Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Регулююча діяльність держави передбачає регулювання економічних та соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.

Ресурс — енергія, речовина, інформація, які виробляють поза межами даної системи і служать для неї початковим матеріалом для функціонування,розвитку, існування.

Рівень життя населення — міра задоволення духовних, матеріальних і соціальних потреб людини, яка забезпечує сукупність матеріальних і соціальних умов життя.

Розосередженість — протилежне поняття густоти — це площа території, яка припадає на кожний із даного класу об'єктів й1

де й1 — розосередженість; 5 — площа території, км2;

N — кількість об'єктів (одиниць спостереження)даного класу.

Середовище — це все те, що знаходиться за межами системи, яка розглядається (досліджується) і в тій чи іншій мірі взаємодіє з нею.

Симплекс — простий об'єкт, який не розчленовується (не розкладається, не подрібнюється) на менші самостійні частини об'єкта і його неподільність інваріанта на будь-якій стадії дослідження.

Система — співвідношення об'єктів з їх властивостями, з впорядкованими взаємними зв'язками, що надає співвідношенню нові якості: цілісність, автономність, стійкість. Об'єкт, чи сукупність об'єктів, які виконують у системі одну функцію, називають "елементом системи".

Соціальна група — будь-яка сукупність людей (за кількістю менша ніж товариства), які об'єднані загальними ознаками або відношеннями.

Соціальна інфраструктура — комплекс об'єктів соціальної сфери, які забезпечують надання населенню соціальних, комунальних, культурних, побутових і т. п. послуг.

Соціальна політика — система управлінських, організаційних, регулятивних, само регулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального рівня та якості життя населення, соціального захисту їх і соціальної безпеки в суспільстві.

Соціальна структура економіки — відображає розподіл національної економіки за формами власності (приватна, державна, колективна, змішана), за організаційно-правовими формами підприємства (великі, середні, малі, асоціації, концерни, холдинги, консорціуми, тощо, одноосібні, корпоративного типу та ін.) за рівнем доходу різних верств населення.

Соціально-економічна політика — це тактична форма вирішення стратегічних завдань розвитку.

Соціально-економічна стратегія — це довгострокова програма управління розвитком суспільства відповідно до цілей і ресурсів.

Соціально-економічні програми — це засіб вирішення тактичних завдань регіональної економічної політики на найближчу перспективу.

Соціально-економічний (суспільний) регіон — це частина території держави, яка виділена за сукупністю ознак в адміністративну одиницю, свідомо направлену і юридичну для досягнення цілей суспільного розвитку і запобігання дії руйнівних чи негативних зовнішніх сил.

Соціологія — наука про суспільство, поведінку людей і різного роду людської спільноти чи груп.

Соціологія — це наука про суспільство, різну спільноту і групи людей і про поведінку цих спільнот і груп, про людину як основний (головний) елемент суспільства.

Спеціалізація виробництва — це тенденція до виділення в самостійну операцію (у самостійне виробництво) одного продукту, деталі продукту, стадії обробки або технічного процесу, тобто це протилежна сторона процесу суспільного поділу праці.