На рівні повіту діє виборний орган – рада повіту, виконавчим органом якої є управління, яке очолює обраний радою староста повіту. Повітове староство та Уряд повіту опікуються питаннями архітектури та будівництва, охорони середовища, транспорту, комунікацій, геодезії, освіти, розвитку повіту, управління кризами тощо. Повітове управління праці опікується питаннями праці та безробіття. Центр допомоги родинам розв'язує проблеми повіту щодо допомоги сім'ям, роботи з неповнолітніми тощо. На рівні повіту діють також освітні заклади, дитячі будинки, органи соціальної допомоги та охорони здоров'я, комендатури поліції, пожежної охорони, інспекторати ветеринарії та будівельного нагляду тощо.
У гміні діє рада гміни, виконаним органом якої є управління, яке очолює обраний населенням війт, бургомістр чи президент залежно від виду (земська або сільська чи міська) та розміру гміни. Гміна може утворювати допоміжні одиниці на рівні солтиса, кварталу чи дільниці.
Стаття 169 Конституції Польщі регламентує, що внутрішній устрій одиниць територіального самоврядування визначається їх статутами. Це положення дублюється в спеціальних законах щодо гміни, повіту та воєводства. Слід звернути увагу на застереження щодо узгодження статуту воєводського самоврядування із Прем'єр-Міністром. З точки зору цивільного кодексу, ці документи є статутами юридичної особи. Додатком до статуту гміни є її регламент.
Органи територіального самоврядування вирішують публічні завдання, що не віднесені Конституцією та законами до компетенції інших органів публічної влади. Вони мають статус юридичної особи, свою власність та зорієнтовані на реалізацію потреб територіальної громади. Законодавчо передбачено можливість делегування державою органам територіального самоврядування своїх повноважень та надання для їх реалізації необхідних коштів. Суперечки між органами територіального самоврядування й урядовими адміністраціями вирішуються в судовому порядку.
Основною одиницею місцевого самоврядування в Польщі є гміна, права якої досить значні. Зокрема, гміна вирішує всі завдання місцевого самоврядування, не віднесені до компетенції інших органів територіального самоврядування. Кожна з одиниць територіального самоврядування має свою частку в публічних доходах відповідно до завдань, віднесених до її компетенції. Ці доходи поділяються на власні, загальні субвенції та цільові дотації з бюджету держави. Джерела доходів окреслені в законі. Важливо, що зміни компетенцій органів територіального самоврядування ув'язуються зі змінами в розподілі доходів. Законодавчо також регламентовано можливість установлення місцевих податків.
Одиниці територіального самоврядування здійснюють свою діяльність через свої установчі та виконавчі органи. Вибори до установчих органів проводяться на основі широкого, рівного безпосереднього виборчого права шляхом таємного голосування, що регламентовано законодавством. У рамках законодавства установчі органи мають право визначати устрій виконавчих органів на відповідній території. Законодавчо передбачено також можливість проведення референдумів із місцевих питань.
Органи територіального самоврядування мають право на об'єднання та на приєднання до міжнародних громадських об'єднань та співпраці з місцевими і регіональними об'єднаннями інших країн.
Основними формами співробітництва органів територіального самоврядування є угода, асоціація, торгівля, єврорегіони. Загальнопольськими організаціями органів територіального самоврядування є Асоціація воєводств Республіки Польща, Об'єднання польських повітів, Союз польських метрополій, Об'єднання польських міст, Союз польських містечок, Об'єднання сільських гмін Республіки Польща. Активно діє також Спільна комісія Уряду та територіального самоврядування. На території Польщі діють також міжнародні організації, серед яких можна виділити Комітет регіонів, Конгрес місцевих та регіональних влад Європи, Рада гмін та регіонів Європи і Спілка регіонів Європи. Єврорегіонами називають інституції співпраці двох або більше регіональних одиниць різних держав, що діють на основі права своєї держави та угоди про співпрацю для розв'язання спільних проблем.
Територіальне самоврядування Польщі активно підтримується неурядовими організаціями. Наприклад, неурядова, неполітична, незалежна, некомерційна організація “Фонд розвитку місцевої демократії•” охоплює всю територію країни, опікується діяльністю чотирьох вищих шкіл публічної адміністрації, Польського інституту місцевої демократії, видавництвом тощо.
Завдання територіального самоврядування в Польщі поділяються на власні (вирішуються під їхню відповідальність та за власні ресурси), делеговані (вирішуються згідно із статутом чи за домовленістю з органами урядової адміністрації) та довірені (вирішуються на основі угоди з іншими органами самоврядування).
До кола діяльності гміни належать усі публічні справи місцевого значення, не віднесені в законодавстві до сфери діяльності інших органів публічної адміністрації.
До власних завдань гміни належить забезпечення потреб місцевої спільноти. Основними завданнями гміни є: управління нерухомістю; охорона навколишнього середовища та водного господарства; піклування про гмінні дороги, вулиці, мости та каналізацію; організація дорожнього руху; організація місцевого транспорту; охорона здоров'я; розвиток освіти, культури, будівництво житла; торгівля; забезпечення публічного порядку та безпеки громадян; утримання гмінних об'єктів та адміністрації; забезпечення державної політики щодо сім'ї; забезпечення зв'язків із неурядовими організаціями тощо.
Повіти в Польщі поділяються на земські (сільські) та міські; 65 найбільших міст мають статус міста з правами повіту. Повітове самоврядування виконує на своїй території адміністративні функції, які не передбачені для інших органів територіального самоврядування. Воно не є ні керівним, ні контролюючим органом для гмінного самоврядування. Завдання повіту – це понадгмінні публічні функції у сферах: освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги, охорони природи, підтримки інвалідів, культури, транспорту, туризму, геодезії, картографії та кадастру, управління нерухомістю, архітектури, лісництва та рибальства, публічного порядку та безпеки, співпраці з неурядовими організаціями тощо.
Діяльність воєводського самоврядування не обмежує самостійності гміни і повіту, відносно яких воно не є органом контролю. Завданням воєводського самоврядування є визначення стратегії розвитку воєводства, зокрема забезпечення місцевої ідентичності, сприяння економічній активності, підтримка культурного середовища тощо.
Отже, основним завданням органів територіального самоврядування є організація надання публічних послуг для жителів. Ці послуги поділяються на комунальні (електроенергія, водопостачання та каналізація, транспорт, утримання доріг та зелених насаджень тощо), соціальні (навчання, охорона здоров'я, соціальна допомога, безпека, культура, питання ринку праці тощо) та адміністративні. Органи самоврядування повинні організувати надання послуг жителям, але не зобов'язані їх самостійно надавати. Як правило, для цього укладаються контракти із суб'єктами господарювання чи неурядовими організаціями.
Серед повноважень територіального самоврядування різних рівнів виділяють такі.
Гміна: комунальне господарство та розвиток економіки; громадські послуги на місцевому рівні; землекористування; дошкільні заклади, основна школа, гімназії; осередки охорони здоров'я; заклади культури, бібліотеки; гмінні дороги.
Повіт: адміністративні послуги; громадські послуги на місцевому понадгмінному рівні; публічна безпека; спеціальні школи; повітові лікарні; повітові заклади; заклади культури та музеї; повітові дороги.
Воєводство: регіональний розвиток; громадські послуги на регіональному рівні; розвиток ринку праці; вищі школи; воєводські лікарні; театри, регіональні музеї; воєводські дороги.
Співпраця з неурядовими організаціями має важливе значення для виконання органами територіального самоврядування їх функцій. У 1989-1996 pp. секторне співробітництво розвивалося в основному шляхом ужиття окремих спільних заходів. З другої половини 1990-х pp. започатковано системну співпрацю на основі статутів гмін та окремих програм. Основними формами такої співпраці є спільна розробка стратегії місцевого розвитку; консультації перед прийняттям рішень; системи грантів, які передбачають можливість для НУО одержання бюджетних коштів для надання послуг громадянам тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща“ на сторінці 2. Приємного читання.
