Розділ «2. Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України»

Угода про асоціацію спирається на принципи політичної асоціації та економічної інтеграції та включає положення про створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ), залишалося ключовим питанням порядку денного відносин

Україна-ЄС. Угода про асоціацію – якісно новий рівень взаємодії України та ЄС, є унікальним двостороннім документом, який виходитиме далеко за рамки подібних угод, укладених ЄС свого часу з країнами Центральної та Східної Європи. Угода не лише закладає якісно нову юридичну основу подальших взаємин між Україною та ЄС, але й слугуватиме стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні, передбачаючи масштабну адаптацію законодавства до норм та правил ЄС.

Україна розглядає Угоду про асоціацію як важливий крок на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угоди про вступ до ЄС.

У результаті домовленостей з 5 березня 2007 р. відбувся двадцять один раунд переговорів. Під час завершального 21-го раунду (11 листопада 2011 р., м. Брюссель) сторонам вдалося погодити всі ключові питання, які залишалися на порядку денному, зокрема щодо терміну дії Угоди про асоціацію, ратифікації Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду, вилучення положення про „довгостроковий характер” запровадження безвізового режиму для громадян України, а також європейської перспективи України. У ході П'ятнадцятого Саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м. Київ) за наполяганням української сторони до Спільної заяви Саміту було включено формулювання стосовно європейської ідентичності нашої держави.

Підписання Угоди про асоціацію вимагало здійснення внутрішніх процедур в ЄС щодо перекладу тексту Угоди всіма мовами ЄС та схвалення одностайного рішення Ради ЄС щодо можливості підписання Угоди. Крім цього, Рада ЄС перед підписанням Угоди надіслала її до Європейського Парламенту для надання згоди (consent) або думки (opinion) ЄП з приводу можливості підписання Угоди.

Окремі розділи Угоди, які стосуються виключної компетенції ЄС (ЗВТ, економічне та галузеве співробітництво), можуть бути уведені в дію до ратифікації Угоди про асоціацію усіма державами-членами ЄС. Для цього достатньо ратифікації Угоди Верховною Радою України та отримання відповідної згоди Ради ЄС та

Європарламенту. Після підписання Угоди розпочалася процедура ратифікації, яка вимагає ратифікації Угоди всіма державами-членами ЄС відповідно до внутрішніх процедур, а також надання згоди (consent) з боку Європейського Парламенту.

Певною мірою на амбітних планах сторін щодо укладення Угоди про асоціацію позначились об'єктивні фактори, серед яких складні інституційні процеси всередині ЄС після набуття чинності Лісабонським договором про реформу Євросоюзу, ускладнення навколо наступної – західнобалканської – хвилі розширення, а також кризові процеси в єврозоні. Водночас, подальші вагомі досягнення України на шляху здійснення системних соціально- економічних та політичних реформ, ухвалення та імплементація законодавства, що відповідає принципам та нормам ЄС, сприяли створенню позитивного підґрунтя для забезпечення підписання та подальшої ратифікації Угоди про асоціацію.

Розкриємо зміст тексту Угоди. Угода складається з наступних розділів: „Преамбула, загальні цілі та принципи”, „Політичний діалог”, „Юстиція, свобода та безпека”, „Економічне та секторальне співробітництво”, „Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі”, „Загальні, інституційні та прикінцеві положення”. У частині „Преамбула, загальні цілі та принципи” окреслюється підґрунтя для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Частина „Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки” містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей – поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони. Визначені також рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямів взаємодії – співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосудця, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

У частині Угоди „Юстиція, свобода і безпека” визначені напрями взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних у відповідності до кращих європейських та міжнародних стандартів. З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном. Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна – ЄС (ЗВТ) є невід'ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри – руху робочої сили. Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в т. ч. технічні бар'єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в т. ч. географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Частина Угоди „Економічне та секторальне співробітництво” містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов'язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики. 28 глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у таких секторах як енергетика, у т.ч. ядерна, транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров'я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу, по-перше, забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар'єрів, а, по-друге, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Частина „Фінансове співробітництво” окреслює механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у т.ч. з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Крім цього, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Відповідно до „Інституційних, загальних та прикінцевих положень” передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства створена Платформа громадянського суспільства.