Люксембург

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Конституція прийнята Парламентом і схвалена князем Вільгельмом III 17 жовтня 1868 р. Це третя Конституція країни. Ухваленню Конституції передували невдала спроба Франції купити Люксембург, що перебував під управлінням голландської корони, та друга Лондонська конференція 1867 р., на якій Великобританія, Франція, Пруссія і Росія підтвердили незалежність держави.

Зміни до Конституції приймає Парламент 2/3 голосів на двох засіданнях з проміжком не менше ніж 2 місяці. У деяких випадках друге голосування замінюють референдумом.

Адміністративний поділ

З адміністративного погляду Люксембург поділяється на 3 округи: Дікірх, Гревенмахер та Люксембург, а вони, у свою чергу, – на 12 кантонів (подані зі столицями): Віанден – м. Віанден, Вільц – м. Вільц, Гревенмахер – м. Гревенмахер, Дікірх – м. Дікірх, Еш – м. Еш-сюр-Альзет, Епггернах – м. Епггернах, Капеллен – м. Капеллен, Клерво – м. Клерво, Люксембург – м. Люксембург, Мерш – м. Мерш, Реміщ – м. Ремиш, Роданж – м. Роданж.

До складу кантонів Люксембургу входять 118 комун (міських і сільських).

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава, за змістом правління – конституційна, за найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська, за формою правління – монархія.

Глава держави

Главою держави є Великий Герцог є – символ єдності і гарант національної незалежності. Він здійснює виконавчу владу відповідно до Конституції та законів країни. Згідно з Конституцією (що діє з 1868 р.) він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади.

Корона Великого герцогства Люксембург є спадковою в родині Нассау відповідно до Договору від 30 червня 1783 р., ст. 71 Віденського трактату від 9 червня 1815 р. і ст. 1 Лондонського трактату від 11 травня 1867 р.

За Конституцією Великий Герцог має такі повноваження:

• одноосібно здійснює виконавчу владу;

• визначає порядок організації Уряду та його склад;

• затверджує і оприлюднює закони, повідомляє про своє рішення протягом трьох місяців після голосування в Палаті депутатів;

• видає регламенти та постанови на виконання законів, але без права припиняти дію законів або звільняти від їх виконання, призначає на цивільні і військові посади;

• командує збройними силами;

• укладає договори. Договори не мають чинності до їх схвалення законом та опублікування у формі, передбаченій для публікації законів;

• має право звільняти від накладених судом покарань або пом'якшувати їх за винятком покарань, які накладені на членів Уряду;

• має право підвищувати дворянські титули, аж ніяк не пов'язуючи їх з будь-якими привілеями;

• має право карбувати монети згідно із законом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Люксембург“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург
  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща