Чехія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Особливістю законодавчого процесу є те, що за умов, коли палату депутатів розпущено, сенат приймає законодавчі акти щодо невідкладних питань, які в іншому разі потребують прийняття закону. Пропонувати такі законодавчі акти сенату може тільки Уряд. Законодавчий акт сенату має бути схвалений палатою депутатів на її першій же сесії, без чого він надалі втрачає чинність.

Сенат не має права приймати рішення щодо державного бюджету Чеської Республіки.

Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки – нижня палата Парламенту Чехії. Складається з 200 депутатів, які обираються на чотирирічний термін на виборах. Виборча система базується на принципах пропорційного представництва. На підставі результатів цих виборів формується Уряд Чеської Республіки. До палати депутатів може бути обраний кожен громадянин Чеської Республіки, який має право обирати та досяг 21-річного віку.

Палата депутатів є головною ланкою законодавчого процесу Чеської Республіки: усі законопроекти відповідно до ст. 41 Конституції вносяться до палати депутатів і передаються до сенату тільки після схвалення палатою депутатів.

Право обирати до палати депутатів та сенату має кожний громадянин, який досяг 18-річного віку.

Важливі повноваження палати депутатів: розглядає та схвалює закони, депутат або група депутатів мають право вносити проекти законів, виносити рішення про форму державного бюджету, має право висловити недовіру Уряду, на спільному зібранні із сенаторами депутати обирають Президента Республіки.

Одним із багатьох неформалізованих досягнень конституційного процесу в Чехії стало абсолютне неприйняття системи голосування депутатським мандатом неприсутньої в залі особи. У політичних баталіях часто доходить до компромісів “неголосування”: якщо хтось із депутатів нездужає або перебуває у відрядженні, один із його політичних опонентів утримується від голосування, аби не порушувати паритету сил. На рівні таких джентльменських угод сформовані навіть постійні пари політичних противників. Цей факт свідчить про наявність високої політичної культури в чеському суспільстві.

Ще одним механізмом запобігання урядово-парламентських криз і забезпечення ефективного функціонування системи влади є використання в політико-правовій практиці Чехії принципу “конструктивного вотуму недовіри”. Застосування цього принципу обмежує позиції Парламенту щодо відправки Кабміну у відставку і передбачає одночасність процедури висловлювання вотуму недовіри Уряду з висуненням кандидатури Прем'єр-міністра. За цих умов опозиція вимушена обирати один із сценаріїв: або дострокові вибори, або гарантоване обрання запропонованої кандидатури Прем'єр-міністра. Опозиційні сили за ситуації недостатньо високого рівня популярності, який гарантував би їм переконливу перемогу, та браку коаліційного потенціалу вимушені шукати компромісні рішення, що уможливлює стабілізацію політичної ситуації й забезпечує дієздатність системи влади в країні.

Виконавча влада

Виконавча влада належить Уряду, яку очолює з 9 січня 2007 р. Прем'єр-міністр. Уряд складається з Голови Уряду (Прем'єр-міністра), заступників Голови Уряду та міністрів. Рада міністрів відповідальна перед палатою депутатів. Президент призначає Прем'єр-міністра, а за рекомендацією останнього – й інших членів Уряду. Не пізніше ніж через 30 днів після свого призначення Уряд має представити себе перед палатою депутатів і просити про висловлення довіри.

Уряд є найвищим органом виконавчої влади і звітує про свою діяльність перед палатою депутатів. Складовими частинами виконавчої влади є також міністерства та інші органи адміністративного управління. їхню правомочність можна обмежити лише законом.

Діяльність Уряду головним чином залежить від програмної декларації Уряду, з яким Голова Уряду виступає перед палатою депутатів. Якщо палата програму схвалить, а її члени в голосуванні висловлять довіру Уряду, то Уряд може починати працювати та виконувати свої функції.

Міністерства: транспорту; фінансів; культури; оборони; праці та соціальних справ; регіонального розвитку; промисловості і торгівлі; юстиції; освіти, молоді та спорту; внутрішніх справ; закордонних справ; охорони здоров'я; сільського господарства; охорони навколишнього середовища.

Судова влада

Систему судів загальної юрисдикції представляє Верховний суд (вища інстанція), членів якого призначає Президент на невизначений строк. Головним у другій ланці судів є Вищий адміністративний суд, який вирішує суперечності між державними органами, а також питання проходження державної служби, діяльності політичних партій тощо. Діють також відповідні обласні й районні суди загальної та адміністративної юрисдикції. Голова Вищого адміністративного суду та його заступник призначаються Президентом за погодження сенату на 10 років.

Судова система: Конституційний суд; Верховний суд (м. Брно); вищі суди (у м. Прага та м. Оломоуц); обласні суди (для м. Прага – міський суд); районні суди (у м. Прага – суди міських районів).

Система судів складається з Верховного суду, Верховного адміністративного суду, вищих, обласних і районних судів. Верховний суд є вищим судовим органом у справах загальної юрисдикції. Судді призначаються Президентом Республіки пожиттєво і приступають до виконання своїх обов'язків після принесення присяги.

Для судового захисту конституційності створено Конституційний суд, який складається з 15 судей, призначених Президентом Республіки за згодою сенату строком на 10 років. Судді Конституційного суду володіють імунітетом від кримінального переслідування, який може бути скасований лише сенатом.

Влада в територіальних одиницях

Влада в територіальних одиницях є децентралізованою. На рівні області діють ради і начальники областей, які обираються населенням на чотири роки. У муніципалітетах управління здійснюють виборні представницькі органи – муніципальні ради, їхні виконавчі комітети і мери (обираються радами з-поміж їхніх радників строком на чотири роки).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чехія“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія
  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща