Люксембург

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Члени Ради призначаються Великим Герцогом довічно, однак він має право відсторонити їх від посади, вказавши мотиви свого рішення.

Найбільш важливі функції Ради – розгляд та обговорення законопроектів і адміністративна юрисдикція. Будь-який законопроект, перш ніж він надійде в

Палату депутатів, має бути розглянутий Державною радою. Рада висловлює свою думку щодо законопроекту і передає його Великому Герцогу, який, у свою чергу, направляє проект у Палату депутатів. Державна рада не тільки має право висловити свою думку щодо законопроекту, їй також належить право відкладеного вето.

Крім того, Державна рада виконує функції вищого органу з розгляду адміністративних справ, Державна рада розглядає адміністративні спори, розбирає скарги на посадових осіб та застосовує дисциплінарні покарання до державних службовців.

Міністерства: Державний департамент; закордонних і європейських справ; сільського господарства, виноградарства та захисту прав споживачів; культури; сталого розвитку та інфраструктури; національної освіти, дітей та молоді; рівних можливостей; вищої освіти та наукових досліджень; економіки; у справах сім'ї, інтеграції та Великого Регіону; фінансів; у справах публічної служби та адміністративної реформи; внутрішніх справ; юстиції; житлового будівництва; охорони здоров'я; внутрішньої безпеки; соціального захисту населення; спорту; праці, зайнятості та соціальної і солідарної економіки.

Судова влада

У судову систему Люксембургу входять суди і трибунали (3 Мирових суди, 2 окружних і 1 Верховний апеляційний суд); адміністративні суди і трибунали (Державна прокуратура, адміністративні суди і трибунали і Конституційний Суд). Судді для всіх судів призначаються довічно Великим Герцогом і можуть бути зміщені зі своїх посад тільки за вироком суду.

Розслідування справ про кримінальні злочини провадиться або слідчими суддями, що входять до складу окружного суду, або поліцейськими службами під наглядом Генерального прокурора. Звинувачення в поліцейському трибуналі підтримується комісаром поліції або бургомістром або його заступником. В окружному суді (виправному трибуналі) звинувачення підтримує державний прокурор чи його заступник, а у Верховному суді – генеральний прокурор або будь-який один з двох його заступників, які носять звання генерального адвоката. Захист обвинувачуваного в кримінальному процесі та інтересів сторін у цивільному судочинстві здійснюють особи, допущені до виступів у суді як адвокати-повірені. Вони повинні мати вищу юридичну освіту, пройти трирічне стажування і скласти відповідні іспити. Передбачено надання безкоштовної юридичної допомоги незаможним.

У судову систему входять мирові судді, окружні суди і Верховний суд. Консультативний орган з питань права і Вищий адміністративний суд призначаються великим герцогом.

Спеціалізований орган конституційного контролю – Конституційний Суд, який складається з Голови Верховного суду, Голови Адміністративного суду, двох радників Касаційного суду і п'яти суд дів, які призначаються монархом пожиттєво за спільною рекомендацією Верховного суду й Адміністративного суду.

Конституційний Суд правомочний в преюдиціальному порядку відповідно до закону, на кожному своєму засіданні приймати рішення про відповідність Конституції законів, крім законів, які схвалюють міжнародні договори.

Влада в територіальних одиницях

Місцеве самоврядування організується відповідно до адміністративного і територіального поділу Люксембургу. З адміністративного погляду Люксембург поділяється на 3 округи, які, в свою чергу, діляться на 12 кантонів, а кантони – на 120 комун (міських і сільських).

Управління в округах здійснюється комісарами, в кантонах – бургомістрами, в комунах – органами самоврядування – виборними радами.

У кожному з округів діє призначений з центру комісар округу, що є представником міністра внутрішніх справ. Головною метою цього рівня управління є об'єднання первинної ланки місцевого управління в країні – громади.

Місцева рада обирається населенням комуни за пропорційним або мажоритарним принципом залежно від розміру комуни на 6 років. Головує мер. Виконавчим органом є коледж мера, який призначається центральним Урядом з-поміж членів ради на 6 років. Мер є головою ради і коледжу – виконавчого і законодавчого органів, призначається Урядом на 6 років.

До прийняття Конституції 1868 р. в країні не існували закони, пов'язані з питаннями місцевого самоврядування. Нині в Люксембурзі діє Закон “Про муніципалітети”, який набув чинності 1 січня 1989 р. Цей закон складається з п'яти розділів: поділ країни на регіони, межі та найменування муніципалітетів, члени муніципальних органів, засоби управління муніципалітетами, рахунки муніципалітетів, різні рішення.

Відповідно до ст. 107 Конституції країни визначено такі принципи взаємовідносин центральної влади з місцевими управліннями:

• муніципалітет є структурою, що володіє повноваженнями самоврядування на своїй території і виконує рішення, прийняті його органами;

• кожен муніципалітет має свою раду, забезпечений відповідним приміщенням;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Люксембург“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург
  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща