• 8. Пояснення винятків: увага до винятків із правил - це шлях до знаходження нових закономірностей.
• 9. Спрощення складних зв'язків до простіших.
Нагадаємо знамениту психологічну гіпотезу Е. Сепіра - Б. Уорфа: "Логічна структура мислення визначається мовою. Характер пізнання дійсності залежить від мови, якою мислить суб'єкт пізнання. Люди аналізують світ, організують його в поняття і розподіляють значення так, а не інакше, бо є учасниками деякої конвенції, що має силу лише для цієї мови. Пізнання не має об'єктивного загально значущого характеру. Подібні фізичні явища дають змогу створити схожу картину всесвіту тільки за подібності чи в крайньому випадку за співвіднесеності мовних систем".
Порада 2. Слід формулювати важливі й нетривіальні гіпотези.
Існують все ж таки певні можливості навчитися формулювати оригінальні гіпотези. Для перевірки слід обирати складні (суттєві) гіпотези. Пам'ятаймо сентенцію А. Маслоу: "Те, чого не варто робити взагалі, - не варто робити добре", тож не слід витрачати зусилля на підтвердження та дослідження тривіальних гіпотез. Як зазначав Нільс Бор, "існує тривіальна істина і велика істина. Те, що суперечить тривіальній істині, без сумніву, помилкове. Те, що суперечить великій істині, - безперечно, є істинним".
Порада 3. Прагніть до складніших теоретичних конструкцій.
Слід намагатися створити складну концептуальну модель, мислити складнішими категоріями, враховувати двоспрямовану каузальність. Не слід навчатись лише простим лінійним моделям. Треба мислити складно, багатозначно. Однак слід розуміти й інший бік цієї поради. Широко відомим є афоризм, що теорія має цінність для науки в тому випадку, коли її можна перевірити і спростувати. Якщо нас захоплює створення складних моделей, то надто складну теорію з довільно обраними параметрами можна легко підігнати під будь-який результат. Обираючи гіпотезу (складну чи просту), пам'ятайте пораду Мак-Гайра: "В первинному хаосі ми ясно розрізняємо такий патерн, як істина". Евристичною є не складність чи простота гіпотези, а її здатність "розглядати істини в первинному хаосі".
Порада 4. Експериментуйте просто так, без гіпотези.
Дослідники в природничих науках, порівняно з психологами, можливо, перебувають у кращих умовах. Нові ідеї в цих науках є логічним наслідком визнаних теорій та підлягають звичному експериментальному контролю. Однак у психології ставляться занадто складні питання, а експериментальні ідеї поки що важко вивести на основі змісту її невизначених теорій. Тому не слід очікувати, що нам легко буде здобути чітку і продуктивну ідею. Можна довго чекати і даремно, відтак краще розпочати експериментувати і без певної ідеї, на удачу. Такі спроби експериментування "просто подивимось, що вийде" теж корисні: ми оволодіваємо ремеслом дослідника, тренуємо дослідницьку техніку, а раптом якесь несподіване спостереження, якась деталь підкажуть нам гарну ідею, відкриють шлях до справжнього відкриття.
Порада 5. Слід концентруватися на аналізі реальності.
Більш продуктивно звертати увагу на реальні явища, а не блукати серед примар даних. Реальне життя дає можливість відкрити щось суттєве порівняно з тим, що відкривається кабінетними вченими. У прагненні перевіряти свої теорії, спираючись на отримані дані, психологи-експериментатори деколи "проходять крізь реальність подібно до того, як Аліса пройшла крізь дзеркало у Задзеркалля, в якому ми споглядаємо не життя, а дані" (В. Мак-Гайр, 1972). Слід вивчати реальних людей, а не дані.
"Дуже часто психолог не спостерігає розум чи поведінку, а підсумовує дані та таблиці... Таким чином він стає подібним до полоненого в платонівській печері, де він сидить спиною до зовнішнього світу і розглядає тіні на її стінах. Можна деякий час витратити на те, щоб розглядати тіні, однак не слід виключати і реальне життя" (В. Мак-Гайр, 1972). "Як правило, молодий студент береться до виконання своєї випускної роботи з бажанням зробити якраз те, що ми пропонуємо, тобто зайнятись прямим аналізом реальності. Однак дуже часто наші навчальні програми відволікають його увагу на аналіз "тіней" або, підпавши під вплив гуманістів, він звертається до суб'єктивізму і до виконання вторинних досліджень за допомогою шкал того, що було зроблено іншими суб'єктивістами; або, якщо він потрапляє під вплив психологів, він заглиблюється в аналіз вторинних опрацьованих даних у вигляді роздруківок... Я закликаю переглянути наші навчальні програми з тим, щоб новачок одразу ж навчився звертати увагу на реальні явища, а не блукав розсіяним та мутним поглядом позаду стіни з даних" (В. Мак-Гайр, 1972).
Проводячи дослідницьку роботу та експериментуючи, слід розібратися в тому, що вже є, а не збільшувати обсяги незрозумілої фіктивності.
Порада 6. Слід створювати власні архіви даних.
Корисно, тримаючи в полі зору визначені та цікаві для вас проблеми, за можливості проводити власні дослідження та вести архів даних. Із часом у вашому розпорядженні будуть "часові ряди" даних за певний період. Тоді, як зазначав Мак-Гайр, ми зможемо використати "ефективну методологію аналізу часових рядів, яка допоможе зменшити складність даних і встановити причинність". Починаючи експеримент, варто уявити перспективу проведення подібних досліджень у майбутньому: "Слід бачити майбутнє в теперішньому та знаходити теперішнє в минулому" (В. Мак-Гайр, 1972).
Порада 7. Оволодівайте новими методами.
Викладачі часто пропонують студентам ті старі перевірені методи, якими вони оволоділи в свій час і які їм добре служили, інколи вони не вважають доцільним "методичне переозброєння". Тим не менш, студенти мають самі йти вперед у цьому напрямі. Нові методи допоможуть на шляху наукового пошуку. Дороги, пройдені старими методами, вже вивчені професіоналами. Можливо, слід подивитись на речі таким чином, що, скажімо, кореляція може бути свідченням причинних зв'язків.
"Мені здається, що слід переглянути програми з методології в університетах і практику досліджень, щоб навчитись аналізувати необроблені дані про реальний світ, в якому інтервали не можуть бути рівними, досліджувані не можуть бути обрані довільно і в тій самій кількості і де неперервні дані і нормальні розподіли не можна зібрати" (В. Мак-Гайр, 1972).
Порада 8. Брак коштів не с перешкодою для проведення наукових досліджень у психології.
Навіть у розвинутих країнах постійно існує проблема щодо залучення необхідних коштів для проведення досліджень. Звісно, працювати в добре обладнаних лабораторіях і не знати обмежень у реалізації проектів досить приємно і зручно. Однак наявність коштів, що відомо з досвіду, не є запорукою якісних досліджень та дивовижних результатів. На практиці це нерідко призводить до розгортання штатів, залучення людей, які не мають ідей, тож унаслідок продукуються стереотипні дослідження і тривіальні результати. Складним стає в таких умовах і становище талановитих дослідників, коли їх зобов'язують визначати завдання для великої кількості людей і витрачати свій час на ознайомлення й аналіз отриманих ними не завжди бездоганних даних. Тож, як не дивно, якісні психологічні дослідження можна успішно проводити і без надто грандіозних бюджетів; є, так би мовити, переваги і в бідності. Врешті-решт, для дослідника в психології завжди залишається можливість заглибитись в "унікальну рефлексивну діяльність з узагальнення ізольованих даних у глобальну осмислену картину" (якщо скористатись термінологією Вільяма Мак-Гайра).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців“ на сторінці 3. Приємного читання.
