Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

Історія економіки та економічної думки

Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

Міста у ранньому середньовіччі (V-X ст.) внаслідок натуралізації та аграризації економіки втратили своє економічне значення.

Вони перетворилися на укріплені поселення, адміністративні та релігійні центри. У системі феодального господарства міста були доменіальною власністю одного або кількох духовних чи світських сеньйорів, складовою маєтку. Існував міський серваж, населення платило феодальну ренту і виконувало повинності. Сільське господарство було основним заняттям, а ремесло та торгівля мали обмежений характер. Винятком була Італія, що зберігала міську культуру.

Економічна діяльність людей виявлялася в синтезі сільськогосподарського та промислового виробництва. Античні досягнення останнього не були успадковані. Розвивалася домашня промисловість - систематичне виробництво домогосподарствами промислової продукції для власного споживання. Поступово з'явилися ремісники-професіонали, основним засобом існування яких стала промислова діяльність. її центрами були домен або селянські господарства. Однак феодальний маєток не був спроможний вирішувати промислові проблеми, сеньйоральне ремесло не мало перспектив. Ремісники переходили на натуральну або грошову ренту, переселялися в міста. Це пришвидшило другий суспільний поділ праці. Ремесло відокремлювалося від сільського господарства і формувалося як самостійна галузь господарства.

У XII-XV ст. міста стали центрами розвитку промисловості та торгівлі.

XI-XIII ст. - період урбанізації, коли почала зростати роль міст у розвитку суспільства. Відроджувалися античні міста (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Манчестер, Бонн тощо), а також утворювалися нові (Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург, Брюгге, Гент тощо). У XIII ст. в Англії було 280 міст, у Німеччині - 500, а в XIV ст. - 3500 міст, у яких проживало майже 20 % населення. Існувало правило: ті, хто прожив у місті один рік і день, ставали його громадянами.

У містах упродовж ХП-ХІП ст. відбулися комунальні революції - рух городян за звільнення міст від феодальної залежності та встановлення самоврядування. У Франції міста-комуни повністю звільнилися від феодальних повинностей, могли самі формувати органи місцевого самоврядування, володіли міським і торговельним правами, що гарантували та регулювали майнові і політичні права городян, управління, суд, фінанси, пільги, привілеї, оборону. Міс-та-буржуазії зберігали ту чи іншу владу феодала. В Італії міста-держави поширювали владу на територіальні округи з містами та селами, ставали економічними та політичними центрами. Імперські, або королівські, міста шляхом викупу вольностей та привілеїв залежали безпосередньо від імператора (у Німеччині) або короля (в Англії). За чисельністю населення міста поділяли на малі (1-2 тис. мешканців), середні (4-б тис), великі (понад 9-10 тис). В окремих містах (Париж, Мілан, Флоренція, Севілья) кількість населення досягала 80-100 тис. населення. Відстань між містами становила в середньому 20-30 км.

Середньовічне місто функціонувало на основі міського права. У XIV-XV ст. сформувалася соціальна верства феодального суспільства - бюргерство (міщани), до якої належали "громадяни міста", котрі користувалися міським правом, платили вступний внесок, міські та державні податки, володіли майном, вартість якого булане нижча за встановлену межу. Міське самоврядування здійснював патриціат - найзаможніші представники земельної аристократії, купці, лихварі та ремісники. Постанови міської влади регламентували внутрішні економічні відносини.

Економіка міста, як і феодального маєтку, була замкнутою самодостатньою організацією із системою дрібного ремісничого виробництва та торговельно-кредитного обороту. Міста залучали до сфери своєї ремісничо-торговельної діяльності жителів сільських околиць радіусом до 20 км.

Ремесло було основою економіки середньовічного міста, а ремісники становили більшість серед його громадян. Сформувалися такі галузі ремесла, як текстильна, металургійна, металообробна, зброярство, виробництво посуду, продуктів харчування, будівельних матеріалів тощо. Значного розвитку набули спеціалізація ремесла та територіальна спеціалізація ремісничого виробництва.

Організаційною формою міського ремісничого виробництва стала майстерня, заснована на приватній власності ремісника-майстра. Ремесло було ручним інструментальним на основі простої кооперації праці: працівники виконували однотипну роботу без поділу на окремі трудові операції. Майстер одночасно виконував функції робітника і підприємця, організовував виробничий процес і продавав продукцію на місцевому ринку. Серед майстрів відбувалася економічна диференціація. Найзаможніші входили до складу міського патриціату.

Щоб стати майстром, необхідно було пройти курс учнівства. Він мав особливості в кожній країні, проте були загальні риси, зокрема визначений термін навчання залежно від складності оволодіння професією (3-7 років), певна плата за навчання, договірні обов'язки майстра й учнів, складання іспиту на посаду майстра. Існувала цехова ієрархія: майстер - підмайстер - учень. У XIV ст. набула поширення праця підмайстра. Сформувалися замкнуті соціальні верстви цехових майстрів та "вічних підмайстрів". Підмайстри для захисту своїх прав створювали союзи - перші робітничі організації.

Ремісники-майстри об'єднувалися у цехи-корпорації (спілки), завданням яких було узгодження господарської (виробничо-торговельної) діяльності, реалізація спільних економічних інтересів, їх лобіювання в місцевому управлінні. До ознак цехів належать; галузево-фаховий і територіальний характер - об'єднання ремісників однієї професії або спеціальності у межах міста; самоуправління иа основі хартії від короля або сеньйора та статуту, що регулював загальні збори майстрів цеху як органу управління, діяльність виборних судових і виконавчих старшин, використання цехових фінансів.

Причинами виникнення цехів були: наявний рівень розвитку продуктивних сил; економічні інтереси майстрів; феодально-станова структура суспільства; необхідність захисту ремісників від свавілля феодалів і патриціату. Є думка, що цехи - це результат трансформації римських корпорацій у нових економічних і політичних умовах середньовіччя VIII-IX ст. у братства ремісників, а останніх - у цехи. Історики вважають, що цехи виникли в Італії у X ст., у Франції, Англії та Німеччині - в XI-ХП ст.

Цехові устави характеризують економічно-виробничі, соціальні та культурно-релігійні функції цехів:

o регламентація (централізоване регулювання) виробничої та торговельної діяльності майстрів, у тому числі умов і знарядь праці, технологій та обсягів виробництва, якості товарів за взірцевим виробом - шедевром, кількості учнів і підмайстрів, правил торгівлі, недопущення конкуренції всередині цеху;

o монополізація постачання сировини та ринків збуту ремісничих виробів;

o забезпечення монополії кожного цеху на виробництво, "цеховий примус", коли заняття ремеслом поза корпорацією було заборонене та переслідувалося;

o захист прав ремісників перед феодалами та міським патриціатом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства
  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці