Зміст лекцій і семінарів будується у навчально-нормативному режимі: фіксується, як психологічно грамотно необхідно організовувати ділове спілкування і взаємодію, а потім описуються конкретні психотехнології.
Більш дієвим є проведення тренінгів і ділових ігор. Наприклад, метою комунікативних тренінгів є навчання навичок ефективного ділового спілкування, психології ієрархії на підприємстві (в бізнесі), ведення нарад, проведення переговорів, врегулювання конфліктів і тощо.
В залежності від мети та етапу консультативної діяльності методи та техніки, що застосовує психолог, умовно можна поділити на три групи.
До першої групи належать методи, що дозволяють зібрати інформацію: анкетування, ділові бесіди, інтерв'ювання, маркетингові дослідження. У другу групу входять дослідницькі методи. Вони націлені на критичний аналіз управлінської ситуації та організаційної структури фірми (організації, підприємства) клієнта. Це – цільові методи управління, методи оцінки психологічного клімату у колективі, методи аналізу проблем і негативних наслідків, батареї психологічних тестів. Цілі проведення тестування різні: професійний відбір на вакантну посаду, проведення атестації персоналу, пошук ефективного індивідуального стилю управління для конкретного керівника тощо.
Треба пам'ятати, що тестування та оцінка без спостереження за співробітником тільки шляхом видачі йому бланка через третю особу не є професійним.
До третьої групи увійшли навчальні методи. Вони ефективні на етапах впровадження і завершення консультування: ділові ігри, активні методи навчання персоналу (тренінги), групові методи прийняття рішень.
Незалежно від того, на якому етапі ведеться робота на фірмі (організації, підприємстві) замовника, консультант завжди має дотримуватися певних правил, процедур і технік консультування.
• 1. Постановка запитань. Володіння технікою постановки запитань для збору інформації – це основа професіоналізму консультанта . Запитання, що задаються консультантом- дослідником, можна розподілити на два види: відкриті та закриті. Закриті запитання припускають відповіді ствердження або заперечення і застосовуються для отримання конкретної інформації. Відкриті запитання – основа консультаційної бесіди, оскільки дають можливість людям ділитися своїми почуттями, думками з консультантом. Однак не всім клієнтам подобаються відкриті запитання, у деяких вони викликають почуття тривоги, підсилюють занепокоєння. У таких випадках консультанту необхідно ретельно продумувати, формулювати запитання і ставити їх у відповідний час. Відповіді клієнта іноді бувають поверховими або надто абстрактними, формальними, в цьому випадку психолог-консультант використовує конкретизуючі запитання. Наприклад, співробітник каже, що не задоволений рівнем реклами товарів, які пропонує фірма. Психолог просить уточнити: "Як Ви вважаєте, що можна змінити в рекламі, щоб зацікавити покупців у придбанні саме цього товару?" Подібне запитання спонукає клієнта до аналізу причин ситуації, що склалася. У процесі такого аналізу виявляються, компетентність, креативність, установки співробітника.
• 2. Вміння слухати клієнтів. Слід уникати надмірного опитування в консультуванні. Воно перетворює бесіду тільки на обмін запитаннями-відповідями.
• 3. "Підбадьорювання" і "заспокоєння" клієнта важливі для створення та зміцнення консультативного контакту. Ці техніки необхідні для проведення роботи в організаціях (фірмах, підприємствах) з підвищеною конфліктністю, роз'єднаністю персоналу, підвищеною тривожністю в колективі. "Підбадьорювання" і "заспокоєння" – це короткі фрази консультанта, спрямовані на підтримку клієнта, зняття емоційної напруги.
• 4. Техніки зворотного зв'язку: перефразування й узагальнення. Вони спрямовані на відображення змісту консультативної бесіди, щоб не втратити смислового контакту з клієнтом, для структурування роботи з ним.
• 5. Надання інформації клієнтові. Консультант висловлює свою думку, відповідає на запитання клієнта, інформує його про різні аспекти обговорюваних проблем.
• 6. Структурування консультування. Ця техніка дозволяє краще організувати взаємини консультанта з клієнтом. Закінчивши розмову, консультант і клієнт спільно обговорюють результати, роблять висновки.
На думку О.Г. Бєльської робота психолога-консультанта значно ускладнюється, якщо співробітники займають одну з нижче перелічених позицій:
• "Це не моя проблема". Такий співробітник має тенденцію вести себе як керівник психолога-консультанта. Він більше схильний розповідати про інших членів організації, у яких, на його думку, є проблеми або які ці проблеми самі створюють. Він закликає консультанта "зробити що-небудь", при цьому не визначає конкретно, яких змін очікує. Характерна фраза: "Я не хочу в цьому розбиратися, для цього ми найняли Вас!" Тобто співробітник організації (фірми, підприємства) приймає на себе роль "відповідальної сторонньої людини". Якщо проблеми виникли все ж таки через нього, то процес їх вирішення може зайти в глухий кут.
• " У мене є сумніви стосовно Вашої компетентності":
– 1) такий співробітник завжди знає стан справ краще психолога-консультанта. Каже багато, в цілому, абстрактно, точний зміст слів залишається неясним. Коли консультант намагається узагальнювати його висловлювання, клієнт зазвичай його поправляє: "Ви не зрозуміли ...". При цьому його поправка або тривіальна (містить те, що і так само собою зрозуміло), або включає в себе занадто багато відтінків і значень. Надалі він дає зрозуміти, що цінує "теоретичний внесок" консультанта, але не думає, що в подібній ситуації це варто застосовувати на практиці;
– 2) співробітник схильний формулювати свої повідомлення психологу-консультанту в термінах, за допомогою яких він проявляє неповагу до його припущень. Характерне висловлювання: "Знаєте, ми тут бізнесом займаємося і не потребуємо ..., тому очікуємо від Вас щось інше". Консультант періодично ставиться в такі рамки, коли має доводити, що він краще, ніж про нього думають;
• "Це безнадійно, тут нічого змінити не можна". У процесі консультативної бесіди клієнт постійно погоджується з консультантом, начебто намагається все виконувати, але результат завжди визначається характерною фразою: "Я все зробив, як Ви радили, але це виявилося недієвим". Мають місце також "подвійні повідомлення" – співробітник просить поради і одночасно дає зрозуміти, що по суті, не хоче, аби з цього щось вийшло. Для того, щоб психолог це зрозумів, клієнт може застосовувати іронію, невербальні засоби комунікації, натяки.
Зупинимося більш детально на розгляді окремих прикладів консультативної діяльності в бізнесі та підприємництві.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві“ на сторінці 4. Приємного читання.
