Австрійська школа. Теорія граничної корисності
У 70-80-х роках XIX ст. австрійська школа здобула най ширше визнання серед прихильників маржиналізму. її представляли професори Віденського університету К. Менгер, Ф. Візер та Е. Бем-Баверк. Теоретико-методологічними особливостями австрійської школи є:
1) предмет дослідження - сфера споживання (попит), визнання примату обміну та споживання над виробництвом. Власне відносини обміну виявляють корисність блага, визначають пропорції та характер розвитку виробництва;
2) методи дослідження:
o індивідуалізм, розгляд індивідуального господарства ("господарство Робінзона") як головного об'єкта дослідження. Увага акцентувалася на проблемах динаміки економічних процесів, зокрема на діяльності підприємців. Народне господарство розглядали як сукупність окремих господарств, механізм діяльності яких розкриває закони економіки загалом (мікроекономічний аналіз);
o суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних явищ і процесів; заперечення об'єктивного характеру суспільного розвитку і властивих йому законів" погляд на економічні закони як на результат взаємодії індивідуальних рішень економічних суб'єктів;
o використання принципу вихідної категорії, якою є вартість (цінність), що визначається граничною корисністю товару як суб'єктивною характеристикою;
o використання причинно-наслідкового методу та маржинальних (граничних) величин, свідома відмова від математики, оскільки, на думку австрійських учених, об'єктивні числові дані не здатні адекватно відобразити економічну поведінку та індивідуальні мотиви людини, які спонукають її до дії як творчої особи;
o увага до фактора часу в економіці.
Карл Менгер (1840-1921) - засновник австрійської школи маржиналізму, автор праць "Основи вчення про народне господарство" (1871) і "Дослідження про методи соціальних наук і політичної економії зокрема" (1883).
К. Менгер створив учення про блага, змістом якого е визначення блага як речі або дії, яка задовольняє (насичує) людські потреби, має певну корисність, і товару як економічного блага, виробленого для продажу; структури за ц і я благ за порядком:
а) першого (нижчого) порядку, котрі призначені для безпосереднього задоволення людських потреб, і вищих порядків (другого, третього і т. д.), які використовуються для виробництва споживчих благ відповідно до "законів причинності... тільки через деякий час", щоб їх "пристосувати до задоволення наших потреб";
б) економічні, потреба в яких перевищує доступну на певний момент їх кількість, та неекономічні, кількість яких перевищує існуючу на певний момент потребу, вони не мають цінності та не потребують розподілу; в) комплементи (взаємодоповнювальні) та субститути (взаємозамінні) блага вищого порядку.
У теорії вартості (цінності) К. Менгер стверджував, що:
o цінність має суб'єктивний характер і не існує поза свідомістю людини, це "судження, яке люди, що господарюють, висловлюють про значення благ, що перебувають в їхньому розпорядженні для підтримання їхнього життя і добробуту";
o ціну товару визначає не вартість, зумовлена витратами праці (як доводила трудова теорія вартості), а цінність споживчих благ формує витрати виробництва, зокрема, цінність благ вищого порядку відображає не поточну, а очікувану цінність благ першого порядку;
o цінність блага вимірюється не просто його суб'єктивною корисністю (загальною властивістю благ задовольняти потреби людини) для споживача, а граничною корисністю - суб'єктивною оцінкою найменшої корисності останньої одиниці наявного запасу певного споживчого блага, яка для будь-якого блага визначається двома факторами: інтенсивністю, нагальністю індивідуальної потреби в ньому та рідкісністю (запасом) цього блага для задоволення конкретних потреб;
o цінність (вартість) благ першого порядку зумовлює цінність благ наступних вищих порядків;
o при визначенні величини цінності матеріальних благ необхідно враховувати конкретні потреби конкретної людини, що залежить від двох факторів: суб'єктивного (місця певного блага в ієрархії потреб) і об'єктивного (кількості одиниць блага для задоволення потреб). Це положення ілюструє "таблиця Менгера" - шкала корисностей, яка відображає систему потреб конкретного споживача та міру їх задоволення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Австрійська школа. Теорія граничної корисності“ на сторінці 1. Приємного читання.
