РОЗДІЛ XI. АДВОКАТ У ПРОВАДЖЕННІ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

3) у випадках, встановлених п. З ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, -з дня набрання чинності судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4) у випадках, встановлених п. 4 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу,-з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. В разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали апеляційної чи касаційної інстанції, якими були відхилені скарги на рішення суду першої інстанції, втрачають законну силу.

У заяві про перегляд справи обов'язково вказують нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, дату їх відкриття або встановлення та посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Заява у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які брали участь у справі, та заявника. їх неявка не є перепоною для розгляду справи. Якщо суд скасовує справу, справа розглядається судом за правилами, встановленими Кодексом. І. Тертишніков висловлює слушну думку, що нове провадження має починатись зі стадії підготовки справи, тому що суд скасовує тільки підсумкові рішення або ухвалу, а не ухвалу про порушення справи.

Якщо суд задовольняє заяву про перегляд рішення, то така ухвала оскарженню не підлягає. Якщо у задоволенні заяви відмовлено, то вона може бути оскаржена в загальному порядку до апеляційного суду і судів вищої інстанції (див. також п. 17 ст. 293 ЦПК).

Глава 61. Особливості розгляду справи з нововиявленими обставинами

Загальна концепція провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами є об'єктом критики багатьох практичних працівників. Адже суд першої інстанції (той, який розглядав справу) скасовує всі рішення, зокрема ухвалені Верховним Судом. Критика положень розділу про розгляд справ за нововиявленими обставинами не призвела до змін у законодавстві.

Отже, слід ураховувати ті особливості цього процесу, що зазначені законом. До них належить норма ст. 362 ЦПК, яка визначає, що заяви про перегляд можуть бути подані протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

У літературі висловлено думку, що цей строк може бути продовжено згідно із ст. 73 ЦПК. Для адвоката, який бере доручення на ведення справи, така позиція є зручною, проте у разі пропуску все залежить від суду: погодиться він з доводами заявника чи ні. Насамперед це стосується п. 1 ст. 361 ЦПК, яка, мабуть, потребує стилістичної поправки. Можливо, п. 1 доцільно було б викласти як "істотні для справи обставини, що на час розгляду справи не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою". Спеціалістами пропонувались й інші варіанти викладу п. 1, що вказує на недостатню прозорість чинного пункту, хоча на практиці труднощів з його застосуванням, як правило, немає.

Щодо форми та змісту заяви, то ст. 364 ЦПК містить вимогу, щоб заява відповідала загальним вимогам Кодексу, тобто вимогам ст. 98, 119, 120 ЦПК. У всякому разі, у заяві має бути найменування суду, якому адресується заява; ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; інші особи, які брали участь у справі; дата ухвалення і зміст рішення, про перегляд якого подано заяву; нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд і дата їх відкриття або встановлення. У заяві робиться посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Заява розглядається у судовому засіданні з викликом інших осіб, але їх неявка не є перешкодою для розгляду справи. У літературі висловлена думка, що заява має вирішуватись за правилами позовного провадження і розпочинатись з попереднього судового засідання. Вважаю, що достатніх підстав для такого висновку немає. Тим паче що ст. 365 ЦПК спрямовує на розгляд заяви в одному засіданні й незалежно від явки в судове засідання інших осіб.

Проте для того, щоб розглянути заяву в одному засіданні, в суд потрібно представити докази, що підтверджують наявність ново-виявлених обставин. Враховуючи, що задоволення заяви тягне за собою скасування рішень, зокрема Верховного Суду, слід визнати, що процедуру вирішення заяви врегульовано явно недостатньо. Таку заяву дійсно доцільно було б вирішувати за наявності осіб, які беруть участь у справі, і за правилами позовного провадження, але зміст ст. 365 ЦПК підстав для такого висновку не дає.

І, звичайно, варто передбачити можливість оскарження ухвали суду про задоволення заяви про перегляд рішення у зв'язку з ново-виявленими обставинами. Тому ст. 366 ЦПК доцільно б викласти у скороченій редакції, а саме: "Ухвала суду, прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали, у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом".

Після задоволення заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами та скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за загальними правилами, встановленими Кодексом. Це означає, що суд має дотримати всю процедуру відповідного (наприклад, позовного) провадження. Тобто суд має призначити попереднє слухання справи і далі діяти за правилами, встановленими ЦПК.

Очевидно, було б неправильним вирішувати в одному засіданні і розгляд заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, і вирішення спору по суті, хоча на практиці такі випадки бувають.

Приклад. Тернопільський міськрайонний суд розглянув справу за позовом М. до Л. про розірвання шлюбу. Рішенням від 29 березня 2007 р. суд позовні вимоги задовольнив. 20 квітня 2007 р. Л. звернулася до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на свою вагітність, про яку на час ухвалення судового рішення не знала і не могла знати. Суд ухвалою від 15 травня 2007 р. заяву задовольнив, скасувавши своє ж рішення від 29 березня 2007 р.

У судовій практиці непоодинокими є випадки, коли під час розгляду заяви про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами заявник посилається на процесуальні недоліки, допущені під час розгляду цивільної справи, а суд визнає цю обставину нововиявленою. Є випадки перегляду судових рішень з тієї підстави, що сторона не була повідомлена про час і місце розгляду справи або не з'явилася в судове засідання з поважних причин.

Приклад. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалою від 22 травня 2008 р. скасував у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвалу цього ж суду, якою залишена без розгляду позовна заява Ш. М. до ПІ. Й. про визнання права власності у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання без поважних причин. Суд визнав нововиявленою обставиною те, що ІД.М. запізнилася в судове засідання з поважних причин. Подібні обставини не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для перегляду судового рішення[1].

Нерідко підставою для звернення до суду є неналежне виконання судом обов'язків щодо встановлення складу учасників судового розгляду.

Приклад. Переяслав-Хмельницький міжрайонний суд у 2006 р. розглянув справу за заявою Переяслав-Хмельницької міської ради (далі - міськрада) про визнання відумерлою спадщини (двокімнатної квартири). Рішенням від 24 жовтня 2006 р. суд задовольнив вимоги заявника. 15 січня 2007 р. до суду звернувся К. із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки він є внуком спадкодавця і рішенням суду порушено його права як спадкоємця. Ухвалою від 26 квітня 2007 р. суд задовольнив зазначену заяву, а 22 травня того ж року ухвалив нове рішення, яким відмовив міськраді у задоволенні вимог про визнання спадщини відумерлою.