Розділ «11.8. Економіка Причорноморського регіону»

Регіональна економіка

Наукові заклади регіону підтримують тісні зв'язки з іншими науковими центрами України та працюють у співдружності з багатьма європейськими науковими установами.

На розвиток економіки регіону впливає наявний виробничий потенціал. У загальній структурі основних фондів регіону виробничі і невиробничі фонди становлять відповідно 60,6 та 39,4 % (в Україні - 63,1 та 36,9 %). Провідне місце належить промисловості (32,7 %). Питома вага у структурі основних фондів сільського господарства, транспорту та зв'язку значно вища, ніж в Україні загалом, що характеризує високий рівень розвитку сільського господарства у регіоні.

Найбільшу питому вагу в структурі основних невиробничих фондів має житлове господарство (43,7 %); на другому місці - комунальне господарство і побутове обслуговування населення. їх питома вага також вища, ніж в середньому по Україні.

Як і в цілому в Україні спостерігається тенденція фізичного і морального старіння основних виробничих фондів, зменшення їх активної частини та збереження рівня низького їх відновлення.


11.8.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону


Територіально-галузеву структуру Причорноморського економічного регіону визначає його спеціалізація, яка характеризується переважанням галузей, що надають населенню послуги (52,8 %). Серед них найбільшу питому вагу мають транспорт, зв'язок та галузі соціально-культурної сфери і сфери обігу.

Промисловість в регіоні посідає провідне місце. Показники територіально-галузевої структури промисловості регіону наведені у табл. 11.8.3.1.

В економічному регіоні паливно-енергетичні ресурси не забезпечують власних потреб. Із розвіданих запасів експлуатуються родовища природного газу Криму: Глібовське, Задорненське, Джанкойське, Стрілецьке В регіон завозяться, вугілля - з Донбасу, нафта - з Поволжя та Кавказу, а також газ, електроенергія - зі Східного та Придніпровського регіонів. На власних енергоресурсах працюють: Каховська ГЕС на Дніпрі та малопотужні Первомайська, Костянтинівська і Вознесенська на Південному Бузі. У регіоні діють теплові електростанції: Сімферопольська, Севастопольська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Керченська. У Миколаївській області споруджена і діє Південноукраїнська АЕС.

Охоплюють такі галузі спеціалізації: суднобудування і судноремонт, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, обладнання харчової промисловості, електронне, електротехнічне машинобудування, приладобуду-

вання. Тут налагоджено випуск велико- і мало вантаж них суден, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, устаткування для харчової промисловості (млинарське, виноробне, холодильне, для консервного виробництва), важких кранів, будівельно-шляхових машин тощо.

У регіоні виготовляється преважна частина морських і річкових суден країни. Центри морського суднобудування: Миколаїв, Херсон, Керченський суднобудівний завод. Судноремонтні заводи є в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії. Серед підприємств сільськогосподарського машинобудування провідне місце належить Херсонському комбайновому заводу та Одеському, Сімферопольському і Джанкойському заводам, що виготовляють запасні частини і обладнання для сільськогосподарських машин.

В Одесі зосереджено виробництво радіально-свердлильних верстатів (універсальні і координаторозточні верстати з програмним управлінням, ковальсько-пресове обладнання). У Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі виготовляють електричне і енергетичне устаткування.

Металургійний комплекс представлений Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом біля Керчі. Він видобуває залізну руду, збагачує та агломерує її з вапняком і постачає на металургійний завод "Азовсталь" (м. Маріуполь). У м. Балаклаві є родовища високоякісних флюсових вапняків, які видобуваються і поставляються у Маріуполь і Запоріжжя. Поряд з Миколаєвим розташований глиноземний завод. Переробна металургія представлена Одеським сталедротовим заводом, цехами малої металургії великих машинобудівних заводів Одеси, Миколаєва та Херсона.

Причорноморського регіону включає: основну хімію (міндобрива: суперфосфат, азотні, амофос; сірчана кислота, сода, бром та його сполуки, двоокис титану, мідний купорос тощо); малотоннажне хімічне виробництво (хіміко-фармацевтика, побутова хімія, парфумерно-косметична промисловість; лакофарбове виробництво; переробка полімерних матеріалів).

Основні підприємства: виробниче об'єднання "Хімпром" у Севастополі; "Титан" у Красноперекопську; хімічний завод у Саках; Одеський суперфосфатний, припортовий азотнотуковий завод; хіміко-фармацевтичний та лакофарбовий заводи в Одесі; Кримський завод двоокису титану; Сімферопольський завод пластмасових виробів для машинобудування; парфумерно-косметичний комбінату Миколаєві. Працюють Південно-Сиваський магнезійний завод, нафтопереробні заводи в Херсоні та Одесі.

У регіоні працюють підприємства целюлозно-паперової промисловості: Цюрупинський целюлозно-паперовий комбінат та Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат.

Промисловість будівельних матеріалів представлена крупними підприємствами: Миколаївським цементним заводом та Балаклавським цементно-шиферним комбінатом. Крім того, в кожній області і АР Крим є заводи стінових матеріалів (цегла і блоки). У регіоні виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум.

Підприємства легкої промисловості в основному зосереджені в обласних центрах. Головна галузь - це бавовняна, представлена вона Херсонським бавовняним комбінатом. Ця галузь виготовляє близько 20 % тканин країни. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Татарбунарах. Трикотажні комбінати є в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Працюють підприємства швейної та шкіряно-взуттєвої галузі в Одесі, Сімферополі, Миколаєві.

Має зерново-тваринницький напрям. У загальноукраїнському поділі праці регіон вирізняється виробництвом зерна (майже третина України), соняшнику, винограду, фруктів, овочі в, м'яса і вовни. Виробництво валової продукції сільського господарства в загальному обсязі України становить 14,4 %. Сільське господарство регіону є багатогалузевим. Провідну роль у землеробстві відіграє зернове виробництво Основними зерновими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо. На полях штучного зрошення, біля Північно-Кримського каналу тау гирлі річок вирощують рис. Серед технічних культур провідними є соняшник (30 % посівів в Україні), зосереджений в основному в Одеській і Миколаївській областях; ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), які вирощують в більшості у передгірських і гірських районах Криму; тютюн (лісостепові райони Одеської області та південного берегу і передгір'я Криму); цукрові буряки (лісостеп Одещини та північний степ Миколаївщини). Регіон вирощує овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині), якими забезпечує потреби інших регіонів.

Причорноморський економічний регіон спеціалізується на садівництві і виноградарстві. Найбільше плодів збирають в АР Крим та в Одеській області. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх, мигдаль.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11.8. Економіка Причорноморського регіону“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль І. Регіональна економіка

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Глава 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів

  • 2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил

  • 2.5. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва

  • 2.6. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил

  • 2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва

  • Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства

  • Глава 4. Регіони у системі територіального поділу праці

  • Глава 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики

  • Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

  • Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

  • 8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов

  • 8.3. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива (корисних копалин)

  • 8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів.

  • 8.5. Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни

  • 8.6. Населення і трудовий потенціал України

  • Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення

  • Розділ 3. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

  • Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

  • 11.2. Економіка Придніпровського регіону

  • 11.3. Економіка Східного регіону

  • 11.4. Економіка Центрального регіону

  • 11.5. Економіка Поліського регіону

  • 11.6. Економіка Подільського регіону

  • 11.7. Економіка Карпатського регіону

  • 11.8. Економіка Причорноморського регіону
  • Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.

  • Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.

  • Модуль ІІ. ЕКОЛОГІЯ

  • Розділ 4. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації

  • 15.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища

  • 15.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища і система екологічної інформації

  • Глава 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

  • Глава 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.

  • 18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.

  • 18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.

  • 18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.

  • 18.5. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології.

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи