Розділ «1:0 НА КОРИСТЬ КОМУНІЗМУ»

Джіммі аж остовпів. Раптом з апарата знову пролунало:

— Хеллоу, Едді! Говорить Ліна. Тільки-но прилетіла з Софії. Їду по вказаній адресі.

Світозар мало не очманів од радості.

— А це що за голос? — знову витріщився на апарат Джіммі.

— Моя наречена! Приїхала!

— А як же вона знайшла тебе?

— Подзвонила до мене додому, і магнітофон записав її слова, — роздратовано пояснив Бентам. — Ну, й тугодум же ти, друже мій!

— Але так усі знатимуть, де ти і хто тобі дзвонив! — обурився Джіммі.

— Ну і що?

— А коли в тебе якась таємниця?

— Кожен знатиме, де тебе шукати, якщо ти сам повідомиш. А те, що продиктували для тебе, можеш почути тільки ти. Для кожного відеофона є свій шифр. Цей шифр знає лише одна людина — власник. Я перед цим набрав шифр, а ти й не помітив. А для себе ти повинен зв’язатися з відеофонною станцією, щоб тобі поставили новий шифр. Зрозумів?

— Зрозумів, — промовив Джіммі і цмокнув язиком: — Здорово придумано!

Він пішов далі розглядати своє нове житло, не перестаючи дивуватись. Відчиняв блискучі шафи, в яких яскріли проти світла красиві сервізи, заглядав у гардероб з білизною, просунув голову в комірчину поруч з ванною.

— Що це за машина?

— Для прибирання, — сказав Світозар, який водив його по квартирі.

— Хіба я сам прибиратиму!?

— А то ж як! Коли б ти був не дурний та замерз у кризі разом з служницею, то вона б тепер і прибирала після тебе, — підколов його болгарин.

— Не лякайся! — встряв у розмову Бентам. — Все робиться дуже просто і швидко. Дивись!

Він витяг з комірчини три великі електричні прилади й заходився пояснювати, як ними орудувати. Перший мав довгу металеву трубу з кількома мокрими й сухими щітками на кінці. Ним можна було за лічені хвилини вимити вікна. Інші два прилади були схожі на пилососи: один — для чистки меблів, килимів, книг, другий — для миття ванни та вбиральні.

— Слухай, Бентам! — хотів щось сказати Джіммі, та й сам злякався.