Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

Історія економіки та економічної думки

Сучасні економічні дослідження визначають слабкі місця методології неокласичної теорії, зокрема ігнорування історичного характеру ринку, абсолютизацію ринкових відносин, складність застосування до аналізу макроекономічних процесів, пов'язаних з інноваційними зрушеннями і поширенням творчої діяльності людини.

Особливості теоретичного аналізу ринкової економіки неокласиками порівняно з представниками класичної політичної економії охарактеризовані в табл. 9.4.

Таблиця 9.4. Особливості теоретичного аналізу ринкової економіки неокласиками порівняно з класичною політичною економією

Неокласична економічна теоріяКласична політична економія
o Формулювання закономірностей оптимального господарювання та умов досягнення рівноваги за умов вільної конкуренції; o трактування економічної теорії як науки про оптимальне використання обмежених ресурсів для задоволення людських потреб; o предмет досліджень - економіка загалом, поведінка ринкових суб'єктів (споживача, підприємця, найманого робітника), праця яких є джерелом багатства суспільства, їх прагнення максимізувати вигоду (дохід, корисність) і мінімізувати витрати (зусилля); o дослідження переважно мікроекономічного рівня економіки на основі математичних моделей; o цілісний системний аналіз сфер виробництва, обігу та споживання; o системоутворювальна категорія; o теорія граничної корисності; o в основі визначення ціни - взаємодія попиту та пропозиціїo Аналіз глобальних динамічних процесів та закономірностей розвитку ринкової економіки; o трактування політичної економії як науки, яка досліджує об'єктивні, універсальні закони економічного зростання; o предмет досліджень - забезпечення зростання матеріального багатства як джерела задоволення суспільних потреб, аналіз ролі різних факторів виробництва в цьому процесі; o урахування об'єктивних факторів життєдіяльності людини; o аналіз економіки на макрорівні, проблем економічного зростання та економічної динаміки; o визнання сфери виробництва первинною щодо сфери обігу; o системоутворювальна категорія "вартість"; o витратний аналіз визначення ціни, залежність її величини від витрат праці (виробництва)

Попередники маржиналізму

Виникненню ідей маржиналізму сприяли праці вчених-економістів, математиків і чиновників: Й.Г. Тюнена, Ж. Дюпюї, А. Курно, Г.Г. Госсена та ін.2. Вони почали переглядати основні постулати класичної політичної економії з погляду маржинального аналізу. М. Блауг зазначав, що період з

1834 по 1874 р. є часом незалежного відкриття у різних країнах граничної корисності1.

Йоган Генріх фон Тюнен (1783-1850) - німецький землевласник, учений-економіст і практик. У праці "Ізольована держава щодо сільського господарства і національної економіки" (1826,1850,1863) започаткував теорію розміщення продуктивних сил, досліджував питання граничної продуктивності. Він розробив економіко-математичну територіальну модель державного господарства, яка охоплює систему взаємопов'язаних інститутів. Досліджуючи організацію сільського господарства, вчений:

o сформулював ідею про взаємозалежність факторів виробництва, опрацював оптимальні варіанти поєднання факторів виробництва для забезпечення максимального прибутку на капітал;

o використовуючи аналіз граничних величин, започаткував теорію граничної продуктивності факторів виробництва, довів, що найбільший чистий дохід досягається тоді, коли сума граничних витрат на фактори виробництва дорівнює граничній цінності продукту;

o обґрунтував механізм формування величини земельної ренти залежно від віддаленості ділянки від місця збуту, конкуренції між фермерами за придбання найбільш придатної для використання земельної ділянки;

o сформулював основні засади некласової концепції розподілу доходів, яка ґрунтується на теорії граничної продуктивності факторів виробництва;

o перший поділив ризик на передбачуваний і непередбачуваний, доводив, що дохід підприємця формує діяльність в умовах не-передбачуваного ризику.

Антуан Огюстен Курно (1801-1877) - математик, філософ, економіст. Економічні погляди виклав у книзі "Дослідження математичних принципів у теорії багатства" (1838), в якій акцентував увагу на проблемах функціональної взаємодії ціни та попиту. Вчений увів до наукового обігу поняття функції попиту (D - / (Р), де D - величина попиту, Р - ціна), еластичності попиту та відкрив закон попиту, суть якого полягає у виявленні зворотного зв'язку між величиною попиту і ринковою ціною. Сформулював поняття економічної рівноваги, засноване на аналізі функціональної залежності між рівнем ціни, який визначають покупці, та попитом на товар, що зумовлює обсяги виробництва. Опрацьовуючи математичний апарат теорії фірми, А. Курно дослідив, що а) на ринку досконалої конкуренції, коли фірми не мають можливості впливати на ціноутворення, випуск продукції є максимальним, а ціни - мінімальними, максимізація прибутку досягається за умов рівності граничних витрат та середнього доходу; б) за умов чистої монополії (чистого випадку) прибуток максимізується тоді, коли граничні витрати дорівнюють граничним доходам (МС = МК); в) у моделі дуополії (конкуренції між двома продавцями) у точці рівноваги формується ціна (ЦДР), нижча за ціну монопольного ринку (ЦМР), але вища за ціну ринку вільної конкуренції (ЦРВК), математично це має такий вигляд: ЦМР > ЦДР > ЦРВК.

Жюль Дюпюї (1804-1866) - французький інженер і вчений, основні ідеї маржиналізму виклав у статті "Про вимір корисності громадських робіт" (1844), де досліджував проблеми порівняння корисності індивідуальних та суспільних благ. Вчений стверджував, що кожна додатково надана послуга суспільних благ (наприклад, проїзд мостом) приносить щоразу менше задоволення споживачам (у розумінні прагнення нею користуватися). Зобразивши цю залежність графічно, Ж. Дюпюї отримав криву попиту, яка відображає зворотний зв'язок між кількістю наданих послуг і цінами на них. Він доводив, що значення (величина) попиту як функції граничної корисності зменшується у міру зростання кількості придбаних споживчих благ.

Герман Генріх Госсен (1810-1858) - німецький учений-економіст і математик. Ідеї маржиналізму виклав у праці "Еволюція законів людської взаємодії" (1854), яка була випадково знайдена англійським професором Р. Адамсоном. Серед основних здобутків Г.Г. Госсена найважливіше значення мають:

o вчення про задоволення потреб як сенсу життя і основи діяльності людини. Предметом політичної економії мають бути не загальні економічні закони, а економічна поведінка суб'єкта господарювання, його психологічна оцінка та вибір блага. Оскільки мета політичної економії має полягати в тому, щоб допомогти людині отримати максимум насолод, її необхідно перейменувати у вчення про задоволення;

o теоретична розробка проблем оптимізації за умов обмежених ресурсів, започаткування теорії цінності. Вчений доводив, що, по* перше, "величина задоволення від споживання блага постійно зменшується, якщо ми безперервно задовольняємо це задоволення, поки насичення врешті-решт не відбувається", по-друге, "величина кожного окремого задоволення в момент припинення забезпечення цих задоволень повинна бути однаковою для всіх задоволень". Теоретичні висновки вченого в сучасній економічній літературі були сформульовані як закони Госсена: перший (закон насичення потреб, або спадної граничної корисності) стверджує, що зі збільшенням споживання блага загальна корисність зростає, а гранична корисність зменшується і при насиченні благом досягає нуля; згідно із другим законом (закон вирівнювання граничних корисностей), оптимальна структура споживання (максимальне задоволення потреб за умови обмеженого запасу благ) досягається за умов рівності зважених граничних корисностей благ, які споживаються1. Другий закон Госсена фіксує принцип рівноваги індивідуального споживання та індивідуального виробництва. Закони Госсена є основою застосування граничної корисності для розробки теорії раціонального споживання та закономірностей споживчого вибору, всієї мікроекономічної теорії XX ст.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії
  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці