Безумовно, проблеми, які розглядаються в соціальній психології, надзвичайно хвилюють людей і оцінюються ними як практично значущі.
Експеримент Нормана Триплетта (1898)
Психолог університету в штаті Індіана, США, Триплетт цікавився велосипедними гонками. Він помітив, що спортсмени демонструють кращі результати не тоді, коли "змагаються із секундоміром", а коли беруть участь у колективних заїздах. Для перевірки своїх міркувань Триплетт провів дослідження, яке вважається першим соціально-психологічним експериментом. Дослідник запропонував дітям скручувати спінінг на швидкість. В одній ситуації діти робили це у порожній кімнаті, в іншій - у товаристві однолітків. У присутності один одного діти робили це значно швидше. Досліджуваними були 40 дітей, з яких 20 в умовах змагання показали значно кращі результати, 10 незначною мірою їх покращили, а у 10 дітей результати були гірші через хвилювання.
Триплетт назвав відкритий ним феномен покращання результатів в присутності інших людей соціальною фасилітацією.
Значення експерименту Триплетта. Дослідник продемонстрував ефект соціальної фасилітації в контрольованому лабораторному експерименті. Це перше дослідження в соціальній психології встановило певною мірою те, що людям уже і так було відомо, однак те, що таку загальновідому істину було "доведено", мало важливе значення.
Експерименти з вивчення соціальної фасилітації тривають уже понад сто років. В нашій поведінці викликає психологічні зміни як факт присутності інших людей, так і уявна присутність. Чинники цього феномена: проста присутність інших, очікування оцінки, конкуренція, розсіювання уваги (дистракція). Цікаво, що в процесі дослідження соціальної фасилітації феномен встановлений, однак оригінальний експеримент Триплетта не дає надійних стійких результатів, за тими стандартами, які використовуються в сучасних дослідженнях.
В інших експериментах психологи використовували різні завдання (одягатись, розв'язувати арифметичні задачі, запам'ятовувати слова). Результати виявились суперечливими. В певних експериментах підтверджувався ефект соціальної фасилітації, у інших виявлявся зовсім протилежний ефект - ефект інгібіції (погіршення результатів у присутності інших людей).
Певною мірою вдалося пояснити ці суперечності Роберту Зайонцу. В його експериментах взяли участь більше 25 тисяч добровольців. Було проведено майже 300 досліджень. З'ясувалося, що в присутності інших легше виконати прості завдання (домінуючі реакції), якщо ж виконуються складні (творчі завдання, вирішити нестандартне рівняння, скласти вірш), присутність інших помітно погіршує результати.
Сучасні дослідження феномена соціальної фасилітації привели до певного уточнення: в присутності інших людей посилюватимуться домінуючі (найбільш імовірні) реакції.
Як правило, в сучасних офісах обмежують спілкування співробітників, хоча насправді, можливо, таким чином відбувається боротьба із творчим ентузіазмом.
Хоторнські дослідження (1924-1932)
Група дослідників, до якої входили Дж. Хоманс, Е. Мейо, Ф. Ротлісбергер, У. Діксон та інші, вивчала вплив об'єктивних чинників (освітлення, оплата, перерви) на продуктивність праці в передмісті Чикаго Хоторні. Керівництво компанії Western Electrics (у той час це був телефонний завод) було зацікавлене в тому, щоб краще організувати роботу і тому надало науковцям повну свободу дій для вивчення виробництва.
На першій стадії вчені з'ясували, що покращання умов освітлення підвищує продуктивність праці, однак через деякий час побачили, що погіршення умов освітлення дає такий самий результат.
Продуктивність праці групи жінок зростала при покращанні умов освітлення, при збільшенні кількості коротких перерв та тривалості перерв. Будь-яка інновація сприяла підвищенню продуктивності праці. Тоді психологи почали вводити зміни протилежного характеру (зменшувати кількість перерв, обмежувати обідню перерву, зменшувати освітленість), однак група продовжувала працювати все краще.
На другій стадії було встановлено, що через деякий час продуктивність повернулась на попередній рівень, однак це відбувалося вже піл впливом соціальних норм (наприклад, дотримання норми "не робити більше, ніж сусід поруч").
У результаті психологи зрозуміли, що продуктивність праці змінювалась під впливом соціальних чинників, а саме завдяки інтересу до процесу праці і робітників з боку керівництва.
Значення Хоторнських досліджень. Результати цього дослідження так і залишились таємницею. Найбільш прийнятним поясненням його результатів, яке наводять у підручниках, був сам чинник експерименту: виділення робітниць в окрему групу, уважне спілкування з психологами та керівництвом, цікавість інших працівників спричинили такий парадоксальний результат.
Експеримент тривав з 1927 по 1936 рр. Він надзвичайно підвищив авторитет психологів і сприяв широкому поширенню психологічних досліджень.
Через масштабність, тривалість, участь багатьох дослідників, багатоплановість результатів і тих інтерпретацій, які увійшли потім до підручників, дослідження отримало назву Хоторнської саги. З іншого боку, образ дослідження, який сформувався в літературі, та його реальні події не збігаються. Однак, безперечно, це дослідження стало психологічною легендою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експериментальні шедеври в соціальній психології“ на сторінці 1. Приємного читання.
