• розвивати навички подолання труднощів у разі появи нових життєвих обставин та вимог;
• забезпечити ефективне прийняття таких життєво важливих рішень: здійснювати самостійні вчинки, правильно розподіляти час та енергію, оцінювати наслідки ризику, досліджувати поле цінностей, в межах яких відбувається прийняття рішень, оцінювати властивості своєї особистості, долати емоційні стреси, розуміти вплив установок на прийняття рішень тощо;
• розвивати вміння зав'язувати і підтримувати міжособистісні взаємини; підвищувати рівень самоповаги і конструктивних соціальних навичок з метою кращої побудови спілкування та міжособистісних взаємин;
• підвищувати тенденцію до самоорганізації та сприяти зростанню особистісного потенціалу людини; активізувати розвиток прагнення клієнта до максимальної свободи та розвивати його здатність контролювати власне оточення та свої реакції, що провокуються цим оточенням.
Незважаючи на універсалізацію цілей психологічного консультування, важливо вказати й на те, що існують розбіжності між ними за основними психологічними напрямами. Р. Кочюнас презентував сучасні уявлення про цілі психологічного консультування за такими основними напрямами:
• психоаналітичний напрям – мета: перевести у свідомість витіснений у безсвідоме матеріал; допомогти клієнту відтворити ранній досвід і проаналізувати витіснені конфлікти; реконструювати базисну особистість;
• індивідуальна психологія – мета: трансформувати цілі життя клієнта, допомогти йому сформувати соціально значущі цілі та скоректувати помилкову мотивацію засобом набуття почуття рівності з іншими людьми;
• біхевіористичний напрям – мета: виправити неадекватну поведінку і навчити ефективній поведінці;
• когнітивно-емоційна терапія – мета: усунути "саморуйнівне" ставлення клієнта до життя й допомогти сформувати толерантне та раціональне ставлення; навчити застосуванню наукового методу при вирішенні емоційних та поведінкових проблем;
• особистісно орієнтований напрям – мета: створити сприятливий клімат у процесі консультування, який підходитиме для самодослідження та розпізнавання факторів, що заважають зростанню особистості; заохочувати відкритість клієнта досвіду, впевненість у собі, спонтанність;
• екзистенціональний напрям – мета: допомогти клієнту усвідомити свою свободу та власні можливості; спонукати до прийняття відповідальності за те, що відбувається з ним; ідентифікувати фактори, які блокують його свободу.
Загалом, психолог-консультант, визначаючи цілі взаємодії з клієнтом, бере до уваги положення тієї теорії, на яку він спирається. Так, у наукових школах, орієнтованих на особистісний розвиток і перебудову особистості, більшою мірою домінують перспективні цілі, тоді як в школах, орієнтованих на зміни поведінки, особлива увага надається конкретним цілям. Отже, цілі психологічного консультування утворюють континуум, на одному полюсі якого – загальні, глобальні цілі, а на іншому – специфічні, конкретні, короткочасні цілі.
Важливо підкреслити, що не існує протиріччя між загальними і конкретними цілями консультування. Цілі консультанта і клієнта у процесі консультативної взаємодії співвідносяться, хоча кожний консультант вибудовує систему загальних цілей, що відповідають його науковій позиції, а кожний клієнт – свої конкретні, індивідуальні цілі, які спонукають його прийти до спеціаліста. В процесі взаємодії з клієнтом консультант досить часто уточнює, конкретизує, переформульовує визначені клієнтом цілі, накреслює необхідні засоби їх досягнення. Консультанту необхідно з самого початку розібратися в конкретних цілях клієнта. Тому вже на етапі знайомства він уточнює, що привело людину до психолога, що вона очікує від спілкування з ним, які її бажання тощо. Більшість клієнтів, як правило, мають лише загальне уявлення про те, що таке консультування. Обов'язково треба проінформувати клієнта про тривалість бесід, про те, як відбуваються консультативні зустрічі та що на них обговорюється. Це необхідно для того, щоб клієнт зрозумів можливості та обмеження консультування, і щоб запобігти невиправданих очікувань та певних ілюзій клієнта стосовно психологічної допомоги. Акцент треба поставити на тому, що консультант є лише помічник, провідник в осмисленні існуючих проблем клієнта, а прийняття рішення, особистісний вибір, визначення поведінкових та життєвих стратегій цілком залежить від самого клієнта, від його прагнення до змін, прийняття відповідальності та активізації внутрішніх потенціалів для подолання труднощів.
Таким чином, психолог має реалізувати головну мету консультування – допомогти клієнту усвідомити, що саме він і є тією особистістю, яка повинна вирішувати, діяти, актуалізувати власні здібності, змінюватися.
Накреслені цілі процесу психологічного консультування реалізуються за допомогою адекватної психологічної допомоги клієнту та вирішення в цьому процесі професіональних консультативних завдань. Існують певні труднощі як при визначенні цілей, так і в процесі формулювання завдань консультування, оскільки розуміння суті проблеми клієнта, стратегії її вирішення у багатьох випадках залежать від теоретичних уподобань консультанта, що й визначає в результаті зміст консультативних завдань. Враховуючи досвід фахівців у галузі консультативної психології (С.В. Васьківська, П.П. Горностай, О.Є. Сапогова. Л.Б. Шнейдер та ін.), підкреслимо, що в ході вирішення консультантом психологічних проблем клієнта визначаються два типи завдань:
• 1) психодіагностичні, які спрямовані на те, щоб консультант розібрався сам та допоміг клієнту зорієнтуватися у власних труднощах, переживаннях, смислах з тим, щоб знайти правильні стратегії вирішення проблеми. Такі вирішення можливі як: а) подолання труднощів; б) відреагування, в результаті якого людина звільняється від деструктивного впливу; в) дозрівання та завершення, на основі яких проблема трансформується у щось інше; г) прийняття проблеми, засобом зміни ставлення до того, що відбулося. Цей тип завдань пов'язаний зі збором та аналізом необхідної інформації про клієнта, розпитуванням, обмірковуванням, узагальненням, ідентифікацією сутності труднощів клієнта;
• 2) психотерапевтичні, які спрямовані на пошук та актуалізацію внутрішніх ресурсів клієнта, коли консультант разом з клієнтом прагнуть знайти нові для досвіду останнього можливості вирішення проблеми, саме з використанням спеціальних прийомів.
На думку С.В. Васьківської, якщо цілі консультування лежать у площині особистого благополуччя клієнта, і психологічний вплив на нього у консультативній взаємодії досить "м'який", то можна виокремити наступні завдання консультування:
• надання клієнту психологічної інформації;
• інтеграція особистості клієнта, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження його інтересів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ I. Загальні питання консультативної психології“ на сторінці 2. Приємного читання.
