Французький учений Клод Бернар зазначав, що не існує правил, за якими повинна народжуватись продуктивна ідея для проведення дослідження, ідея приходить спонтанно, її природа суто індивідуальна. Однак, коли ідея з'являється, то її слід узгодити з певними логічними правилами і приписами до дій, яких не може уникнути жоден експериментатор. Не варто піддаватись також ілюзії, що експериментування - це лише виконання інструкцій, які приводять до успіху. Вчений зауважив: "Експериментальний метод не дає нових і продуктивних ідей тим, у кого їх немає; цей метод служить для того, щоб спрямувати ідеї і розвивати ідеї тих, у кого вони є, щоб отримати з цих ідей найкращі результати". Подальші поради стосуються перш за все тих, у кого є передчуття наближення ідей для психологічного дослідження.
Перш ніж розпочати дослідження, слід проаналізувати відповідну літературу. Експериментатор може сформулювати певну теорію (авторську модель досліджуваного явища) та гіпотези, які треба перевірити. Він має визначити, які змінні він контролюватиме і яким чином їх вимірюватиме. Отримані експериментальні дані необхідно проаналізувати, пояснити і визначити, які нові знання вдалось здобути. Навчитися обробляти дані допоможуть методи математичної статистики.
Перед проведенням експерименту слід переконатися в тому, що ви знаєте відповіді на такі запитання:
• 1. Чи відповідає експеримент етичним вимогам?
• 2. Скільки учасників дослідження необхідно?
• 3. Як буде організовано дослідження - індивідуально чи у групах?
• 4. Як довго триватиме експеримент?
• 5. Чи будуть встановлені обмеження і правила щодо спілкування учасників?
• 6. Чи існують якісь критерії, які визначають неможливість стати учасником дослідження?
• 7. Чи можливо операційно визначити всі змінні?
• 8. Чи підготовлено всі матеріали та обладнання?
• 9. Яким чином будуть опрацьовані дані дослідження?
• 10. Як здійснюватиметься інтерпретація отриманих результатів?
З'ясувавши відповіді на ці запитання, можна визначити, чи справді ви хочете провести дослідження.
Перед більшістю викладачів психологічних дисциплін постають певні проблеми, коли йдеться про визначення студентами власних планів наукової роботи, головна з яких: у студентів немає ідей. Звичайно, викладачі переконують студентів, що в психології ще багато невирішених проблем, тим не менш, дефіцит наукових задумів має місце і викликає відчай як збентежених наставників, так і самих студентів.
Викладачі розуміють, що наукове дослідження – це не результат ретельного самовідданого виконання розпоряджень, студенти мають прагнути до самостійного пошуку Той, хто відчуває в собі покликання до наукового пошуку в психологічній науці, не повинен занепадати духом. Перші наукові спроби метрів психологічної науки теж не завжди були вдалими.
За нашою нібито нездатністю до народження експериментальної ідеї часто приховані різноманітні безпідставні страхи. Відомий психолог, викладач експериментальної психології Девід Мартін дав характеристику цих поширених фобій. Спираючись на його визначення, спробуємо з'ясувати, які переживання часто стають перешкодою в науковому пошуку.
Генієфобія, або ж страх перед геніями. Студенти іноді вважають, що кожний психолог, який проводить експериментальні дослідження, - геній, тож їхній інтелектуальний потенціал порівняно з цими людьми просто мізерний. Однак досвід обговорення різноманітних досліджень на наукових конференціях переконує, що більшість дослідників – це не завжди генії з бездоганними науковими рішеннями, перед якими слід лише впасти на коліна від захоплення. Іноді на наукових зібраннях під шквал дошкульної критики потрапляють не лише молоді науковці, а й солідні вчені. Як правило, серед науковців досить багато і молодих людей, вони ведуть свою наукову дослідницьку роботу, а колеги з дивовижною спритністю можуть завжди знаходити помилки та прорахунки в будь-якому дослідженні. Тож не варто хвилюватися. В науковому товаристві цінують можливість посперечатись, нікому не вдається уникнути критики, зауважень.
Імітаціофобія, або страх запропонувати ідею, що не буде особливо оригінальною, і переконання, що все вже давно розглянуто і не залишилось для нас жодної оригінальної проблеми. Як видно з матеріалів посібника, в психології не так уже й багато оригінальних експериментів. А той, хто добре знає історію психології, помітить, як, скориставшись певними досягненнями одного вченого, інший міг досягти більшого у своїй роботі. В сучасній психології дуже багато вже підготовлено для того, щоб ми продовжували наукову роботу. Карлик, якщо він сидить на плечах у велетня, бачить набагато далі. Тож не слід засмучуватися тим, що спочатку в нашій роботі ми лише добросовісно працюємо з методами чи ідеями інших психологів. Цей процес продуктивний. Ми можемо працювати, йти маленькими кроками, це теж важливо і саме так працює більшість психологів. Щоденна рутинна робота є необхідною і дуже важливою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців“ на сторінці 1. Приємного читання.
