• 8. Принцип "Не нашкодь!". Це один з широко розповсюджених, але не конкретних принципів. В процесі консультування для досягнення позитивного результату потрібна особистісна активність і відповідальність з обох боків – консультанта і клієнта. Звичайно, що консультант, виконуючи свою професійну діяльність, не може ставити завдання нашкодити клієнтові. Відомо, що найпростіше всього не нашкодити нікому, якщо нічого не робити. Досить часто цей принцип ("Не нашкодь!") наголошують для молодих, початківців у консультативній діяльності. Тим самим знімається професійна відповідальність з того, хто транслює знання, досвід і вчить, що можна. У такому разі досвідчений консультант чи викладач консультативної психології приховується за формулою "Я попереджав".
Цей принцип безперечно повинен доводитися до кожного психолога-консультанта з метою утвердження під час консультування його професійної відповідальності. Проте в процесі опанування консультативної взаємодії, а, зокрема, в супервізії, важливо доповнювати його різними положеннями й коментарями щодо того, що входить у професіональні обов'язки консультанта, а чого йому робити не можна ніколи.
Загалом чітке розуміння, глибоке осмислення всіх зазначених вище принципів та вміле їх застосування у міжособистісній взаємодії з клієнтом і буде дієвою реалізацією останнього принципу "Не нашкодь!".
Загальні принципи реалізуються в консультативній практиці за допомогою дотримання консультантом ряду правил (специфічних вихідних положень), які підпорядковуються його концептуальній позиції і тим завданням, які вирішують і консультант, і клієнт. Застосування конкретних правил надає певні гарантії безпечної взаємодії консультанта і клієнта.
У спеціальній літературі, присвяченій консультуванню, виокремлюється розмаїття правил, яких дотримується психолог- консультант в директивному чи недирективному консультуванні.
Перша – директивна позиція консультанта – це позиція, коли він взаємодіє "не на рівних", надбудовується ніби зверху, коли він досвідчений, розумний, мудрий; коли він надає допомогу слабкому чи дезадаптованому клієнтові, що втратив себе.
Друга – недирективна позиція консультанта – це позиція, коли він взаємодіє "на рівних", яка передбачає діалог, належну професійну дистанцію, взаємну відкритість, свободу, відповідальність, повагу до клієнта та його автономії.
Не існує такої необхідності аналізувати детально всі правила, що зустрічаються у багатьох авторів, які вивчають проблеми консультування, тим більше, що значна їх частина співвідноситься змістовно чи є тотожною. Важливо звернутися до визначення особливостей недирективного консультування, презентованого К. Роджерсом, і осмислити наступні специфічні принципи (правила) консультативної взаємодії:
• консультант повинен слухати клієнта терпляче і доброзичливо, ставлячись до повідомлень злегка критично;
• консультант не повинен демонструвати яку б то не було владу;
• консультант не повинен вступати у суперечку з клієнтом.
Консультант може говорити та задавати питання лише при
певних обставинах:
• щоб допомогти клієнтові висловитися;
• щоб позбавити клієнта якихось страхів або тривоги, оскільки вони можуть впливати на ставлення до консультанта;
• щоб похвалити клієнта за точну передачу власних думок та почуттів;
• щоб спрямувати бесіду на ті предмети чи явища, які були пропущені чи відторгнуті клієнтом;
• щоб обговорити неясні моменти, якщо це необхідно.
Історія становлення консультативної психології
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні принципи консультативної психології“ на сторінці 2. Приємного читання.
