Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

Історія економіки та економічної думки

Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

Теоретико-методологічні засади маржиналізму і неокласичної економічної теорії. Попередники маржиналізму

В історії економічної думки остання третина XIX ст. була перехідним періодом від класичної політичної економії до неокласичної економічної теорії на основі маржиналізму1 як економічної теорії та методу дослідження.

Причини, зміст і наслідки маржинальної революції

В економічній літературі об'єктивними умовами переоцінки цінностей класичної економічної школи є:

а) певні інституціональні зміни в економіці, зокрема розвиток зрілого індустріального господарства, розвиток акціонерної форми власності та нових форм господарювання. Господарська практика активізувала проблему знаходження оптимального рішення щодо ефективного розподілу ресурсів і варіанта їх комбінації. Формувалися ринок і психологія споживача, ідеологія буржуазії, відстороненої від процесу виробництва;

б) кризовий стан класичної політичної економії та необхідність вироблення нових підходів і рекомендацій щодо раціонального господарювання в умовах монополізації економіки, "автономний інтелектуальний розвиток у межах самої економічної науки"2. Історична школа не досліджувала вироблення узагальнених економічних рішень. Головним завданням марксизму було доведення неминучості загибелі капіталізму;

в) розвиток природничих наук, зокрема математичних методів аналізу, філософії, соціології, психології, поширення у наукових дослідженнях системного методу. Так, Ф. Міровський у книзі "Більше тепла, ніж світла" стверджує, що теорія корисності сформульована за зразком термодинаміки, а неокласична економічна теорія - це змінена фізика XIX ст.;

г) маржиналізм, що утверджувався в полеміці з історичною школою економічної теорії та марксизмом. Проте перші праці попередників маржиналізму з'явилися раніше, ніж перший том "Капіталу" (1867). У 1890-х роках Е. Бем-Баверк, В. Парето, Ф. Візер використовували маржинальну теорію для критики марксизму.

Перехід від класичної до неокласичної теорії в економічній літературі розглядається як наукова маржинальна революція - кардинальний перегляд предмета і методу дослідження класичної економічної теорії, що мало революційний характер. Хронологічно це пов'язано з опублікуванням трьох книг: В.С Джевонса "Теорії політичної економії" (1871, Велика Британія), К. Менгера "Основи вчення про народне господарство" (1871, Австрія), Л. Вальраса "Елементи чистої політичної економії" (1874, Швейцарія), в яких учені цілком незалежно один від одного використовували граничні (маржинальні) величини як інструмент для аналізу змін економічних явищ, відкрили принцип спадної граничної корисності як основи для побудови нового виду статичної мікроекономіки. Використання методу граничного аналізу дало назву новому напряму економічної теорії - маржиналізму. Видатний дослідник економічної думки М. Блауг писав, що в її історії це найкращий приклад "множинного" відкриття1. Власне термін "маржинальна революція" вперше в 1886 р. використав один із засновників маржиналізму Л. Вальрас.

Методологічні та теоретичні ознаки маржиналізму порівняно з класичною політичною економією розкрито в табл. 9.2.

Таблиця 9.2. Методологічні та теоретичні ознаки маржиналізму порівняно з класичною політичною економією

КритеріїМаржиналізмКласична політична економія
Методологічний інструментарійo Суб'єктивно-психологічний підхід при аналізі економічних явищ і процесів. Аналіз економічних процесів через схильність, бажання, інтереси та очікування суб'єктів господарювання. o Принцип раціональності економічної поведінки суб'єктів господарювання.o Дослідження об'єктивних законів ринкової економіки. o Теорія вартості: трудова, витрат виробництва, корисності. o Розмежування споживної та мінової вартості.
Методологічний інструментарійo Методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів. Об'єктом дослідження є індивідуальне господарство Робінзона - ізольованого від суспільства індивіда, який керується при прийнятті рішень оцінкою особистих вигод і втрат від участі в економічному процесі (метод робінзонад). o Ідеологічна нейтральність аналізу, що усуває з політекономії аналіз соціальних відносин у суспільстві та історичний метод дослідження. Перетворення політичної економії в чисту науку, що досліджує вічні універсальні економічні закони. o Маржинальний аналіз: використання граничних величин як інструментів для аналізу економічних явищ (гранична корисність, граничний дохід, гранична продуктивність) та кількісних методів математичного аналізу (диференціальних рівнянь, похідної). o Уведення в економічну науку понять сукупної корисності (всього доступного окремій людині кількості блага), суб'єктивної корисності як значимості цього блага для життєвого задоволення конкретної людини (об'єктивна корисність - здатність задовольняти людські потреби);o Причинно-наслідковий і абстрактно-дедуктивний методи дослідження. o Системний аналіз. o Динамічний підхід. o Ідеологічна упередженість
Методологічний інструментарійграничної корисності як додаткової корисності, яку споживач отримує від додаткової одиниці певного блага. o Дослідження економічної моделі статичних (незмінних у часі), рівноважних станів. Короткостроковий аналіз. o Принцип рідкісності, визнання обмеженості економічних ресурсів (фіксованої величини пропозиції певного ресурсу чи якогось блага) порівняно з людськими потребами. o Використання філософських ідей гедонізму (життя заради щастя) та утилітаризму (вчення про задоволення потреб як сенсу життя та основу діяльності людини, поєднання насолод і страждань) з метою аналізу економічного життя
Предмет дослідженняo Раціональна поведінка економічних суб'єктів (споживачів і окремих фірм), які прагнуть максимізувати свої цільові функції за умов обмеженості ресурсів. Ринкова економіка розглядається як механічна сукупність раціонально мислячих суб'єктів, які визначають закономірності економічного розвитку. Політична економія - поведінкова наука, досліджує мотиви економічної діяльності, інтереси економічних суб'єктів (споживача та фірми). Проблеми економічного зростання не розглядалися.o Багатство та фактори його зростання для задоволення суспільних потреб, нагромадження капіталу та функціональний розподіл багатства між основними класами суспільства
Вихідний пункт аналізуo Трактування індивідуальних оцінок учасників економічних відносив на основі суб'єктивно-психологічного підходуo Узагальнення фактів економічного життя на основі причинно-наслідкового підходу
Пріоритетна сфера дослідженняo Мікроекономічний підхід, за якого об'єктом аналізу є суб'єкт господарювання. Визнання пріоритету споживання над виробництвом, аналіз сфери обміну та споживанняo Дослідження економічних процесів на макрорівні. Сфера виробництва первинна щодо сфери обміну та споживання
Основний економічний суб'єктo Споживач, його потребиo Виробник
Джерело формування вартості (цінності)o Визначення цінності як ставлення окремої людини до предмета споживання, тобто через корисність цього блага для споживачаo Праця, витрати виробництва

На першому етапі маржинальної революції (1870-1880-ті роки) сформувався суб'єктивно-психологічний напрям у політичній економії, який ґрунтувався на суб'єктивній теорії вартості, розробленій на основі принципу граничної корисності. Вартість залишалася вихідною категорією економічної теорії, але визначалася не витратами на виробництво товарів (з погляду пропозиції), а суб'єктивною оцінкою блага споживачем (з погляду попиту) на основі мінової цінності благ або пропорцій їх обміну. Предметом дослідження стала сфера споживання (попит), а не виробництво (пропозиція). Розвиток маржиналізму відбувався в межах австрійської (К. Менгер, Ф. Візер та Е. Бем-Баверк) та математичної, заснованої В. Джевонсом, у її рамках - лозаннської (Л. Вальрас) шкіл економічної думки, що дає підстави говорити про формування маржиналізму як течії економічної думки.

На другому етапі маржинальної революції (90-ті роки XIX ст.) започатковано неокласичний напрям економічної теорії. Його представники відмовилися від суб'єктивно-психологічного підходу, поєднали маржиналізм (використання граничних величин) із функціональним економічним аналізом (залежність між бажаним для економічного суб'єкта результатом і способами його досягнення ), проголосили себе наступниками класичної політичної економії, а предметом свого дослідження - економіку загалом. Маржиналізм став базою сучасної економічної науки.

Відмінною ознакою неокласичного напряму було формування національних шкіл: англійської (А. Маршалл, А. Пігу, Ф. Еджуорт), американської (Д.Б. Кларк), лозаннської (В. Парето), шведської (К. Вікселль, Г. Кассель). Уперше термін "неокласична теорія" використав американський економіст Т. Веблен.

Становлення неокласичної економічної теорії на межі XIX- XX ст. як цілісної теоретичної системи відбувалося в процесі формування її теоретичних і методологічних засад.

Неокласики визнавали такі положення класичної політичної економії, як економічний лібералізм, саморегулювання та рівноважний стан ринкової економіки, принцип "чистої економіки", незалежної від суспільної форми її організації, що абстрагується в економічному аналізі від історичного і національного підходів, типів і форм власності, ідеологічних та інших позаекономічних чинників, дослідження сфери виробництва. Предметом дослідження визнавалася економіка загалом як рівноважна закрита система з обмеженими ресурсами, головним завданням - формування моделі економіки, за якої господарський механізм забезпечував би оптимальне використання обмежених ресурсів, що мають альтернативні можливості використання, з метою максимізації прибутку на мікрорівні (фірми) та макрорівні (суспільного добробуту).

Основні методи аналізу економічних процесів неокласиками

Базувалися на метафізичній філософії та формальній логіці. Вони охоплювали:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці