Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

Консультативна психологія

• 5) дотримання конфіденційності (психолог-консультант є членом трудового колективу), особливо у ситуації консультування залежностей чи суїцидальних намірів.

Ефективний психолог-професіонал впевнений у тому, що клієнт – це психічно здорова людина, котра переживає певні життєві труднощі. Вона готова прийняти відповідальність за своє життя навіть у складні періоди. Завдання консультанта – бути поруч, здійснювати підтримуючу функцію, сприяти пошуку енергетичних ресурсів клієнта, спрямовуючи його зусилля у найбільш оптимальне русло та акцентуючи увагу на "здоровій" частині особистості.

Особистість консультанта вищої школи. Підготовка психолога ВНЗ передбачає формування особистісних якостей та професійних знань і умінь консультанта як засобів психологічного впливу на клієнта. Консультант має виступати в якості моделі психічно здорової особистості для клієнта, проявляючи щирість ("конгруентність"), емпатію (занурення у внутрішній світ клієнта, емоційну співучасть), ефективні зразки взаємодії, неманіпулятивну цілеспрямовану поведінку. Особистісні характеристики професійних консультантів органічно вплетені в їх особистісну структуру. Зберігаючи власну індивідуальність та стиль, цінності й життєву філософію, консультант по-різному організовує психологічні впливи у процесі комунікації з викладачами та студентами вузу, орієнтуючись на специфіку запиту, індивідуальні характеристики, емоційний стан, цінності та установки клієнтів.

У роботі психолога вузу нерідко спостерігається проблема "професійного згорання" консультанта (психофізичне виснаження, що проявляється у зниженому настрої, неоправданою зміною ставлень, втратою інтересу до професії, невротизації•). Важливо сформувати програму профілактики професійних та особистісних стресів, проявляти психологічну готовність до швидкого реагування на напружені ситуації.

Консультант несе персональну відповідальність, проявляючи високий внутрішній локус контролю стосовно регулювання емоційного стану як вирішального фактору профілактики і подолання професійного виснаження. Одна з важливих сторін підготовки до професійної діяльності психолога вузу – систематична власна терапія консультантів і робота під наглядом супервізора – досвідченого спеціаліста у сфері професійної психологічної допомоги.

Етичні питання психологічного консультування у ВНЗ. Всі учасники навчально-виховного процесу вузу мають право на: а) отримання кваліфікованої психологічної допомоги; б) інформовану згоду про початок, продовження і закінчення консультативних взаємин; в) вибір консультанта; г) нерозповсюдження наданої інформації. Варто пам'ятати, що на період консультативних взаємин мають діяти певні контракти – угоди, домовленості щодо професійної взаємодії, які упередять маніпуляції, взаємні звинувачення та непередбачувані напружені ситуації.

Професійний обов'язок консультанта – надати компетентну психологічну допомогу, дотримуючись конфіденційності. Однак конфіденційність консультування має певні обмеження. Обов'язок консультанта – застерегти і захистити потенційних жертв і самого клієнта у випадку реальної небезпеки його дій для оточення чи для себе самого. Інколи достатньо складно поєднати етичні і правові питання у консультативній діяльності психолога, оскільки нерідко сам спеціаліст є водночас учасником навчально- виховного процесу вузу. Зауважимо, консультант має право на передачу клієнта іншому консультанту у випадку неможливості надання компетентної професійної допомоги.

До базових умінь консультанта вищої школи належать: навички вислуховування, включене спостереження, швидке налагодження контакту, щирість консультанта у діалозі з клієнтом. Основними показниками ефективності професійної діяльності консультанта є: повторне укладання контрактів про надання професійних послуг, позитивні відгуки викладачів та студентів вузу, наявність звернень, готовність спеціаліста до професійного обговорення консультативної діяльності, систематичні зустрічі з супервізором тощо. З метою профілактики професійних помилок (міжособистісного тиску, переходу дозволених меж втручання у консультативному процесі) – варто постійно здійснювати самозвіти, брати участь у спеціальних семінарах, конференціях.

Структура консультативного процесу у вищому навчальному закладі, як правило, має класичний характер (п'ятикрокова модель), що передбачає швидке встановлення контакту, експрес-діагностику та власне корекційно – регулятивну частину (висунення альтернативних варіантів вирішення проблеми. Пошуки можливостей для реалізації мети), закріплення мотивації. Консультації носять переважно проблемно-орієнтований характер (терапевтичне консультування варто використовувати обережно), оскільки здійснюється в умовах вузу та має обмеження організаційного характеру (на відміну від консультативних спеціалізованих центрів). Оптимальна тривалість консультацій – від 15 хвилин до 1 год.).

Технологічне забезпечення консультативного процесу передбачає використання широкого спектру методів та засобів психологічного впливу – від звичайної бесіди (діалогу) до методів релаксації та аутотренінгу. У сучасному навчальному закладі звичними стали тренінги асертивності (впевненості), комунікативних навичок, креативності (творчості), розвитку іміджу та особистісного стилю.

Технології консультацій вибираються відповідно до методологічної спрямованості спеціаліста, його досвіду та запитів клієнта. Студенти молодших курсів надають перевагу груповим відкритим обговоренням, ігровим та арттерапевтичним технікам; старшокурсники захоплюються сімейними розстановками, психодраматичними ситуаціями, з готовністю аналізують ранні сценарні рішення.

Викладачі здебільшого прагнуть до індивідуальних конфіденційних зустрічей з досвідченими спеціалістами служби, з готовністю зустрічаються з запрошеними (зовнішніми) консультантами. Зустрічі з викладачами або адміністрацією можуть носити характер супервізій, специфічних діалогів, коли обговорюється якась конкретна проблема за запитом.

Реалізація практичних заходів, спрямованих на розбудову консультативної діяльності психолога у ВНЗ, буде ефективною за умови залучення до спільної роботи досвідчених фахівців (викладачів профільних кафедр, соціальних працівників, спеціально підготовлених волонтерів, запрошених зовнішніх консультантів- супервізорів), систематичного підвищення кваліфікаційного рівня консультантів служби.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах
  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами