Розділ «2. Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України»

Регіональне співробітництво в межах Карпатського Євро- регіону розпочалося 14 лютого 1993 р. – з дня заснування асоціації Карпатський Єврорегіон (КЄ) у Дебрецені (Угорщина) представниками органів місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій Польщі, Угорщини та України. На момент утворення до асоціації входили Закарпатська область (Україна), області Боршод- Абалуй-Земплейн, Саболч-Сатмар-Берег, Гайду-Біхар, Гевеш (Угорщина), Кросненське і Пшемишльське воєводства (Польща), райони Бардієво, Гуменне, Михаловіце, Свідник, Требишов, Вранов (Словаччина). Пізніше до єврорегіону увійшли Івано- Франківська, Львівська, Чернівецька області (Україна), область Ян-Надькун-Сольнок (Угорщина), Жешувське воєводство (Польща), райони Кошіце і Пряшів (Словаччина). З 1997 р. п'ять повітів Румунії також стали повноправними учасниками регіонального об'єднання. Від України установчі документи підписали Закарпатська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області. Секретаріат Ради КЄ розміщено в Ужгороді. Від самого початку створення КЄ підтримують ОБСЄ, РЄ, міжнародні фінансові інститути – ЄБРР і МБРР. У межах асоціації діють організаційно-правові структури та постійні робочі комісії. Основними проектами регіону є спільні наукові дослідження, організація міжнародних торгів, утворення національного парку Східних Карпат, освіта й підтримка туризму. Зусиллями КЄ та Єврорегіону Буг на території України створюється транспортно-складський центр „Інтерпорт- Ковель”, вільна митна зона „Чоп-Інтерпорт” та ін.

Пакет документів про створення Єврорегіону „Нижній Дунай був підписаний 15 серпня 1998 р. у м. Галац місцевими властями прикордонної зони Румунії, Молдови та України (Одеська область). Метою регіону стало прикордонне співробітництво в таких галузях, як екологія, економіка, освіта, наука, демографія, охорона здоров'я, спорт, туризм тощо. 22 вересня 2002 р. у м. Ботошань (Румунія) було підписано угоду між молдовською, українською та румунською сторонами про створення Єврорегіону „Верхній Прут”, до складу якого від України увійшла Чернівецька область. У Програмі розвитку єврорегіонів, затвердженій українським урядом 29 квітня 2002 р., основні завдання полягають в адаптації українського законодавства з питань регіонального співробітництва до міжнародних норм та здійснення заходів для поступового усунення адміністративних і правових перешкод, що стримують розвиток транскордонної взаємодії.

Аналізуючи зовнішньополітичну діяльність України в регіоні ЦСЄ, слід зазначити, що особливої активізації вона набула у перші роки становлення незалежності. З середини 1990-х pp. регіон ЦСЄ поступово почав втрачати привабливість для українських керівників. Політичні контакти скоротилися, спостерігалося певне дистанціювання у відносинах із деякими учасниками Вишеграду, гальмувалася економічна співпраця. Україна не виявила інтересу до політичних і ринкових процесів країн ЦСЄ, які швидко крокували до європейської інтеграції. У результаті з 01 травня 2004 р. українська держава постала перед новою Європою.

Міжнародні фінансові структури в політиці України

Важливими компонентами зовнішньополітичного курсу в забезпеченні національних інтересів будь-якої держави є захист і посування економічних інтересів. Для України, економіка якої перебуває на стадії трансформації в ринкову, економічна дипломатія набуває особливого значення й покликана розв'язувати такі завдання: досягнення мінімуму ризиків подальшої інтеграції України у світову економіку з урахуванням забезпечення економічної безпеки країни; формування справедливої міжнародної економічної системи за повноправної участі України у міжнародних економічних організаціях; розширення вітчизняного експорту в раціоналізації імпорту в країну, сприяння українському підприємництву за кордоном, протидія дискримінації вітчизняних виробників і експортерів, забезпечення дотримання вітчизняними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності українського законодавства під час здійснення подібних операцій; сприяння залученню іноземного капіталу – інвестицій у реальний сектор і пріоритетні сфери української економіки; збереження та оптимальне використання української власності за кордоном; обслуговування українського зовнішнього боргу відповідно до реальних можливостей країни, максимальне повернення засобів у рахунок кредитів іноземних держав; формування комплексної системи українського законодавства і міжнародної договірно-правової бази в економічній сфері.

Провідна роль у зовнішньополітичному забезпеченні економічних інтересів України належить Міністерству закордонних справ України. Слід зауважити, що координація зовнішньоекономічної діяльності держави, створення прийнятної атмосфери для українського бізнесу за кордоном, рекомендації щодо добору партнерів тощо – функції для МЗС України досить нові, хоча у світі вже давно склалася схожа практика. Економічна діяльність МЗС полягає також в ініціативній розробці концепцій і програм розвитку взаємодії з різними регіонами світу і регіональними міжнародними форумами та організаціями. Одним із пріоритетів МЗС України на економічному напрямі в нових умовах є сприяння українському експорту, закріплення його позицій на традиційних ринках і засвоєння нових. При цьому предметом особливої уваги залишається військово-технічне співробітництво і державне лобіювання експорту українського озброєння.

Визначальне значення для всієї економічної політики України має, поза сумнівом, членство у Світовій організації торгівлі (СОТ), яка розробляє систему правових норм міжнародної торгівлі та здійснює контроль за їх дотриманням. СОТ має статус спеціальної організації ООН і являє собою організаційно-правову основу системи міжнародної торгівлі. Проблему набуття членства в СОТ Україна порушила ще 1994 р. під час переговорів Президента України Л. Кучми з Генеральним директором СОТ Р. Руджеро. Після тривалої процедури Україна набула членства в СОТ: 2003 р. успішно завершилися двосторонні переговори про доступ на ринки товарів і послуг окремих учасників, а в червні 2004 р. у Женеві був підписаний відповідний протокол. Отже, приєднання України до СОТ і введення в дію досягнутих домовленостей вже відіграє важливу роль у розвитку взаємної торгівлі. Основним завданням у України в СОТ є збереження найуразливіших галузей промисловості та сільського господарства завдяки проведенню ефективної захисної політики, у т.ч. через запровадження механізмів нетарифного регулювання. За деякими оцінками Україна щорічно втрачала понад 8 млрд. дол. через те, що не була членом СОТ і не мала загальновизнаного статусу країни з ринковою економікою.

Для запобігання негативним наслідкам викликів і загроз Українська держава співпрацює з міжнародними фінансовими структурами, серед яких чільне місце посідає Міжнародний валютний фонд, що має статут спеціальної установи ООН. Україна – член МВФ з 1993 р. Після завершення програми розширеного фінансування (EFF) співробітництво України з МВФ триває. В Україні активно діє Світовий банк (Міжнародний банк реконструкції і розвитку), який фінансує низку програм. Позики надаються на розвиток інститутів державного управління, фінансування критичного імпорту, реабілітацію гідроелектростанцій, проекти з енергетики, газопостачання, з насінництва, з розвитку приватного фермерства, на розвиток систем зв'язку, міського транспорту і житлового будівництва, на охорону здоров'я, соціальний захист, систему освіти, розвиток фізичного виховання, водопостачання і водоочищення та низку інших проектів. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) запропонував Україні відкрити кредитні лінії для виконання довгострокових державних програм. Пріоритетними напрямами визначені кредитування енергетики, будівництво залізниць, сільського і житлово-комунального господарства, розвиток малого бізнесу. Рада директорів ЄБРР 14 грудня 2004 р. схвалила програму фінансування середнього, малого і мікробізнесу на суму 200 млн дол. У 2005 р. обсяги кредитування збільшилися порівняно з 2004 р. удвічі – до 500–600 млн євро. До того ж ЄБРР зобов'язався наповнити Чорнобильський фонд „Укриття” фінансовими ресурсами, необхідними для завершення проекту будівництва нового саркофага. Загальна сума інвестицій ЄБРР в Україні за 63 проектами становить 1,5 млрд. євро.

Відповідно до завдань, окреслених Президентом України, економічна дипломатія приділяє першочергову увагу послідовній інтеграції України у світову економіку, розвитку стратегічного партнерства із світовими фінансовими структурами, боротьбі з фінансуванням тероризму тощо. МЗС України надає всебічну допомогу українським діловим колам з питань зовнішньоекономічної діяльності, сприяє формуванню сприятливого іміджу України за кордоном і заохочуванню іноземних інвестицій.