Вийшли з ліфта на широку площадку, і Бентам подзвонив уповноваженому. Їх зустрів літній чоловік з вольовими рисами обличчя і сумовитою посмішкою.
— Ласкаво просимо, товаришу Кук! — привітався він. — Я дуже радий, що ви житимете у нас. Ми не сподівались, що ви прийдете так швидко. Наші мешканці збиралися влаштувати вам урочисту зустріч. А в квартирі все в порядку, можете займати хоч зараз.
Він запросив їх у ліфт і довів аж до самих дверей квартири.
Квартира, проти якої він стільки репетував, вражала красою і затишком. Це були справжні апартаменти, про які у старому Нью-Йорку мало хто й мріяв. Елегантний кабінет, сонячна, приваблива холостяцька спальня і просторий, зі смаком умебльований зал. Тут житиме він, Джіммі Г. Кук!
— Ну, як? Вистачить тобі такої квартири? — з іронією в голосі запитав Бентам.
— Це для мене… одного? — пробелькотів Джіммі.
— Звичайно, — підтвердив уповноважений.
— Подобається тобі?
— Чи ба! У вас, мабуть, немає житлової кризи? Виходить, оце — звичайна квартира для одинаків? Мене як рядового капіталіста вона цілком влаштовує.
Оригінальне самовизнання викликало загальний сміх.
— Ну, влаштовуйтесь тут, — мовив Бентам, — а я тим часом подзвоню додому…
Він сів за письмовий стіл, увімкнув відеофон і набрав номер:
— Хеллоу, хеллоу! Говорить Бентам. Я зараз на Робсон-авеню, 80, відеофон СУ. Х-897 356. Світозар Лазов теж тут. Повернемось пізно.
— З ким це ти розмовляв? У тебе ж дома нікого немає! — здивувався Джіммі, коли Бентам вимкнув апарат.
— От тобі й маєш! Хіба ти й досі не второпав принципу дії відеофона? — вигукнув Бентам. — Іди сюди, поясню! Ось кнопки. Натиснеш на синю — розмовляєш з абонентом і бачиш його зображення на екрані, а він — твоє. А коли не натиснеш — він розмовлятиме з тобою, але не побачить. Якщо виходиш з дому і сподіваєшся, що тобі можуть подзвонити, — натискаєш білу кнопку. Вмикається секретар-автомат, який записує все, що йому передають для тебе. А ти з свого боку теж можеш продиктувати йому, де перебуваєш і коли повернешся додому. І секретар-автомат передасть замість тебе. Саме так я оце й зробив.
Витріщивши очі, Джіммі дивився на невеличку скриньку відеофона, мов на якийсь привид.
Помітивши це, Бентам запропонував посміхаючись:
— Можеш сам пересвідчитись. Набери номер мого домашнього відеофона!
Атоммен набрав спочатку серію, потім номер і принишк.
— Хеллоу, хеллоу! Говорить Бентам, — почувся голос з апарата. — Я зараз на Робсон-авеню, 80, відеофон СУ. Х-897 356. Світозар Лазов теж тут. Повернемось пізно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джіммі з того світу» автора Ділов Любен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1:0 НА КОРИСТЬ КОМУНІЗМУ“ на сторінці 6. Приємного читання.