Мальта

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава, за змістом правління – конституційна, за найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська, за формою правління – республіка.

Глава держави

Главою держави є Президент, якого обирає на 5 років Палата представників. Призначеною на посаду Президента Мальти не може бути особа (ст. 48 Конституції Мальти), яка не є громадянином Мальти, або займає чи займала посаду Головного судці або іншого судді у Вищих судах, або є невідповідною для призначення на будь- яку публічну посаду або для її виконання відповідно до Конституції.

Президент призначає Прем'єр-міністра з числа депутатів Палати представників і за його рекомендацією – інших міністрів, а також голову Верховного суду, суддів і генерального прокурора. Прийняті в 1988 р. поправки до Конституції розширили президентські прерогативи. Ними, зокрема, передбачене створення органу із представників усіх партій під головуванням Президента, у віданні якого перебувають такі важливі питання, як оборона країни, міжнародні відносини тощо.

Щоразу, коли посада Президента є тимчасово вакантною і поки новий Президент не призначений, а також коли особа, яка займає цю посаду, перебуває поза межами Мальти або у відпустці, або з якої-небудь причини не здатна виконувати функції, покладені на неї Конституцією, ці функції повинна виконувати особа, яку Прем'єр-міністр після консультації з лідером опозиції може призначити або, якщо в Мальті немає особи, призначеної таким чином і здатної виконувати такі функції, – Головний суддя.

Президент може бути відсторонений з посади згідно з резолюцією Палати представників на підставі нездатності виконувати функції його посади (як через тілесну чи душевну неміч, так і з іншої причини), а також на підставі його негідної поведінки.

Законодавча влада

Законодавчу владу здійснює Парламент у складі Президента і однопалатного Парламенту – Палати представників, що є даниною британській конституційній традиції.

Палата представників формується шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Чисельність Палати Конституцією не визначена, проте зазначено, що її має час від часу визначати сам законодавчий орган. Зазвичай однопалатна Палата представників має 69 місць. При цьому додаткові місця даються партії, що набрала найбільшу кількість голосів при загальному голосуванні, для забезпечення законодавчого більшості.

На виборах 2013 р. (наступні очікуються в 2018 р.) до складу Палати представників увійшло 69 депутатів, що були обирані на 5 років шляхом прямих виборів на основі пропорційного представництва.

Громадяни володіють виборчим правом з 18 років.

До особливостей організації Палати представників слід віднести те, що її спікер може бути обраний і не з числа депутатів; у цьому разі він стає членом Палати.

Конституція не обмежує коло питань, за якими Палата представників правомочна приймати закони. У ній закріплено, що Парламент повинен видавати закони з метою підтримання “світоустрою і хорошого правління Мальтою” (ст. 65). Єдина вимога, що висувається до законодавчої діяльності Палати представників, – обов'язкова відповідність прийнятих законів положенням Конституції. Згідно зі ст. 72 Конституції законопроекти повинні бути прийняті Палатою представників і схвалені Президентом. Якщо законопроект представлений Президенту на схвалення, він повинен невідкладно підписати законопроект, що схвалюється. Зазначено, що законопроект не повинен стати законом, якщо він не був належним чином прийнятий і схвалений відповідно до чинної Конституції. Схвалений Президентом закон має бути невідкладно опублікований у “Gazette” і не повинен набувати чинності, поки він не опублікований, але Парламент може відкласти введення в дію будь-якого такого закону і надати законам зворотної сили.

Статтею 73 Конституції визначено особливості підготовки та затвердження фінансових законопроектів, а також те, що крім як за рекомендацією Президента, підписаною міністром, Палата представників не повинна:

• розглядати будь-який законопроект (включаючи будь-яку зміну в проекті), який, на думку головуючої особи, створює приписи для однієї з наступних цілей: для встановлення або збільшення будь-якого податку на доходи або інші фонди Мальти або для об'єднання або реструктуризації будь-яких боргів перед Мальтою;

• розглядати будь-яку пропозицію (включаючи будь-яку зміну пропозиції), результатом чого могло б бути, на думку головуючої особи, створення припису заради будь-якої з вищеназваних цілей; або

• отримувати будь-яку петицію, яка, на думку головуючої особи, містить прохання про створення припису заради однієї з вищеназваних цілей.

Конституцією Мальти також врегульовано питання головування, кворуму та більшості, що мають певні особливості.

Згідно зі ст. 69 головувати на будь-якому засіданні Палати представників повинен: спікер, або за його відсутності – заступник спікера, або за відсутності спікера і заступника спікера – член Палати (який не є міністром або парламентським секретарем), якого Палата може обрати з цією метою.

Статтею 70 визначено, що кворум Палати представників повинен становити 15 її членів, а особа, що головує на засіданні Палати, не повинна бути включена в підрахунок кворуму.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мальта“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта
  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща