Психологінче консультування у сфері реклами

Консультативна психологія

У практиці психологічного консультування цей метод передбачає вплив на другу сигнальну систему людини і через неї на ті чи інші соматичні прояви.

Одним із яскравих прикладів застосування методу переконування в рекламі є теорія "унікальної торгівельної пропозиції" (УТП). Згідно теорії УТП складається з трьох частин. По-перше, кожна рекламна об'ява повинна дати чітке інформаційне повідомлення. Це має бути не тільки набір слів, а і розв'язання конкретної проблеми. По друге, така об'ява має відрізнятись від пропозиції конкурентів, тобто вона має бути унікальною. Унікальність може бути пов'язана або з самим товаром, або із твердженням, яке ще не використовували конкуренти. Якщо товар не можна змінити і він об'єктивно нічим не відрізняється від інших, то потрібно надати таку інформацію про нього, про яку раніше ніколи не говорили. По-третє, пропозиція повинна бути такою вагомою, щоб збільшилась кількість нових споживачів даної продукції.

Наслідування – це не просте прийняття зовнішніх рис поведінки іншої людини, але й відтворення особистістю рис та зразків демонстрованої кимось поведінки.

Метод наслідування в рекламі, на думку багатьох спеціалістів, ефективно діє в тому випадку, коли рекламується те, що для людини є престижним, те, що купується, щоб бути схожим на відому, популярну, авторитетну особистість.

Механізм наслідування для більшості людей не є простим копіюванням, а обумовлюється цінностями та ціннісними орієнтаціями людини, її інтересами, потребами та бажаннями.

Зараження визначається як несвідома, мимовільна схильність людини до певних психічних станів. Проявляється зараження не через усвідомлене прийняття інформації, а через передачу певного емоційного стану. Людина діє не за власним розсудом, а копіює поведінку інших. У практиці рекламного впливу такий механізм особливо дієвий при проведенні заходів, в яких бере участь велика кількість людей (іноді під час таких заходів спеціально підготовлені люди створюють дії, які запускають механізм зараження).

Стереотипізація. Поняття стереотип було введено в 20-х роках XX століття. Стереотип визначається як спрощене, раніше прийняте уявлення, яке не ґрунтується на власному досвіді. На думку Р. Чалдіні "...стереотипи впливають на людину із самого дитинства і вони протягом всього життя переслідують нас". В рекламі та PR стереотип може використовуватися як система психологічного впливу. За допомогою такої системи, яка зазначає І.Л. Вікент'єв, можна керувати процесом формування іміджу (образу, репутації). В основі даної концепції лежить вчення російського психофізіолога А.А. Ухтомського про домінанту. Сприйняття людиною реклами залежить не тільки від впливів на людину, скільки від наявних у людини домінант або стереотипів. "Тому проектувати комунікацію тільки від свого "хочу", ігноруючи домінанти та стереотипи клієнтів – означає програти рекламу ще на старті" – пише І.Л. Вікент'єв. Роль стереотипів у рекламі велика. Вміння їх використовувати на практиці є важливою умовою ефективності роботи рекламіста або спеціаліста по PR. Але для психології реклами важливо визначити значення стереотипу в системі психологічних понять, які описують мислення та поведінку людини. В іншому випадку може виникнути уявлення про те, що керуючи стереотипами і впливаючи з їх допомогою на споживача рекламіст може продати все що завгодно, незалежно від якості товару і об'єктивної потреби в ньому.

Імідж. Імідж у рекламі, на думку професора О.О. Феофанова, – це основний засіб психологічної обробки споживачів, маніпулювання їх свідомістю. Оперуючи "іміджами", сучасна реклама творить чудеса. Вона здатна перетворити маловідомий товар в символ престижу, отже реклама створює ілюзію перетворення одних речей в інші. На будь-яку річ, будь-яку особистість, будь-яке явище вона може надіти будь-яку маску.

Дослідники називають імідж в рекламі засобом психологічного впливу і навіть маніпулюванням свідомістю людини. Задача реклами, на думку М.О. Голядкіна, полягає в тому, щоб наділити ті чи інші товари певним образом – іміджем. Імідж будується на емоційному сприйнятті, який, у певних рисах відповідає рекламному об'єкту і в той же час цей образ ідеалізований, оскільки часто приписує товарам функції, які виходять за межі безпосереднього призначення.

Імідж створює задану соціально-психологічну установку, яка визначає поведінку людини у ставленні до об'єкта. Люди сприймають об'єкт як результат власного бачення. Ці властивості іміджу дають можливість пропаганді, "масовій культурі", рекламі використати його як інструмент маніпулювання свідомістю. Сила іміджу проявляється у всіх формах буття: в моді, у сприйманні творів мистецтва, у поглядах на політику, в стилі життя, у визначенні духовних цінностей.

Психолог-консультант повинен розуміти як створюється імідж в рекламі. Існує декілька способів створення іміджу: 1) мотиваційний аналіз; 2) психоавтоматика; 3) хронологія; 4) засоби "силового відеомонтажу" і пошук сублімального звукоряду; 5) геометрологія; 6) міфопроектування.

Деякі автори вважають, що поняття іміджу потрібно розглядати системно з іншими аналогічними механізмами впливу, зокрема – стереотипами, міфами тощо. Так, на думку М.О. Голядкіна імідж має успіх, якщо не існує протиріч із системою цінностей людини, з її інтересами та стереотипами. Імідж та стереотип – різні ракурси інтерпретації діяльності в свідомості людини, що доповнюють один одного.

Механізм ореолу. Для консультанта-психолога в рекламі та дизайні потрібно враховувати особливості того чи іншого методу рекламного впливу, особливо коли реклама здійснюється не традиційними способами, а з використанням спеціальних прийомів. Такі прийоми іноді називають ефектом або "механізмом ореолу". На практиці застосування такого механізму може давати істотний результат, або у разі неправильного використання, створює багато проблем, погіршуючи ефективність рекламного впливу.

Реклама, яка базується на застосуванні ефекту ореолу, у ряді випадків може викликати негативний результат, коли увага акцентується не на товарі, який рекламується, а лише на його "ореолі", тобто образі. Виходом з даної ситуації є попередня психологічна експертиза (або "тестування") реклами. У випадку, коли в рекламі того чи іншого товару використовують образи відомих людей (акторів, режисерів, співаків чи політичних діячів), ефект ореолу поєднується з механізмом ідентифікації.

Ідентифікація. Поняття ідентифікації в психології реклами пов'язують з явищем, коли споживач порівнює себе з персонажем реклами, ставить себе на його місце і при цьому хоче бути схожим на нього. Іноді тільки за допомогою використання такого методу рекламі вдається переконати споживача у високій якості того чи іншого товару, в наявності у товару необхідних функціональних характеристик.

Нейро-лінгвістичне програмування (НЛП). НЛП широко використовується в рекламі та дизайні. Важливого значення мають поняття "комунікація", "конгруентність", "неконгруентність", "перцептивна карта реальності", "репрезентативна система". Так, термін "комунікація " використовується для визначення будь-якої взаємодії людини з іншими людьми, "конгруентність" позначає повну відповідність слів та інших складових комунікаційного процесу, таких як міміка, поза та інтонація, "неконгруентність" – неузгодженість компонентів спілкування, що порушують контакт із співрозмовником; "перцептивна карта реальності " – індивідуальна модель сприйняття кожної людини, яка базується на попередньому досвіді людини і в правильності якої вона переконана; "репрезентативна система" – система, яка кодує в свідомості сенсорну інформацію, що надходить через органи чуття. У відповідності з цим принципом в НЛП люди поділяються на декілька типів: "візуали", "аудіали", "кінестетики". В залежності від типу сприйняття інформації люди можуть по-різному сприймати рекламу і відповідно реагувати на неї.

Маніпулювання свідомістю людей. Поняття маніпуляція походить від латинських слів manus – рука та ple – наповнювати і тлумачиться як дії з об'єктами з певними намірами та цілями. Звідси пішло і сучасне переносне значення слова – ставлення до людей, як до об' єктів, якими легко керувати. Виділяють три ознаки маніпулювання.

Маніпулювання здійснюється шляхом впливу на людей через програмування їх поведінки. Цей вплив спрямований на психіку людини і має на меті змінити думку, бажання і цілі людини в потрібному напрямку. Успіх таких дій можливий, коли людина, якою маніпулюють, щиро вірить всьому, що відбувається. Повідомлення, яке адресує маніпулятор, може крім відкритого сигналу, містити і прихований, "закодований" сигнал, який і повинен вплинути на іншу людину. При маніпулюванні свідомістю, в тому числі при використанні в рекламі маніпулятивних технології, вплив в першу чергу здійснюється на пам'ять, мислення, уяву та увагу людини. Завдання маніпулятора – переконати людину запустити процес уяви по потрібному руслу, але так, щоб споживач не помітив прихованого впливу. Для цього потрібно зосередити увагу на повідомленні. Для маніпулювання важливі прийоми привернення та утримання уваги, а також відволікання уваги від деяких реальностей або інших частин повідомлення (для ефективності рекламного впливу краще не давати невірну інформацію, а досягти того, щоб "непотрібна" для рекламодавця інформація не була помічена споживачем). Для успішного впливу на свідомість людини потрібно також, щоб інформація запам'яталась. Дослідження показують, що в результаті частого повторення запам'ятовується будь-яка реклама, незалежно від того, корисна вона для людини чи ні, викликає заперечення чи схвалення. Важливу роль відіграє також впізнавання того чи іншого образу. Людина швидше буде реагувати на відомий раніше товар чи торгівельну марку.

Спосіб маніпулювання свідомістю реалізується різними методами.

Інформаційний метод. Деякі види реклами спрямовані на інформування про продукт чи товар і намагаються вплинути на переконання людини. В такій рекламі частіше за все використовуються звернення або поради – зберегти гроші або отримати якісну послугу. Акцент в подібній рекламі ставиться на тому, щоб викликати у споживача відчуття того, що людина робить вигідний для себе вибір.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологінче консультування у сфері реклами“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами
  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами