Розділ 2. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Підприємства України переважно не можуть користуватись послугами іноземних консалтингових фірм через високі ціни, а свій власний вітчизняний ринок ще недостатньо розвинутий.

Вчені і науковці вирізняють такі види реструктуризації економіки:

цільовою спрямованістю розрізняють реструктуризацію, спрямовану на підвищення ефективності виробництва, фінансове оздоровлення, підвищення конкурентоспроможності;

за масштабами реструктуризації комплексну, локальну;

за тривалістю і обсягами робіт стратегічну, тактичну, оперативну;

за сферою реструктуризації-реструктуризацію управління, реструктуризацію виробництва, фінансову реструктуризацію;

за формами корпоративної реорганізації - злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення, приватизацію, реприватизацію;

за зміною масштабів підприємства - укрупнення підприємств, розукрупнення підприємств.

Види і методи реструктуризації великою мірою визначаються напрямами розвитку економіки. У вітчизняній практиці найбільш поширеними є корпоративні перетворення, які спрямовані на розукрупнення підприємств. Такий напрям зумовлений неефективністю функціонування в ринкових умовах господарювання раніше створених промислових гігантів у зв'язку з недостатньою місткістю ринків збуту, негнучкістю системи організаційних структур управління, наявністю надлишкових виробничих фондів. Разом з тим значна частина підприємств утримує структурні підрозділи соціальної сфери, тобто фонди невиробничого призначення. Це значною мірою погіршує фінансове становище цих підприємств. Тому процес розукрупнення триває з метою фінансового оздоровлення економічного стану підприємств. Сьогодні з найбільш поширених методі в розукрупнення великих підприємств є створення нових підприємств на їх базі.

Однак досвід розвинутих країн свідчить про перевагу зворотного напряму Починаючи з 1990-х років у світовій економіці відбувається нова хвиля укрупнень, які часто здійснюються шляхом злиття або поглиблення транснаціональних корпорацій. Ця надмірна концентрація виробництва і фінансів обумовлена бажанням отримати синенергетичний ефект (тобто сукупний результат після об'єднання більший, ніж сума результатів, отримуваних окремими компаніями).

Цей ефект досягається таким чином:

економією витрат, обумовленою масштабами виробництва, у таму числі за рахунок зниження умовно постійних витрат на собівартість продукції

диверсифікацією видів діяльності, що підвищує стійкість компанії;

більш раціональним використанням: трудових, фінансових, .матеріальних ресурсів за рахунок можливого їх перерозподілу між виробництвами;

охопленням більшої ринкової частки і послабленням конкурентів;

фінансовою економією за рахунок спрощення системи взаєморозрахунків, а також податковою економією;

можливістю збільшення обсягу проведення наукових досліджень і впровадженням більш прогресивної техніки і технології;

можливістю реалізації ризикованих венчурних проектів, високоприбуткових у майбутньому;

підвищенням доступності до фінансових ресурсів тощо.

На практиці вирізняють два шляхи укрупнення підприємств: