Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

Класичні експерименти в психології

Порада 9. Створіть собі сприятливу атмосферу.

У дійсності по-справжньому дослідника стимулюють перш за все отримані ним результати. Саме власна продуктивність є основним ресурсом вченого, умовою розквіту його наукової діяльності. В. І. Вернадський зазначав: "Справжня атмосфера, в якій живе вчений-дослідник, - це атмосфера наукових фактів, емпіричних узагальнень та основних емпіричних аксіом і принципів природи".

Успіх залежить від того, наскільки вміло вчений оперуватиме науковими фактами, з яких будується наукова картина світу, в психології—це картина психічної реальності. Дослідники розрізняють поняття "сирий"" факт (якась частина дійсності, не завжди тотожна їй, поєднана з характеристиками нашої свідомості, те, що ми можемо сприймати) та науковий факт (емпірично підтверджене знання про реальний об'єкт, певна форма знання, сторона дійсності, що перетворилась на об'єкт дослідження, яка описана та визначена за допомогою вимірювання. Наукові факти неможливо визначити, не спираючись на теорію. На відміну від "сирого" факту чи довільного вимислу, науковий факт - це усвідомлена повною мірою дійсність, це явище або об'єкт, описане мовою науки (в таких вимірах, як вага, обсяг, форма, склад, структура, швидкість тощо). Як зазначав А. Пуанкаре: "науковий факт це переклад сирого факту науковою мовою". Вчені перетворюють "сирі" факти на наукове знання, тож повинні пильнувати, щоб їхні прагнення, мотиви, емоції не спотворювали дані.

Не кожен результат діяльності вченого перетворюється на науковий факт. Науковий факт повинен бути правильним, перевіреним, уточненим, очищеним від випадковостей, встановленим надійно контрольованими чином, теоретично обґрунтованим та інтерпретованим, сумісним з якимось науковим методом або теорією, узгодженим з іншими фактами, оскільки ізольований факт не має наукового значення.

Експериментальний факт вважається серйозним науковим надбанням, якщо він відповідає таким умовам: є відтворюваним (результат дослідника можна відтворити в інший час і в інших умовах) та становить інтерес (практичний, теоретичний, технологічний). Теоретичний інтерес полягає у верифікації гіпотези та доповненні наукової теорії, практичний – у здатності задовольняти важливі потреби людини, а не тільки потребу в знанні та розумінні, технологічний — визначається тим, що факти є відтворюваними (будь-який вчений має знати, як за потреби відтворити цей факт, за якою методикою).

Факти є одним із визначальних критеріїв оцінки положень та суджень у науці. Недаремно ж кажуть: "Його величність факт", "перед фактами і боги мовчать". І. П. Павлов образно говорив, що факти - повітря вченого, без них він безпорадний.

Факти, тим не менш, не всесильні, хоча їхнє пізнавальне значення і доказова могутність дуже важливі. Дослідник не повинен нагромаджувати гори фактів і перетворювати свою діяльність на гонитву за ними. Факти в деякій сукупності не є рівноцінними. Слід бути уважним і цілеспрямованим у роботі з фактами, оскільки вони багатовимірні, складні за структурою, дослідник має вчитися визначати їх наукову цінність та не цуратися теоретичних зусиль, питань наукової методології. Теоретичні зусилля необхідні, щоб не перетворитись на дріб'язкового та метушливого збирача фактів, який за деревами не бачить лісу, не здатний побачити цілісну загальну картину, яка прихована за фактами. Розум ученого-дослідника пронизує факти своїм світлом, тож, мабуть, не слід дорікати видатним психологам, що вони не завжди були відданими експериментуванню. Значні відкриття спираються на велику кількість фактів, однак для успіху дослідження цей аспект не є визначальним. Дослідник має вміти відбирати "привілейовані" факти, ті, які мають значення. В історії науки були відкриття, в яких повноцінні та важливі висновки були отримані з невеликої сукупності фактів. Велике значення мають такі факти, які не тьмяніють від часу, а продовжують слугувати основою для нових гіпотез, стимулюють науковців у їхній творчості.

Дослідник-початківець має пам'ятати, що у поведінці та діяльності людей завжди є щось або хтось, за ким варто уважно поспостерігати. Варто проаналізувати причину свого захоплення якоюсь особою, зрозуміти випадок дружби чи унікальної пам'яті, вправності, обдарованості, майстерності. Навколо нас люди, звісно, існують не для того, щоб в один момент стати об'єктом нашого дослідження чи нетактовної цікавості, однак для процесу формування гіпотез достатньо бути уважним до буденних вражень від людей, що нас оточують. Людська неординарність настільки тотальна, що можна лише дивуватись, наскільки спрощеною є проблематика досліджень у психологічних лабораторіях та які тривіальні гіпотези нерідко презентовані в наукових публікаціях.

Найважливішим для дослідження у психології є спостереження реальної феноменології, її осмислення та узагальнення, а з цього процесу справжній дослідник справді може здобути неоцінені результати. Психологи можуть досягти багато, якщо правильно організують свої дослідження, зрозуміють методи своєї роботи і матимуть позицію щодо свого місця в науці.

Наступний розділ:

Післямова

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень

  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження

  • Експериментальні шедеври в соціальній психології

  • Парадокс Лап'єра

  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців
  • Післямова

  • Додатки

  • Література