На сучасному етапі розвитку вітчизняної психології питанню створення загальнопсихологічної структури особистості психолога значну увагу приділяють В.Г. Панок і Н.В. Чепелєва. У підгрунтя моделі особистості практикуючого психолога має бути покладено, на їхню думку, три вектори: вектор взаємодії суб'єкта з довкіллям, вектор структурної організації суб'єкта та вектор часу.
На думку І.М. Цимбалюка, ефективний консультант – це насамперед особистісно зріла, свідома, толерантна людина. Чим більш різноманітніший у консультанта стиль особистого й професійного життя, тим більш ефективною буде його діяльність. Іноді виявляти почуття й слухати сповідь клієнта, – це найкраще, однак небезпечно обмежуватися лише такою тактикою консультування. Інколи необхідно вступати з клієнтом у конфронтацію. Іноді варто інтерпретувати його поведінку і спонукати клієнта самому тлумачити зміст власної поведінки. Часом у консультуванні потрібна директивність і структурованість, а деколи можна дозволити собі захопитися бесідою без певної структури. У консультуванні, як і в житті, варто керуватися не формулами, а своєю інтуїцією й потребами ситуації.
Загалом система загальних, професійних і морально-етичних вимог, які ставляться до психологічного консультування й до практичної роботи консультанта, краще за все відображена в існуючих кодексах професійної етики практичних психологів. Багато положень цих кодексів безпосередньо стосуються роботи консультанта. Відповідно до цих положень можна висунути вимоги до особистості консультанта – це наявність у нього високих моральних якостей, гуманності, поваги гідності й недоторканості особистості клієнта, чесності і відкритість, компетентності.
Окрім того, вчені (А.Е. Айві, М.Б. Айві, Л. Саймек-Даунінг) виділяють ряд істотних відмінностей, які відрізняють професійного психолога-консультанта від професійно не підготовленого. Для кваліфікованого консультанта – це здатність запропонувати клієнту альтернативне сприйняття, а, в деяких випадках, підказати йому напрямок у досягненні цілей; здатність фахівця до різноманітного реагування на широкий спектр ситуацій і проблем; розуміння і використання у роботі багатьох концепцій; усвідомлення обмежень і спільна робота або співпраця під наглядом колег почасти теорії, концепцій, специфіки консультування; розуміння того, як емоційні реакції консультанта впливають на клієнта і навпаки; чесне спілкування на позиціях гідності; постійне вдосконалення свого професійного рівня, прагнення до опанування нових теорій, систематичний розвиток власної концепції психологічної допомоги; підхід до теорії, як до відображеної реальності, розуміння суб'єктивності своєї концепції. Водночас некваліфікованому консультанту притаманні протилежні психологічні властивості.
Особистісні властивості кваліфікованого консультанта також стосуються того, як він поводить себе з клієнтом у різноманітних ситуаціях психологічного консультування, як виходить із скрутних ситуацій, що часто виникають у процесі консультативних взаємодій тощо.
Професійна діяльність кваліфікованого консультанта пронизана його особливою відповідальністю перед клієнтом за ті рекомендації, які він пропонує. Етичні вимоги до особистості консультанта:
• 1. Практична діяльність консультанта має спиратися на відповідні морально-етичні та юридичні основи.
• 2. Діяльність психолога спрямована на досягнення винятково гуманних цілей, що припускають зняття яких би то не було обмежень на шляху інтелектуального й персонального (особистісного) розвитку клієнта.
• 3. Свою роботу консультант будує на основі безумовної поваги гідності й недоторканості особистості клієнта. Він поважає основні людські права, презентовані загальною Декларацією прав людини.
• 4. У роботі з клієнтами консультант керується принципами чесності й відкритості (щирості). Разом з тим він повинен бути обачним у порадах і рекомендаціях клієнтові.
• 5. Консультант зобов'язаний доводити до відома колег, членів своїх професійних об'єднань про випадки порушення прав клієнтів, негуманне ставлення до них.
• 6. Консультант має право надавати лише такі послуги клієнтам, для яких він має необхідну освіту, кваліфікацію, знання й уміння.
• 7. У своїй роботі консультант може застосовувати тільки апробовані методики та техніки, що відповідають сучасним загальнонауковим стандартам.
• 8. Обов'язковою складовою частиною діяльності консультанта є постійна підтримка на високому рівні своїх професійних знань і умінь.
• 9. У випадку вимушеного застосування психологічних методик і рекомендацій, що не пройшли достатньої апробації або не повністю відповідають науковим вимогам, психолог повинен про це попереджати своїх клієнтів і бути досить обережним у своїх висновках.
• 10. Консультант не має права розголошувати або передавати третім особам відомості про своїх клієнтів або результати консультування.
• 11. Консультант зобов'язаний перешкоджати використанню методів психологічного консультування й психологічного впливу на людей некомпетентними, професійно не підготовленими особами, а також повідомляти про це тих, хто користується послугами таких "спеціалістів".
• 12. Психолог-консультант не має права передавати некомпетентним особам методики психологічної роботи з клієнтами.
• 13. Консультанту слід бути обачним, щоб не викликати необгрунтованих надій і очікувань з боку клієнта, не давати йому обіцянок, порад і рекомендацій, які неможна буде виконати.
• 14. Консультант несе особисту відповідальність за збереження в таємниці інформації, що стосується клієнтів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модель ефективного консультанта“ на сторінці 2. Приємного читання.
