Розділ «11.8. Економіка Причорноморського регіону»

Тваринництво має молочно-м'ясний напрям. Тут зосереджено майже 20 % великої рогатої худоби, свиней і близько 40 % овець.

У регіоні можна виділити такі сільськогосподарські зони: виноградарсько-зерново-олійна з садівництвом і молочно-м'ясним тваринництвом—південні райони Одеської, Миколаївської, Херсонської областей; зерново-олійна з виробництвом цукрових буряків і молочно-м'ясним тваринництвом - північні райони Одеської, Миколаївської і Херсонської областей; овочево-молочна приміського типу - навколо Одеси, Миколаєва, Херсона; виноградно-тютюнова з молочно-м'ясним тваринництвом, зокрема вівчарством, - передгір'я Криму, Південний берег Криму.

Займає продукції промисловості регіону. Провідні галузі належать м'ясній, маслосироробній і молочній, виноробній, хлібопекарській, плодоовочевій та рибній промисловості. У регіоні зосереджений найбільший у країні рибопереробний комплекс. Найбільші центри рибної промисловості: Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Бєлгород-Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Центри виноробної промисловості: Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія, Одеса, Херсон. Олійножирові підприємства: Одеса, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ. Цукрові заводи: Котовськ, Одеса, Первомайськ, Засілля. Виробництво м'яса зосереджене в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську. Центри тютюново-фармацевтичної галузі - Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіроолійної - Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак.

Капіталовкладення за останній період дещо скоротились. Важливим фактором капіталовкладень є їх обсяг надушу населення. Однак їх обсяг дещо нижчий, ніж в середньому по Україні (238 грн).

У його систему входить промисловість будівельних матеріалів, виробництво збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та деталей, цегли, черепиці. Регіон багатий на нерудні будівельні матеріали: облицювальний мармуровий вапняк і будівельний камінь у Криму і Одеській області, граніти у Миколаївській області. Функціонують цементні заводи: Миколаївський, Бахчисарайський і Одеський,

Перспектива розвитку будівництва і будівельної індустрії залежить від поліпшення загальноекономічної ситуації як у державі, так і в регіоні.

Географічне положення регіону, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку морського, залізничного, автомобільного, річкового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які формують єдину транспортну систему і виступають єдиним цілим.

Головним у регіоні є морський транспорт (Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавство). На морському узбережжі і на Дунаї розташовано 12 основних портів, з яких найбільші - Іллічевськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.

Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорного моря - Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У структурі перевезення вантажів морським транспортом найбільша частка припадає на Одеську обл., Херсонську і Миколаївську. Щодо річкового транспорту, то у перевезенні вантажів і пасажирів провідне місце належить Дніпровському басейну (майже половина водних шляхів). Головними річковими портами є Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.

Важливу роль відіграє залізничний транспорт. Його густота в регіоні становить майже 33 км/1000 км2. Експлуатаційна довжина залізничних магістралей загального користування становить майже 30 тис. км. Регіон має прямі зв'язки майже з усіма регіонами України.

Автомобільний транспорт має не менш велике значення в економіці регіону. Його загальна довжина становить 24,5 тис. км. У Криму діє єдина в країні міжміська тролейбусна лінія Сімферополь - Ялта.

У регіоні достатньо розвинутий трубопровідний транспорт. Через регіон проходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) - Дніпропетровськ - Одеса - Кишинів (Молдова). Завершено будівництво нафтопроводу Одеса - Броди (Львівська обл.) та нафтотерміналу в Одесі.

Є важливим напрямом забезпечення потреб населення у житлі, комунальних та побутових об'єктах. Регіон в цьому напрямку має свою специфіку і цій справі приділяється достатньо уваги. Зокрема, освіті, охороні здоров'я, розвитку їх матеріально-технічної бази, впровадженню найновіших досягнень науки і техніки. Тут приділяється велика увага збереженню та розширенню надання послуг населенню в галузі культури і мистецтва. У регіоні діє 24 театри, 48 музеїв, 2912 бібліотек та2631 заклад клубного типу.

На зовнішню економічну діяльність добре впливає географічне розташування економічного регіону. Регіон має вихід у світовий океан. Це морські ворота України,' через які здійснюється велика кількість зовнішньоекономічних операцій.

Питома вага регіону в зовнішньоекономічній діяльності України становить 9,4 % експорту і 6,9 % загального обсягу імпорту товарів.

Достатньо тісні зв'язки Причорноморського економічного регіону з іншими регіонами України. У регіон постачаються електроенергія, вугілля, нафта, газ, метал, лісоматеріали, машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості, цукор, картопля. До інших регіонів України відправляють пшеницю, олію, виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олії, устаткування для харчової промисловості, рибу, рибопродукти. Економічний регіон має велике значення у вирішенні проблеми нафти в Україні. Опрацьовується декілька варіантів її доставки. Найбільш оптимальною є доставка у порти Одеси танкерним флотом з країн Близького Сходу й Південного Середземномор'я, перевантаження її в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсону, Кременчука й Лисичанська. У перспективі - через нафтопровід Одеса-Броди і в Європу. Така схема транспортування нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості закупівлі нафти в багатьох державах і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни.

Як і в Україні загалом, у Причорноморському економічному регіоні питання екологічної безпеки є актуальними. Екологічно небезпечні ситуації виникають через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог Викиди хімічної, газової промисловості та автотранспорту формують основну частину забруднення в регіоні. Екологічно небезпечними відходами галузей промисловості постійно забруднюються всі великі річки регіону та їх притоки, Чорне і Азовське моря, куди потрапляють забруднюючі речовини з найбільш індустріальних центрів України і Європи (особливо р. Дунай).

Найбільш забрудненими є морські води порту Одеса, де середня концентрація за об'ємом фенолу становить ГДК (гранично допустимих концентрацій). Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від забруднення, скорочення рибного промислу і туризму в басейні Чорного моря становлять близько 500 млн. доларів США щорічно.

Сильно забруднює повітря автотранспорт. В АР Крим викиди автотранспорту становлять близько 80 % загального об'єму викидів у атмосферу

Питома вага регіону в об'ємах скидання забруднених стічних вод без очищення в природні поверхневі водні об'єкти становить 13,1 % від загальних обсягів в Україні, а також залпові аварійні забруднення водних об'єктів - 18,1 % до України, значна частина з них припадає на Одеську область.