Розділ «11.8. Економіка Причорноморського регіону»

Гирла малих річок відокремились від моря косами та пересипами і утворили солоні закриті лимани або солоні озера. Солоних озер багато й у степовому Криму (Сиваш, Сакське, Чокрецьке). У дельтах малих річок утворились плавні - заболочені площі із заростями очерету і чагарників. У плавневій частині Дунайського гирла розташовано кілька значних прісноводних озер (Китай, Катлабух, Кугурлай та ін.). Річки Криму невеликі і мають, здебільшого, гірський характер. Вони використовуються для спорудження невеликих ГЕС, а також для зрошення і водопостачання.

Як водна артерія велике народногосподарське значення для регіону має Дніпро. Це водна транспортна магістраль, важливе джерело електроенергії і зрошення. Каховська ГЕС зміцнила енергобазу регіону, водойми площею майже 200 тис. га мають змогу зрошувати значні площі, які потребують поливу.

За останній період знизились витрати води на виробничі потреби і в невиробничій сфері. Дещо зросла питома вага оборотного водокористування, особливо на виробничі потреби. Раціональне і ефективне використання водних ресурсів є однією з важливих проблем.

Причорноморський економічний регіон найкраще в Україні забезпечений рекреаційними ресурсами. Рекреаційним потенціалом регіону є кліматичні, гідрологічні, бальнеологічні, ландшафтні та історико-культурні ресурси. Найбільше значення для організації багатьох видів оздоровлення і відпочинку мають кліматичні ресурси, які повною мірою визначають тривалість сезону їх функціонування. Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на

Чорному морі становить: в Криму -130-145 днів, на Одеському узбережжі - 120 днів, купального сезону - до 130 днів. Цінним видом рекреаційних ресурсів Причорномор'я є морське узбережжя. Певна частина морських берегів Причорномор'я (24 %) належить до категорій, що виключаються з рекреаційного призначення через особливі функції узбережжя (порти, причали, промислові та сільськогосподарські зони тощо). За оптимального навантаження на берегову смугу рекреаційні ресурси мають загальну місткість одночасного перебування близько 1,5 млн. чол, включаючи 890 тис. для Криму і майже 400 тис. Одеської обл., решта припадає на Миколаївську і Херсонську обл.

Рекреаційний потенціал водного фонду Причорномор'я характеризується наявністю значної кількості річок, понад 70 озер, 1400 ставків. Вони, головним чином, використовуються для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Як туристичні об'єкти використовуються каньйони деяких річок (Кача, Бельбек) та водоспади.

Для Причорномор'я характерні значні запаси мінеральних вод, що мають різноманітний хімічний склад. їх загальні запаси, що експлуатуються по 29 родовищах, становлять до 76,0 тис. м3 на добу. Фактично використовується близько 55 % від загальної можливості.

У Причорномор'ї є 26 родовищ лікувальних грязей з сумарними запасами 126183,0 тис. м3. Одна третина запасів лікувальних грязей знаходиться в АР Крим. У даний час із 12 родовищ використовуються тільки три (Чокракське, Сакське, Узунларське) із сумарними запасами 16030,0 тис. м3. В Одеській обл. із 6 родовищ використовуються також три (Куяльницьке, Сергіївське, Бургас) із сумарними запасами 31,6] тис. м3. С родовища лікувальних грязей у Миколаївській (одне) і у Херсонській (шість) обл., але вони не використовуються.

У Криму є прекрасні лісові масиви, що можуть бути чудовими місцями для відпочинку і туризму.

Площа лісів у регіоні становить 827, 2 тис. га. Як уже було сказано, вони виконують в основному водозахисну і природоохоронну роль. Основні масиви - це загальновідомі державні заповідники у районах Алушти, Ялти, Судака, а також ліси в районі Севастополя, Бахчисараю тау багатьох курортних зонах.

Неозорі морські далі, просторі пляжі і величезні паркові та лісопаркові масиви на схилах гір приємно поєднуються з архітектурою здравниць і міст Кримські гори з неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швидкими гірськими річками з водоспадами - це чудові місця для оздоровлення і відпочинку.

Особливе місце посідають природно-заповідні території та об'єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевого значення, пам'ятки садово-паркової культури. У Причорномор'ї є три біосферні заповідники, 7 природних заповідників, один національний природний парк загальною площею понад 286,5 тис. га. Крім цього, налічується 11 парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 71 місцевого значення площею 2634 га.

Гармонійне поєднання в Причорномор'ї кліматичних і фізико-географічних умов, різноманітність рекреаційних ресурсів, привабливість узбережжя, велика кількість історико-археологічних пам'яток сприяють розвитку тут рекреаційного комплексу різного спрямування: лікувального, оздоровчого, пізнавального, спортивного, наукового, ділового тощо. По всьому узбережжю Чорного моря розташовані сотні санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз. Сьогодні у Причорномор'ї діє багатофункціональна система рекреаційного обслуговування населення. Тут знаходиться 36 % санаторно-курортних закладів України тривалого перебування. Найбільша кількість рекреаційних закладів знаходиться у АР Крим - 73 % від загальної кількості їх у регіоні (234 тис. місць).

Як бачимо, серед рекреаційних районів провідним є Кримський, де діють кліматичні курорти - Ялта, Алушта, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек, головні курорти Євпаторія і Саки Севастополь - важливий історико-культурний центр. На Північно-Східному узбережжі Криму головними курортами є Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.

За чисельністю населення Причорноморський економічний регіон є одним із найбільших. Станом на 1 січня 2005 р. тут проживало 7132,3 тис. чол. наявного населення, або 15,2 % від його чисельності в Україні. Головними тенденціями розвитку людського потенціалу є зменшення чисельності населення (на 653,9 тис. чол. порівняно з 1990 р. і на 348,3 тис. чол. порівняно з 2001 р.) і зростання частки міського населення. Найбільша концентрація міського населення - в АР Крим, найменша-у Херсонській області.

У Причорноморському регіоні спостерігається від'ємний приріст населення. За останні роки в жодній із областей, що входять до складу економічного регіону, не спостерігалось природного приросту населення.

Трудові ресурси в регіоні, які зайняті в суспільно-корисній праці, становлять 67,5 % від їх загальної кількості. У регіоні високе безробіття (близько 100,0 тис. чол.).

Дуже важливе питання, яке необхідно вирішити на загальнодержавному рівні, - це репатріація народів Криму, проблеми фінансування, надання під забудову і організації господарської діяльності земельних ділянок, організація робочих місць, будівництво житла, соціальна підтримка

Із врахуванням особливостей географічного розташування економічного регіону тут створені традиційно-історичні передумови розселення населення. Регіональна система розселення представлена 55 містами, 137 селищами міського типу, 3687 сільськими населеними пунктами. У регіоні переважають середні і малі міста Є міст з населенням понад 100 тис. чол., 7 міст з населенням від 50 до 100 тис. чол., і 41 місто з населенням до 50 тис. чол. У системі сільського розселення переважають села з людністю до 500 чол. Найбільша кількість великих міст - у Автономній Республіці Крим, а великих сіл - в Одеській області. Найбільші міста станом на 1 січня 2005 р. - Одеса (1028,1 тис. чол.), Миколаїв (539,8 тис. чол), Херсон (350 тис. чол), Севастополь (347 тис. чол), Сімферополь (337 тис. чол.).

На території регіону зосереджено понад 15 % науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій України. Спеціалізація науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів відповідає господарському профілю регіону. Тут функціонують: Морський гідрофізичний інститут (з філією в Одесі), Інститут біології південних морів з філіями в Одесі та Феодосії і музеєм-акваріумом у Севастополі, Азово-Чорноморський інститут рибного господарства і океанографії (м. Керч), які вивчають проблеми моря. Одеський НДІ курортології, Євпаторійський НДІ курортології і фізіотерапії, Інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології (м Ялта), що вивчають питання санаторно-курортного лікування, Одеський інститут виноградарства і виноробства та Інститут виноградарства і виноробства ((Магарач" (поблизу Ялти). У Сімферополі є Інститут ефіроолійних культур. Нікітський ботанічний сад є найбільшим в Україні селекційним центром серед сільськогосподарських і декоративних рослин. Український інститут зрошувального землеробства тісно співпрацює з селекційним центром з рослинництва в умовах зрошення (Херсонська область). Український НДІ степових районів "Асканія Нова" працює над виведенням нових високопродуктивних порід овець, свиней, пристосованих до посушливих степових умов Одеське вище інженерно-морське училище, Миколаївський кораблебудівний інститут та вищі військово-морські навчальні заклади Севастополя займаються проблемами флоту та його експлуатації