використання цих новинок в різних галузях і сферах діяльності.

Інноваційна діяльність — діяльність, спрямована на використання та конкретизацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення та оновлення номенклатури і підвищення якості продукції з наступною ефективною реалізацією її на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Інноваційна продукція — це нові конкурентоспроможні товари чи послуги, які є результатом тиражування чи застосування інноваційного продукту.

Інноваційний потенціал країни — це здатність фундаментальної та природної науки забезпечити нововведеннями процес оновлення продукції.

Інструментами реалізації державної регіональної економічної політики є: відповідна законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансові регулювання, адміністративні методи регулюючого впливу, прогнозування програмування розвитку.

Інтеграція — процес збільшення тісноти зв'язку між утвореннями, який часто супроводжується зростанням числа загальних ознак, це об'єднання економічних суб'єктів, поглиблення їх взаємодії, розвиток зв'язків між ними. Економічна інтеграція має місце як на рівні національних господарств країн, та і між фірмами, підприємствами, корпораціями і проявляється як у розширенні та поглибленні виробничо-технічних зв'язків, спільному використанні ресурсів, об'єднанні капіталів, так і у створенні одне одному вигідних умов здійснення економічної діяльності.

Інтеграційне об'єднання — господарське угруповання, створене для регулювання інтеграційних процесів між країнами — учасницями.

Інтенсивність виробництва — відношення результату до незмінної кількості ресурсу, причому обидва члени відношення — чисельник і знаменник можуть сприйматися в широкому розумінні.

Інформаційний ринок — сукупність правових, економічних та організаційних відносин з приводу продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Інфраструктура — це сукупність галузей, підприємств, організацій, видів діяльності, які забезпечують, створюють умови для нормального функціонування економіки в регіоні (держави) та життєдіяльності людей.

Кінцева продукція — продукція, яка виходить із сфери виробничого споживання і йде на накопичення (розміщення основних фондів) — фондова продукція — і призначена для задоволення матеріальних і духовних потреб людей та інших невиробничих потреб.

Класифікація — групування об'єктів, які досліджуються, за сукупностями (класами), які різняться між собою переважно кількісними ознаками і при цьому спостерігається якісна відмінність між сусідніми, що в цілому демонструє динаміку розвитку об'єктів або їх ієрархічний порядок.

Коефіцієнт народжуваності — це кількість народжених за певних проміжок часу на певній території в розрахунку на 1000 осіб (аналогічно ведеться розрахунок коефіцієнта смертності).

Коефіцієнт природного приросту — алгебраїчна різниця між коефіцієнтом народжуваності та коефіцієнтом смертності.

Командна економіка — економічна система, в якій розподіл економічних ресурсів здійснюється централізовано.

Комбінування — це об'єднання в одне підприємство різних галузей промисловості, які являють собою або послідовні ступені технологічного процесу обробки сировини, або відіграють допоміжну роль однієї по відношенню до іншої.

Комплекс — система, яка відрізняється високим рівнем сполученості (зв'язаності) між елементами, які складаються за потоками речовин, енергії та інформації і в міру цього володіючими високою енергетичною економічністю та підвищеною стійкістю відносно до зовнішнього середовища.

Компонент — явище (утворення), яке становить частину більш складного явища (утворення) і володіє автономною закономірністю функціонування та розвитку, але взаємодіє з іншими частинами (компонентами).

Контроль — процес забезпечення досягнення цілей плану (програми), метою якого є сприяння тому, щоб фактичні результати якомога більше відповідали цілям плану (програми).

Концепція — сукупність найбільш існуючих елементів теорії (теорій), яка викладена у конструктивній, прикладній формі для практики, це теорія, яка переведена в алгоритм вирішення конкретної проблеми.