• 1) варто обговорити з клієнтом, наскільки його влаштовує такий спосіб спілкування, чи збирається він "щось робити" з власною агресивністю;
• 2) обов'язково домовитись при складанні контракту про допустимий стиль спілкування під час консультації, пояснити власні принципи та очікування у процесі професійної взаємодії;
• 3) не залишати без уваги жодного прояву агресії: "Ваша реакція стосується процесу консультування чи чогось іншого?" Така робота знизить напругу та допоможе розставити пріоритети, що надзвичайно важливо для позитивних змін у житті агресивного клієнта: "Ви так збуджено реагуєте через важливість цієї події?" Погляд та оцінка "з боку" допоможе зорієнтуватись клієнту та сприятиме перегляду і диференціації ставлень до оточуючих;
• 4) спокійно, компетентно проаналізувати переноси (трансфери) та власні почуття, віднайти провокуючі агресію фактори (події, вчинки людей, які можуть хвилювати як клієнта, так і психолога); у випадку, коли власні переживання психолога надто сильні, варто подумати про доцільність продовження консультативних зустрічей;
• 5) прослідкувати індивідуальну історію виникнення та формування агресивних реакцій: виявити людей, які підтримують таку реакцію, які протистоять їй, обговорити з клієнтом ставлення до такої поведінки оточуючих;
• 6) ідентифікувати та знайти пояснення тим почуттям, які викликає агресивна поведінка клієнта у психолога-консультанта. Вважається, що консультант має заохочувати істинні почуття, якими б вони не були, оскільки їх прояв дає можливість побачити справжню, реальну картину;
• 7) важливо демонструвати своє розуміння негативних емоцій клієнта, заохочувати щирі висловлювання, навіть у експресивній формі, водночас регулюючи поведінкові прояви та витримуючи "безпечну дистанцію"; клієнт має чітко розмежовувати дружні та професійні прояви оточуючих і в цьому важлива роль фахівця-психолога.
Консультативний процес може виглядати у класичному варіанті. Тип консультування – особистісно-орієнтований, спрямований на усвідомлення внутрішніх суперечностей, переструктурування особистісних конструктів, зміна ставлення до реальних подій та людей.
Зміст технологічних аспектів залежить від типу клієнта та фахової методологічної підготовки психолога-консультанта.
Методи роботи. Бесіда з агресивним, а інколи й вороже налаштованим клієнтом складна та забирає багато енергетичних ресурсів і часу на зменшення психологічного опору. У ході спілкування консультант поетапно допомагає клієнту:
• усвідомити власну агресивність і вороже ставлення до оточення, що може здійснюватись у процесі розпитування та глибинного інтерв'ю;
• розпізнати її основні прояви та об'єкти агресивного ставлення ("хто найчастіше викликає агресію, злість?", "за яких обставин Ви проявляєте роздратування?";
• побачити способи її заміщення – образа, ігнорування, маніпулювання, психосоматика ("яким чином Вам удається гальмувати злість, агресію?" "що Ви відчуваєте після того, як стримуєте прояви агресії?";
• віднайти способи безпечного відреагування негативних емоцій (гніву, ворожості) у процесі програвання конфліктних ситуацій у групі, відкритого обговорення травмуючої чи напруженої ситуації під час індивідуальних консультацій, шляхом використання тілесно-орієнтованих та експресивно-рухових технік.
Важливо пам'ятати, що прояви гніву та ворожості клієнта часто не залежать від професійної майстерності консультанта і беспосередньо не пов'язані з діями чи висловлюваннями психолога. У певні моменти консультант може виступати реальним "замісником" об'єкта агресії клієнта, тому до цього треба поставитись з розумінням, не сприймаючи себе "жертвою" та не демонструвати зверхньої батьківської позиції.
Консультування залежних клієнтів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування асоціальних особистостей“ на сторінці 2. Приємного читання.
