Одним з істотних факторів, що пом'якшує "синдром вигорання", є прийняття особистої відповідальності за свою роботу. Якщо консультант через невдачі або погане самопочуття займає пасивну позицію й звинувачує оточуючих, почуття безсилля й безнадійності лише збільшується. Відповідальність може бути перенесена у зовнішнє оточення різними способами: "мені не везе тому, що клієнти пручаються консультуванню й не хочуть нічого змінювати в житті"; "у всьому винна організація праці, і все це від мене не залежить"; "у мене занадто багато клієнтів і мало часу для кожного з них" і т.п. Така пасивна позиція консультанта змушує його капітулювати перед зовнішніми обставинами й почувати себе жертвою, що сприяє виникненню професійного цинізму. У такому разі консультантові особливо важливо відчувати почуття відповідальності й уміти працювати, навіть при наявності обмежень і перешкод. Замість перекладання провини за власне безсилля на оточуючих та обставини, краще спрямувати свою енергію й увагу на реалізацію існуючих можливостей і подумати про зміну самих умов.
Існує також достатня кількість конкретних способів запобігти виникненню "синдрому вигорання":
• культивування інших інтересів, не пов'язаних з консультуванням;
• внесення розмаїття у свою роботу, створення нових проектів і їх реалізація без очікування санкціонування з боку офіційних інстанцій;
• підтримка свого здоров'я, дотримання режиму сну й харчування, оволодіння технікою релаксації, медитації;
• задовільне соціальне життя, наявність декількох друзів (бажано інших професій), у взаєминах з якими існує гармонія;
• прагнення до того, чого хочеться, без розрахунку стати переможцем у всіх ситуаціях і вміння програвати без самознищення й агресії;
• здатність до самооцінювання без сподівання тільки на визнання оточующих;
• відкритість новому досвіду;
• уміння не поспішати й давати собі досить часу для досягнення позитивних результатів, як у роботі, так і в житті;
• помірковані зобов'язання (наприклад, не слід брати на себе більшу відповідальність за клієнта, ніж бере він сам);
• читання не тільки професійної, але й іншої цікавої літератури, лише для свого задоволення без орієнтації на якусь користь;
• участь у семінарах, конференціях, де надається можливість зустрітися з новими професіоналами й обмінятися з ними досвідом;
• періодична спільна робота з колегами, які значно відрізняються професійно й особистісно;
• участь у роботі професійної групи, що дає можливість обговорити існуючі особисті проблеми, пов'язані з консультативною роботою;
• хобі, що приносить задоволення.
Отже, щоб уникнути "синдрому вигорання", консультант повинен зрідка, але обов'язково оцінювати своє життя взагалі – чи живе він так, як йому хочеться. Якщо існуюче життя його не задовольняє, варто вирішити, що потрібно зробити для позитивних зрушень. Тільки належним чином піклуючись про якість свого життя, можна залишатися ефективним консультантом.
Модель ефективного консультанта
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив професійної діяльності на особистість консультанта“ на сторінці 2. Приємного читання.
