Розділ «Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики»

Регіональна економіка


5.1. Сутність державної регіональної економічної політики


Регіональна економічна політика є невід'ємною складовою загальнодержавної економічної політики. Вона ґрунтується на пріоритетному розвитку національно-державної, етнічно-територіальної, регіональної самоврядності та самодостатності інтересів регіону. Здійснення цієї політики має забезпечити єдність державних, регіональних та місцевих інтересів. Поняття регіональної економічної політики виникло в 60-х роках минулого століття, коли у колишньому СРСР були утворені Ради народного господарства (раднаргосп). З метою недопущення поширення національної самостійності в 1964 р. вони були реформовані в централізовану галузеву структуру розвитку народного господарства. 85-90 % всіх галузей народного господарства були підпорядковані міністерствам союзного і союзно-республіканського призначення.

Нині державна регіональна економічна політика все ширше ціле-спрямовується на комплексний розвиток регіонів, який містить комплекс державних рішень, узгоджених зі стратегією держави. Ця політика характеризується сукупністю цілей, завдань і механізмів, які визначають стратегію і тактику втілення їх в життя. Вона передбачає врахування широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, які відповідним чином можуть впливати на тенденції регіонального розвитку. Регіональна економічна політика охоплює всю систему взаємовідносин між державою і регіонами з одного боку та регіонами - з другого. Розвиток і економічне зростання регіонів змінюватиме економічний потенціал держави. Державна регіональна економічна політика має формуватись таким чином, щоб забезпечити територіальну цілісність держави, створити рівноправні умови функціонування регіональних виробничих комплексів. Основні принципи регіональної економічної політики держави:

конституційність і законність, на основі яких реалізація політики здійснюється відповідно до Конституції та законів України, законодавчих актів президента та Кабінету Міністрів України на засадах чіткого розподілу завдань, повноважень та відповідальності як органами виконавчої влади, так і органами місцевого самоврядування;

забезпечення унітарності України та цілісності її території, включаючи єдність економічного простору на всій території держави, її грошово-кредитної, податкової, митної та бюджетної системи;

наближення надання послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування до безпосередньо споживачів;

диференційоване надання державної підтримки економічним регіонам відповідно до умов, критеріїв та строків, передбачених законодавчими актами;

стимулювання співробітництва між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у розробленні та реалізації заходів, спрямованих на економічний розвиток регіонів.

Здійснення цих конкретних заходів державної регіональної економічної політики передбачає:

сформувати нову територіальну структуру державного сектора економіки;

реформувати систему управління державним сектором економіки;

посилити економічні основи місцевого самоврядування та розширити його соціально-економічні функції;

поетапно перейти на обґрунтовану систему бюджетного регулювання та розширення права місцевих органів виконавчої влади в бюджетній політиці України.

Крім наведених вище принципів, як свідчить досвід країн Європейського Союзу(ЄС), важливе значення мають принципи субсидіарності, децентралізації, партнерства, програмування, концентрації, адиціоналізму.

Основним є принцип субсидіарності згідно з яким вищі суспільні одиниці повинні розв'язувати лише ті проблеми, які непідвладні для вирішення нижчим структурним підрозділам.

Децентралізація передбачає розподіл повноважень, ресурсів, бюджетних коштів на користь менш розвинутих регіонів, посилення їх самостійності. Ці два принципи сприяють активізації місцевої ініціативи і мають важливе, принципове значення для регіональної політики.

Принцип партнерства стимулює активне співробітництво між суб'єктами господарювання з метою досягнення єдиної кінцевої цілі. Провідне місце тут посідає міжрегіональне співробітництво та розвиток транскордонного співробітництва, особливо в прикордонних регіонах держави.

Принцип програмування означає необхідність розробки стратегії розвитку регіону з урахуванням довгострокових цілей. Програмування має передбачити чіткий порядок дій, джерела і порядок фінансування, виконавців, можливі негативні наслідки здійснюваних заходів. Таким чином воно забезпечує цілеспрямоване виконання відповідних проектів - від визначення мети до її повного досягнення, а також координацію дій у просторі й часі.

Немаловажне знамення в регіональній економічній політиці мають принципи концентрації та адиціоналізму. Вони є взаємодоповнюючими і забезпечують розвиток місцевих ініціатив, пошук додаткових джерел фінансування програм регіонального економічного розвитку. Реалізація цих принципів забезпечує зниження навантаження на національний бюджет і сприяє залученню відповідних місцевих ресурсів для здійснення конкретних регіональних проектів економічного і соціального розвитку регіонів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль І. Регіональна економіка

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів

  • 2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил

  • 2.5. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва

  • 2.6. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил

  • 2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва

  • Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства

  • Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці

  • Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
  • Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

  • Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

  • 8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов

  • 8.3. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива (корисних копалин)

  • 8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів.

  • 8.5. Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни

  • 8.6. Населення і трудовий потенціал України

  • Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення

  • Розділ 3. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

  • Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

  • 11.2. Економіка Придніпровського регіону

  • 11.3. Економіка Східного регіону

  • 11.4. Економіка Центрального регіону

  • 11.5. Економіка Поліського регіону

  • 11.6. Економіка Подільського регіону

  • 11.7. Економіка Карпатського регіону

  • 11.8. Економіка Причорноморського регіону

  • Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.

  • Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.

  • Модуль ІІ. ЕКОЛОГІЯ

  • Розділ 4. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації

  • 15.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища

  • 15.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища і система екологічної інформації

  • Глава 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

  • Глава 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.

  • 18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.

  • 18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.

  • 18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.

  • 18.5. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології.

  • Література