Для організації регіональної та місцевої влади велике значення має забезпечення моніторингу та контролю. У Польщі місцеве самоврядування різних рівнів контролюється за однаковими принципами. По-перше, з боку держави через Прем'єр-Міністра, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації (МВСА) та воєводу здійснюється контроль дотримання законодавства про територіальне самоврядування. По-друге, цими ж органами здійснюється контроль виконання органами територіального самоврядування делегованих їм органами державної влади повноважень. По-третє, регіональна палата аудиторів здійснює контроль з фінансових питань.
Слід відзначити, що питаннями діяльності адміністрацій Міністерство внутрішніх справ та адміністрації займається з 1996 р. Нагляд стосується насамперед рішень ради гміни чи повіту і воєводського сейму. Війт, бургомістр, президент, староста чи маршалек мусять протягом семи днів після прийняття рішень відповідних рад подати ці документи на розгляд воєводи, який протягом 30 днів має розглянути це рішення з точки зору відповідності законодавству. Цей орган має право призупинити дію рішення чи анулювати його. Під час контролю виконання делегованих повноважень, крім принципу законності, ураховуються критерії адекватності, надійності та економічності. Після завершення 30-денного терміну з дня прийняття рішення орган нагляду вже не може самостійно його відмінити, але може направити до Адміністративного суду, який приймає постанову.
Особливим видом контролю є право органу виконавчої влади звернутися з поданням до Прем'єр-Міністра, що має право внести до Парламенту подання про розпуск територіальної ради, яка допустила порушення Конституції чи законів. Після розпуску ради припиняє діяльність і відповідний виконавчий орган територіального самоврядування. Для забезпечення виконання їх функцій на рівні гміни чи повіту Прем'єр-міністр призначає тимчасово виконуючого обов'язки, а нарівні воєводства функції самоврядних органів тимчасово виконує воєвода.
Статус працівників органів територіального самоврядування окреслено спеціальним законом від 22 травня 1990 р., який було змінено під час реформи 1998 р., а також у січні 2000 р. та травні 2005 р. Крім того, застосовуються окремі положення закону від 16 вересня 1982 р. про працівників державних адміністрацій та трудове законодавство. Польські вчені відзначають занадто ліберальний характер цього законодавства, що призводить до появи слабких, некомпетентних працівників, призначених з політичних міркувань, та за традицією формування переможцем виборів власної команди. Відсутність стабільності та політизація кадрів є однією з головних причин корупції.
Визнаючи адміністративно-територіальну реформу в Польщі загалом вдалою, на що вказує переважна більшість як науковців, так і населення Польщі, доцільно мати на увазі й критичні відгуки про неї – зокрема, йдеться про несистемність, відсутність загального бачення кінцевого результату, належного фінансування тощо. Як уже відзначалося, у польській літературі поширеними є терміни “реформаторська гарячка”, “реформування через кризу” тощо. Проте певні недоліки реформування були неминучими, оскільки воно відбувалося в умовах трансформації суспільства та гострої політичної боротьби.
Фінансове забезпечення органів територіального самоврядування. Забезпечення належного фінансування органів територіального самоврядування належить до наріжних завдань забезпечення їх якісної діяльності.
У період 90-х pp. XX ст. у Республіці Польща відновлено структуру територіального самоврядування, що діяла в середині XX ст. і ґрунтувалася переважно на німецькій моделі територіально-адміністративного устрою. У 1990 р. було утворено самоврядування гмін, а з початку 1999 р. упроваджено самоврядування на рівні воєводств та повітів. Проведення територіально-адміністративного устрою позитивно вплинуло на ефективність територіального самоврядування в Польщі. Слід відзначити, що в Польщі, як і в багатьох інших посткомуністичних державах, жваво обговорювалося питання територіального укрупнення органів самоврядування, але воно стосувалося насамперед рівня повітів та воєводств. Ефективність управління є найвищою на рівні повітів. Проте, на думку експертів, їх кількість у Польщі доцільно скоротити з 389 до 300 одиниць.
Спосіб фінансування гмін було врегульовано в грудні 1990 р. законом про доходи гмін і засади їх субвенціювання. Однак уже в 1993 р. було прийнято новий закон, який повніше враховував потреби гмін. Зокрема, визначено мінімальний розмір субвенцій – 7,5% від доходів бюджету держави.
Конституція Республіки Польща 1997 р. підтвердила формування публічної адміністрації на засадах децентралізації (ст. 15), корпоративний характер органів територіального самоврядування (ст. 16) та регламентувала в розділі УП (ст. 163-172) діяльність територіального (регіонального та місцевого) самоврядування. Наголошено, що воно вирішує всі завдання, не визначені для інших органів публічної адміністрації. Затверджено статус гміни, як основної одиниці самоврядування. Статус повіту та воєводства в 1998 р. було прописано в окремих законах.
Визначено принципи функціонування територіального самоврядування: відповідність праву, субсидіарність, децентралізація, корпоративний характер органів самоврядування, відкритість, адекватність та рівність фінансування завдань органів територіального самоврядування.
Конституція гарантувала органам територіального самоврядування частку в публічних доходах, поділила доходи територіального самоврядування на власні (частина податку з фізичних та юридичних осіб, кошти в рамках програм Європейського Союзу та інших програм тощо), субвенції та цільові дотації.
У листопаді 1998 р. прийнято закон про публічні фінанси, яким збільшено доходи гмін та визначено норми фінансування самоврядування на рівні воєводств і повітів. Прийнятий як тимчасовий, цей закон проте діяв до 2003 р. Основним недоліком нової системи була велика залежність воєводств від дотацій та субвенцій з центру.
З 1 січня 2004 р. увійшов у силу закон про доходи, яким збільшено частку власних доходів органів територіального самоврядування. Так, частка гмін з податку на доходи фізичних осіб зросла з 27,6% до 39,3%, а частка з доходу юридичних осіб – з 5% до 6,7%. На рівні повіту ця частка зросла, відповідно, з 1% до 10,3% та з 0% до 1,4%, а на рівні воєводства – 1,5% до 1,6% та з 0,5% до 15,9%. Водночас зменшено цільові дотації з бюджету держави. Відтепер діяльність поліції та ветеринарної інспекції фінансувалася не з повітового, а з воєводського бюджету. Чіткіше було врегульовано і розмір субвенцій з державного бюджету.
Характеристику фінансів органів територіального самоврядування в Польщі на прикладі гміни Буско-Здруй Свєнтокшиського воєводства для працівників органів влади України здійснено в рамках Програми “Польська допомога 2009”. Проект бюджету гміни опрацьовують бургомістр та скарбник на основі заяв, що надходять із відділів гмінної адміністрації та бюджетних інституцій. Бюджет гміни акумулює її власні доходи, цільові дотації та субвенції. Після обговорення в комісіях бюджет передається для обговорення до ради. Затверджений радою бюджет може змінюватися лише нею. Якщо бюджет не ухвалено до 31 березня, то протягом місяця його визначає Регіональна рахункова палата. Надходження гміни складаються з місцевих податків (сільськогосподарський, із транспортних засобів, лісний, від спадщини та дарчих, від нерухомості, від фізичних суб'єктів, які ведуть підприємницьку діяльність) та оплат (ринковий збір, санаторна оплата, гербовий збір), частки державних податків (від прибутку фізичних осіб), доходів з майна гміни та субвенцій з бюджету держави (освітня) тощо.
Витрати гміни поділяються на поточні (оплата енергії, ремонти, утримання доріг, освіта, охорона здоров'я, соціальна опіка, охорона середовища) та капітальні (інвестиційні), які спрямовані в основному на збільшення майна гміни та забезпечення її соціально-економічного розвитку.
Вивчення досвіду діяльності органів публічної адміністрації Республіки Польща в 2005-2006 pp. та 2008 р. засвідчує значну роль зовнішнього фінансування в місцевих бюджетах та зростаюче значення вміння місцевих керівників використовувати європейські програми та гранти.
Після вступу Польщі до Європейського Союзу в 2004 р. удосконалення фінансування органів територіального самоврядування здійснювалося відповідно до вимог ЄС, що сприяло зростанню їх самостійності та стимулювало пошук коштів у рамках європейських програм. Так, здійснено новелізацію закону про публічні фінанси (2006 р.) та закону про доходи органів територіального самоврядування (2007 р.). Внесено зміни й у механізми фінансування та стимулювання регіонального розвитку.
Аналіз доходів органів територіального самоврядування Польщі свідчить, що в 1992 р. відбувся певний їх спад. У 1993-1997 pp. спостерігалося повільне зростання доходів. У 1998-2003 pp. знову спостерігалося падіння доходів, яке змінилося стабільним зростанням наступними роками в основному за рахунок зростання дотацій та субвенцій з державного бюджету та зростання частки в податках до державного бюджету. Політика “консолідації публічного бюджету”, що проводилася в Польщі, насамперед привела до значного зростання бюджету воєводств, але фінансування органів територіального самоврядування залишається значною проблемою.
Фінансова криза 2008 р. стала значним випробуванням для фінансових систем усіх охоплених нею країн. За висновками фахівців, складнощі місцевого самоврядування не слід розглядати як тимчасове явище. Вони потребують відповідного реагування, зокрема реформування міжбюджетних відносин, покращення підзвітності та ефективності (контроль видатків, аудит функціонування, усування стимулів для надання дорогих послуг, перегляд незабезпечених фінансово норм, делегування інституційного керівництва, проведення територіальної реорганізації, забезпечення кращої адресності соціальних пільг, посилення гнучкості та самостійності діяльності органів територіального самоврядування).
Слід зауважити, що в Республіці Польща наслідки кризи виявилися менше, ніж у більшості держав Європи. Певна заслуга в цьому й ефективної фінансової політики центрального Уряду та органів територіального самоврядування. Так, з метою підняти споживання в Польщі було знижено ставки податку на прибуток: максимальні ставки впали з 40% до 32%, знизилися на 14,3% місцеві податки на оборот компаній. Посилилася реакція центрального Уряду на зменшення муніципальних надходжень. Урядом Республіки Польща було компенсовано місцевим органам влади зменшення надходжень і збільшення витрат шляхом цілеспрямованої антикризової політики та внаслідок формули вирівнювання. У 2009 р. сільські муніципалітети Польщі надали на 32% більше індивідуальних знижок по ставках місцевих податків на нерухомість.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща“ на сторінці 3. Приємного читання.
