Країна поділена на 6 регіонів, які, у свою чергу, поділяються на 28 областей (Благоєвград, Бургас, Добрич, Габрово, Хасково, Кирджалі, Кюстенділ, Ловеч, Монтана, Пазарджик, Перник, Плевен, Пловдів, Разград, Русе, Шумен, Сілістра, Стівен, Смолян, Софія-область, Софія-місто, Стара Загора, Тирговіще, Варна, Велико Тирново, Відун, Враца, Ямбол) та 264 громади (муніципалітети), які здійснюють місцеве самоуправління. Назви областей відповідають назвам їх адміністративних центрів. Місто Софія є адміністративним центром як Софійської області, так і міської області Софія.
Голови муніципалітетів (кмети) обираються шляхом прямого голосування на місцевих виборах терміном на 4 роки.
Керівництво областю здійснює губернатор, який призначається рішенням Уряду Республіки Болгарія.
Обласний поділ включає адміністративно-територіальні одиниці, на території яких проводиться регіональна політика центрального управління. Місцеве управління здійснюється Губернатором області та обласною адміністрацією в рамках муніципального бюджету. Губернатор області є одноосібним органом виконавчої влади на території відповідної області, що здійснює державне управління на місці і забезпечує узгодженість національних та місцевих інтересів при проведенні регіональної політики. Губернатори призначаються Радою міністрів.
Муніципалітети є юридичними особами і мають право на власність і незалежний муніципальний бюджет. У рамках кожного муніципалітету проводяться вибори членів муніципальної ради і глави муніципалітету шляхом голосування серед населення на території відповідного муніципалітету при дотриманні умов та порядку, передбачених законом. Муніципальна рада є органом місцевого самоврядування, який визначає політику розвитку муніципалітету. Муніципальна рада складається з муніципальних радників. Органом виконавчої влади на території муніципалітету є мер відповідного муніципалітету.
Державний устрій
За державно-територіальним устроєм Болгарія г- унітарна держава, за змістом правління – конституційна, за найбільш впливовим суб'єктом державної влади – президентсько-парламентська, за формою правління – республіка. Конституція Болгарії є вищим законодавчим актом країни, і ніякий інший закон не може її оскаржити. Усі міжнародні угоди, ратифіковані за Конституцією, вважаються частиною національного законодавства.
Глава держави
Глава держави – Президент Республіки, який обирається народом безпосередньо на 5-річний строк. Президент втілює єдність нації і представляє Республіку Болгарія в міжнародних стосунках. Президенту в його діяльності допомагає Віце-президент. Переобрання обох можливе тільки на один новий термін. Обидва обираються за єдиним бюлетенем шляхом загальних і прямих виборів строком на 5 років. Віковий ценз для кандидата в Президенти – 40 років.
Президент може розпустити Народні збори в разі їх неспроможності сформувати уряд. Частина актів Президента контрасигнується главою уряду або відповідним міністром. Однак низку важливих рішень він приймає на власний розсуц. Це, зокрема, рішення про розпуск Народних зборів і повернення закону Парламентові на повторний розгляд.
Президент скликає на перше засідання новостворені обрані Народні збори, має право вимагати від голови його скликання, розпускати Народні збори у випадку, якщо не досягнуто згоди про утворення уряду, призначати нові вибори, а також право відкладеного вето. У 15-денний термін з моменту прийняття закону Народним зборами Президент повинен опублікувати його, але може і повернути на нове обговорення. Повторно закон приймається абсолютною більшістю голосів усіх народних представників. Такий закон оприлюднюється Президентом у 7-денний термін з моменту отримання.
Найважливішою функцією Президента є участь у формуванні Ради міністрів. Відповідно до ст. 99 Конституції обов'язок з формування Уряду Президент покладає на кандидата в міністри-голови від найбільшої за чисельністю парламентської групи. Якщо він у 7-денний термін не запропонує складу Ради Міністрів, то Президент покладає цей обов'язок на кандидата від другої за чисельністю парламентської групи (для третьої спроби Президент обирає кандидата будь-якої іншої парламентської групи). Якщо склад уряду сформовано, то Президент пропонує Народним зборам обрати кандидата в міністри-голови. Якщо ж згоди про утворення уряду не досягнуто, то Президент призначає службовий уряд, розпускає Народні збори і призначає нові вибори.
Президент призначає на посаду та звільняє з посади керівників дипломатичних представництв та постійних представників Республіки Болгарія при міжнародних організаціях (за пропозицією Ради міністрів), приймає вірчі і відкличні грамоти. Як верховний головнокомандувач збройними силами він призначає і звільняє вищий командний склад збройних сил, що очолює Консультативну раду з національної безпеки, оголошує загальну або часткову мобілізацію. У передбачених законом випадках Президент укладає міжнародні договори, затверджує зміни меж та центрів адміністративно-територіальних одиниць за пропозицією Ради міністрів.
До компетенції Президента також входить нагородження орденами і медалями, вирішення питань громадянства, право на помилування, надання притулку.
Значна частина актів Президента вимагає контрасигнатури (скріплення підписом) міністра-голови або відповідного міністра. Винятком є акти про призначення службового уряду, пропозиції про утворення уряду, визначення організації і порядку діяльності служб при Президентові та призначення персоналу, призначення виборів і деякі інші акти, безпосередньо зазначені в п. З ст. 102 Конституції.
Після свого обрання на пост Президент не може суміщати свою посаду з іншою суспільною, господарською та державною діяльністю. Він також повинен скласти свої депутатські повноваження і відмовитися від керівництва тієї чи іншої політичної партії.
Законодавча влада
Народні збори Болгарії – верховний орган державної влади в Республіці Болгарія, який висловлює волю болгарського народу та представляє його суверенітет, керує законодавчою владою, складається з 240 депутатів, обраних на загальних та рівних засадах шляхом таємного голосування на термін 4 роки. Прохідний бар'єр становить 4%. У разі війни, воєнного чи іншого надзвичайного стану мандат Народних зборів продовжується до припинення цього стану.
Для прийняття найважливіших рішень державно-політичного характеру скликаються Великі народні збори (400 депутатів, 200 з яких обираються за мажоритарним, а 200 – за пропорційним принципом).
Народні збори складаються з однопалатного Парламенту. Парламент включає 240 учасників, іменованих “народні представники”, вибори яких проводяться кожні 4 роки. Народні збори являють собою законодавчий орган, на чолі якого стоять Голова та 4 заступники Голови.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Болгарія“ на сторінці 3. Приємного читання.
