Розділ «2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва»

Регіональна економіка

У сучасних умовах розвитку територіальної організації продуктивних сил основною проблемою є вдосконалення методів формування та управління територіально-виробничими комплексами. Для обгрунтування основних напрямів розвитку нових територіально-виробничих комплексів потрібно вирішити ряд принципових науково-методичних питань. Різні підходи до створення цих комплексів повинні мати основний напрямок - вдосконалення структури виробництва та досягнення більш високої продуктивності праці на основі інтенсифікації виробничих процесів; залучення до трудової діяльності важливих джерел ресурсів, які можна використовувати для прогресивних економічних і соціальних перетворень.

Прискорене зростання інтенсифікації виробництва породжу є якісно нові тенденції в розміщенні продуктивних сил і висуває відповідні територіально економічні і соціальні проблеми. Щоб перевести економіку на переважно інтенсивний шлях розвитку, необхідно значно збільшити частку капіталовкладень на реконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств, а також на устаткування, оснащення, інструменти при зниженні частки цих витрат на будівельно-монтажні роботи.

Процес реконструкції і технічного переоснащення може відбуватися прискореними темпами в першу чергу у високо розвинутих регіонах, де створені і функціонують виробничі комплекси з потужним потенціалом. Це, в свою чергу, сприяє прискореному зростанню територіальної концентрації виробництва. Характерно, що концентрація виробництва в умовах зростання його інтенсифікації найбільш відчутна у великих містах, де, незважаючи на заходи для обмеження, вони продовжують нарощувати свій величезний виробничий потенціал. Так, наприклад, на території Донецького і Придніпровського районів спостерігається найвища територіальна концентрація промисловості, тут сформувалися найбільші промислові вузли України, а також тут найвищі показники виробництва продукції на душу населення. Особливо висока концентрація промисловості спостерігається у Донецькій, Макіївській, Дніпропетровсько-Дніпродзержинській, Київській та Харківській агломераціях.

Тому у першу чергу потрібно йти шляхом здійснення виробничої і просторової деконцентрації промисловості великих промислових вузлів і агломерацій з метою посилення промислово-виробничого розвитку середніх і невеликих центрів, колишніх районних центрів. Прискорення розвитку промисловості у середніх і малих містах периферійних районів не вимагає значних капітальних вкладень на впорядкування населених пунктів і не впливає на зміни в розселенні населення. Більше того, це дає можливість додатково залучити частину трудових ресурсів, які не зайняті у виробництві, а це зменшить міграцію населення у великі помислові центри. Більш повне залучення у промислове виробництво трудових ресурсів у віддалених районах дасть можливість скоротити витрати на розвиток соціальної сфери, оскільки вона вже повною мірою сформована. За підрахунком спеціалістів, економія капіталовкладень при створенні філій, цехів і окремих виробництв великих промислових підприємств у таких містах і райцентрах оцінюється приблизно в 15-20 %.

Наступний напрямок розвитку територіальної організації продуктивних сил - це проблеми вдосконалення методів управління територіальними виробничими комплексами. Різні підходи до створення територіально-виробничих комплексів дозволяють вирішувати питання їх вдосконалення з урахуванням природних і економічних умов, а також перспектив розвитку господарства нових і раніш освоєних територій. У районах з великим промисловим потенціалом, наявністю значної кількості великих міст поступово здійснюються процес вдосконалення їх територіально-виробничих комплексів, оптимізація галузевої структури, технічне переозброєння і розширення діючих підприємств, раціоналізація економічних зв'язків. Це основний напрям для вирішення проблеми вдосконалення територіальної організації виробництва.

Розв'язання завдань, пов'язаних з формуванням нових і вдосконаленням уже функціонуючих територіально-виробничих комплексів, вимагає проведення відповідних досліджень у галузі розміщення продуктивних сил та регіональної економіки. Успішне вирішення актуальних питань територіальної організації виробництва в економічних районах можливе лише на основі практичної реалізації науково-обгрунтованих рекомендацій.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль І. Регіональна економіка

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів

  • 2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил

  • 2.5. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва

  • 2.6. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил

  • 2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва
  • Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства

  • Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці

  • Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики

  • Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

  • Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

  • 8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов

  • 8.3. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива (корисних копалин)

  • 8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів.

  • 8.5. Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни

  • 8.6. Населення і трудовий потенціал України

  • Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення

  • Розділ 3. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

  • Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

  • 11.2. Економіка Придніпровського регіону

  • 11.3. Економіка Східного регіону

  • 11.4. Економіка Центрального регіону

  • 11.5. Економіка Поліського регіону

  • 11.6. Економіка Подільського регіону

  • 11.7. Економіка Карпатського регіону

  • 11.8. Економіка Причорноморського регіону

  • Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.

  • Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.

  • Модуль ІІ. ЕКОЛОГІЯ

  • Розділ 4. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації

  • 15.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища

  • 15.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища і система екологічної інформації

  • Глава 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

  • Глава 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.

  • 18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.

  • 18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.

  • 18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.

  • 18.5. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології.

  • Література