Розділ «18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.»

Сучасний рівень соціально-економічного розвитку вимагає взаємоузгодженості дій світового співробітництва у дотриманні стандартів якості довкілля. Концепція сталого розвитку орієнтує країни на реалізацію екологічно спрямованих заходів щодо структурної перебудови національної економіки (енергетика, транспорт, ресурсопостачання) і міжнародних економічних відносин (торгівля сировиною, природоохоронною технікою тощо), на екологізацію всіх видів життєдіяльності суспільства.

Вирішення проблеми оптимізації природокористування вимагає наявності високого наукового потенціалу, коштів для проведення експериментів, обладнання, яких багато країн, особливо тих, що розвиваються, не мають. Найбільші проблеми постають при сумісному використанні запасів риби та мігрування тварин і птахів, адже для біоценозів не існує державних кордонів.

Не менш важливою проблемою, що вимагає міжнародного співробітництва та відповідних домовленостей, є забруднення, котрому підлягають абсолютно всі міжнародні та міжнаціональні ресурси.

Складна проблема с забруднення Світового океану нафтопродуктами, промисловими стічними водами, побутовими відходами з кораблів, контейнерами з радіоактивними відходами та затонутими реакторами і боєзарядами атомних підводних човнів.

В наш час, коли на планеті точаться війни за сферу впливу і володарювання небезпеку викликають можливе примінення атомної, бактеріологічної, хімічної та екологічної воєн. Кожна з цих воєн може викликати незворотні екологічні зміни. Зростаючий вплив людської діяльності на навколишнє середовище викликає небажані зміни в природному середовищі: забруднення повітряного басейну, океанів, виснаження природних ресурсів у всесвітньому масштабі. А порушення екологічної рівноваги завдає великої шкоди генофонду всього живого, зокрема людини. Таким чином проблема гармонізації відносин суспільства і природи, охорони навколишнього середовища набула глобального значення. Сьогодні є нагальна потреба розробки ефективних міжнародних механізмів, які б забезпечували розумне використання ресурсів планети, їхню охорону, сприяли б забезпеченню екологічної рівноваги.

Рішення всіх цих проблем можливе лише на базі міжнародного співробітництва, здійснюваного на двохсторонній і багатосторонній основах. Формами такого співробітництва повинна бути організація наукових та практичних зустрічей; створення міжнародних організацій, що координують спільні зусилля з охорони природи; укладення офіційних угод, а також діяльність міжнародних громадських партій і організацій ("зелених" та "екологістів").

Міжнародна екологічна співпраця вже має свою історію. В 1875 році Австро-Угорщина та Італія прийняли Декларацію про охорону птахів. В 1897р. Росія, Японія і США уклали угоду про спільне використання і охорону морських котиків у Тихому океані. У 1922р. створена Міжнародна рада охорони птахів, яка стала діючою інтернаціональною організацією і започаткувала всі інші створені пізніше. В даний час у світі нараховується біля 300 міжнародних організацій з охорони природи.

У 1950р. в Парижі підписана нова Конвенція про охорону всіх видів птахів. У межах міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються найбільш складні проблеми і конкретні проекти. Серед них це спільні інженерні й технічні розробки з питань охорони атмосфери від промислових викидів, запобігання забруднень під час сільськогосподарських робіт, збереження дикої флори і фауни, створення заповідників та ін. Реалізацією цих проектів займаються різноманітні спеціалізовані організації. У 1968р. в Парижі проведена Міжнародна конференція ЮНЕСКО з раціонального використання та охорони ресурсів біосфери, де прийнята програма "Людина і біосфера".

В Стокгольмі в 1972р. Конференція з питань оточуючого середовища прийняла рішення про створення організації спеціалізованого закладу "Програма ООН з оточуючого середовища" (ЮНЕП) із штаб-квартирою в Найробі (Кенія). Цей заклад уперше створив всесвітню систему спостереження (моніторингу) за станом і змінами біосфери.

Оздоровленням навколишнього середовища активно займається Римський клуб, який створений у 1968р. і є міжнародною організацією. До складу його входять понад 30 країн та біля 80 відомих вчених, діячів різних професій. Клуб займається вивченням глобальних проблем цивілізації, виробленням заходів подолання глобальних кризових явищ.

Важливою міжнародною угодою є Конвенція ООН 1982р. з питань морського права (Хартія морів), в прийнятті якої взяло участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. За цією Конвенцією держави, які підписали угоду, мають оберігати морське середовище та захищати його від забруднення. Для захисту економічних інтересів прибережних держав Конвенцією 1982р. передбачено встановлення у Світовому океані 200 митних економічних зон, що дає державам право на розвідку, експлуатацію та збереження природних ресурсів, які належать до живої і неживої природи, зокрема тих, які знаходяться на дні, в надрах і водах океану.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) займається проблемою здоров'я людини на Землі, демографічними проблемами, надання допомоги в плануванні сім'ї. Всесвітня метеорологічна організація (ВМС) та науковий комітет з проблем навколишнього середовища (СКОПЕ) Міжнародної Ради наукових союзів займаються проблемами навколишнього середовища.

У міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) входить 105 країн. XIV Генеральна Асамблея МСОП, що відбулася в 1978 р. в Ашхабаді прийняла важливий документ - Всесвітньої стратегії охорони природи. Там же була створена і постійно поповнюється Червона книга про популяції різних і зникаючих видів ссавців, птахів, рептилій, амфібій. Запроваджена Зелена книга, де містяться дані про унікальні і рідкісні ландшафти землі.

Важливим завданням МСОП є пропаганда природоохоронних знань, підготовка спеціалістів з охорони природи, формування у підростаючого покоління бережливого ставлення до природи. МСОП постійно підтримує зв'язок із Всесвітнім фондом охорони дикої природи, який заснований у 1993 р. Він розробляє проекти з охорони тваринного світу і природних екосистем, вишукує кошти для їх фінансування, запрошує до роботи спеціалістів, надає допомогу заповідникам, національним паркам, постачає природоохоронну інформацію.

В 1988 р. створений (заснований) фонд "За виживання і розвиток людства". Його мета:

підготовка людства до вступу в XXI ст. без ядерної зброї;

розвиток наукових досліджень міждисциплінарного характеру, спрямованих на гуманізацію науково-технічного процесу;

виявлення творчих ініціатив нового планетарного мислення, збереження і розвиток загальнолюдських цінностей заради безсмертя людської цивілізації;

сприяння гармонійному загальносвітовому розвиткові, виходячи із пріоритету завдань виживання над усіма державними, національними, клановими, груповими інтересами.