Австрія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Зовнішня торгівля. Австрія торгує більш ніж із 150 країнами світу.

Експорт: машини та устаткування, транспортне та автомобільне устаткування, папір та пиломатеріали, текстиль, одяг, залізо і сталь, хімічні речовини, продукти (91,2 млрд дол. США). Частки Німеччини – 36%; Італії – 8,6%; Швейцарії – 5%; Угорщини – 5%; Франції – 4,5%.

Імпорт: нафта та нафтопродукти, природний газ, устаткування для машинобудування, зерно, бавовна, кольорові метали (92,6 млрд дол. США). Частки Німеччини – 41,8%; Італії – 8%; Франції – 4,9%; США – 4,8%.

Конституція

Основний Закон складається із сукупності законодавчих актів, що визначають засади конституційного ладу і політичної системи. Найважливішим серед них вважається Федеральний конституційний закон від 10 листопада 1920 р. Розділ про права людини не ввійшов до вказаного Закону, тому зберіг чинність Закон “Про загальні права громадян королівств і земель, представлених в Імперській раді” 1867 р., що набув статусу конституційного. Протягом 1934-1945 pp. Федеральний конституційний закон втратив чинність, але її було відновлено з грудня 1945 р. До Закону неодноразово вносили зміни, зокрема його доповнено окремим розділом, присвяченим Європейському Союзу Нині положення про права і свободи людини містяться в різних законодавчих актах та публічно-правових договорах. На сьогодні в Австрії понад 300 законодавчих актів включають конституційні положення.

Кожна земля має свою конституцію і свій парламент – ландтаг.

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ включає 9 федеральних земель: Бургенланд Каринтію, Нижню Австрію, Верхню Австрію, Зальцбург, Штирію, Тіроль, Форарльберг, які поділяються на округи, округи – на громади.

Місто Відень є окремою федеральною землею.

Федеральні землі поділяються на округи. Загалом в Австрії 84 округи.

Кожний округ поділяється на громади, кожна з яких може складатися з кількох населених пунктів.

Федеральний устрій Австрії характеризується тим, що:

• федерація і землі мають власне законодавство, а також власну виконавчу владу;

• участь земель в управлінні федерального уряду має непрямий (опосередкований) характер;

• федерація і землі мають власні фінанси, тобто власний бюджет, вони можуть збирати власні податки. Основні податки, такі як податок на прибуток, ПДВ тощо, стягуються тільки федеральним урядом. Землі в рамках фінансового вирівнювання отримують фінансову компенсацію, частину коштів від загального податку на доходи від федерального уряду. Це правило діє лише протягом кількох років і регулярно переглядається.

Державний устрій

Австрія – федеративна республіка. За державно-територіальним устроєм вона є федеративною державою, за змістом правління – конституційною, за найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентською, за формою правління – республікою.

Глава держави

Глава держави – Федеральний Президент, обирається шляхом прямих виборів за мажоритарною виборчою системою абсолютною більшістю голосів у два тури. Строк повноважень Президента – 6 років. Обмеження щодо переобрання – не більше ніж два строки. Конституційним законодавством він наділений досить широким колом повноважень, хоча на практиці виконує переважно лише представницькі та церемоніальні функції. Президент представляє Австрію в міжнародних відносинах, здійснює акредитацію іноземних послів. Де-юре він є Головнокомандувачем збройних сил Австрії, хоча фактичним їх керівником є Міністр оборони. Формально федеральний Президент має повноваження щодо призначення Глави Федерального уряду, формування Федерального уряду, Верховного Суду та призначення низки вищих посадових осіб.

Президент підписує закони, проте не має права вето. Щоправда, Федеральний Президент має право достроково припинити повноваження Національної ради (за пропозицією Федерального уряду), це рішення підлягає затвердженню Радою федерації. Тож Федеральний Президент передусім є символом національної єдності, забезпечує наступність державної влади та не втручається в реальну політику.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Австрія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія
  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща