Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

Історія економіки та економічної думки

Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

Темпи розвитку і структура економіки.

За темпами економічного розвитку індустріалізація відбувалася повільно. Впродовж 1815-1870-х років щорічний приріст промислової продукції становив 3,7 %. Протягом 1870-1913 рр. цей показник знизився до 1,7 %, обсяг промислової продукції збільшився лише у 2,27 разу (в США - в 9 разів, Німеччині - 6, Франції - в 3 рази). У структурі англійської економіки промисловість зберігала стійкі позиції. Сільськогосподарська продукція в 1913 р. становила 8 % від національного доходу країни, кількість зайнятих зменшилася до 0,8 млн осіб.

Зміни у формах власності та організації виробництва.

На початку 1960-х років XIX ст. було 639 акціонерних корпорацій. Значне зростання почалося у 1895-1905 рр. з дозволом випуску дрібних акцій номіналом до 1 ф. ст. Наприкінці XIX ст. щорічно засновували майже 4 тис. акціонерних компаній.

Монополістичні об'єднання виникли лише в кінці 80-90-х років XIX ст. У 1913 р. їх налічувалося 93, переважно у формі картелів, що об'єднували 30-50 фірм. Поступово монополії з'явилися в усіх галузях промисловості. Найменш поширеними вони були в легкій і добувній промисловості. Переважали такі монополії, як "Армстронг/Вітворт", "Дорман, Лонг і К", "Віккерс", "Динаміт-Нобель", "Юнайтед алкалі", Британська Південно-Африканська компанія, "Роял Датч-Шелл" та ін.

За темпами монополізації банківський капітал випереджав промисловий. У 80-х роках XIX ст. кількість приватних банків зменшилася до 172, акціонерних - досягла 91. П'ять найбільших банків країни зосередили 40 % від загальної суми банківських вкладів держави. Депозити в банках за 1880-1908 рр. збільшилися в 2,8 разу. Особливе місце належало колоніальним банкам, які мали 5449 відділень і володіли 25 % усіх цінних паперів світу. У 1913 р. 12 банків на чолі з Англійським зосередили 70 % від усього світового капіталу.

У структурі промисловості за вартістю продукції легка промисловість надалі переважала важку, у 1913 р. - у 1,7 разу. Із традиційних галузей модернізувалися суднобудування і транспорт. За 1870-1913 рр. вантажопідйомність суден подвоїлася, обсяги перевезень зросли в 16 разів, чистий дохід судноплавства досяг 94 млн ф. ст. У 1896 р. 78 %, а у 1913 р. 58,5 % нових кораблів світу будували у Великій Британії. Обсяг залізничних перевезень збільшився в 7 разів (1200 млн т).

Порівняно високі темпи розвитку характеризували важку промисловість, особливо галузі другої НТР: сталеварну, електротехнічну, хімічну. За 1870-1913 рр. видобуток вугілля збільшився в 2,6 разу, виплавляння сталі - в 3,8, чавуну - в 1,7 разу. Але продукція нових галузей становила лише 6,5 % від усієї промислової продукції країни. Англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобілів.

Велика Британія виплавляла сталі в 2,4 разу менше, ніж Німеччина, в 4 рази менше, ніж США. Потужність електростанцій країни становила 908 тис. кВт, що було в 2,4 разу менше, ніж у Німеччині та в 9 разів, ніж у США. Здійснювалися закупівлі машин і верстатів за кордоном.

У структурі зайнятих частка промислових робітників зменшилася: у 1851 р. - 23 %, у 1901 р. - 15 % від загальної кількості зайнятих.

Розвиток аграрної економіки

Аграрна криза 1874-1895 рр. пришвидшила переведення сільського господарства на індустріальну основу. Зростання імпорту американської пшениці майже в 9 разів і постачання м'яса з Австралії, Нової Зеландії, Південної Америки зменшили ціни на сільськогосподарську продукцію в 2 рази. За умови сплати великої земельної ренти англійські фермери не витримували конкуренції, розорювалися. Вони майже на 20 % зменшили посівні площі зернових культур. Інвестиції в аграрну економіку скоротилися. Процеси індустріалізації охопили зміну галузевої структури (скорочення виробництва зернових культур та орієнтацію на виробництво кормових і технічних культур, інтенсивне тваринництво), механізацію, хімізацію виробництва. Земельна рента за останню третину XIX ст. зменшилася на 22 %.

Велика Британія практично втратила власну аграрну базу. Потреби країни в продуктах харчування та сировині задовольнялися за рахунок імпорту, переважно в обмін на сільськогосподарську техніку. В 1913 р. сільське господарство виробляло продукції на 190 млн ф. ст., держава імпортувала сільськогосподарської продукції на 220 млн ф. ст. Рівень забезпеченості країни залежав від становища на світовому аграрному ринку.

Зберігалося панування великого землеволодіння. Нараховувалося понад 500 тис. ферм, найбільшим належала третина оброблюваних земель. Частину земель використовували як парки, мисливські заповідники.

У кінці XIX ст. уряд почав проводити політику відродження селянства шляхом примусового продажу або оренди земель лендлордів. Міністерство сільського господарства Великої Британії (1889) займалося земельними, зоотехнічними і ветеринарними питаннями, статистикою, сприянням розвиткові фахової освіти і дослідної справи. Перша дослідна станція була заснована у 1842 р. Сільськогосподарська освіта коштувала дорого. ВНЗ й агрономічні відділення при університетах організували народну сільськогосподарську освіту. Мандрівні агрономи працювали при ВНЗ, у графствах, громадських організаціях. Узимку вони організовували сільськогосподарські класи, влаштовували публічні читання, навесні та влітку - конференції, закладали дослідні поля, консультували, створювали кооперативи. Королівське сільськогосподарське товариство проводило щорічні виставки.

Проте державні видатки на сільське господарство були одними з найнижчих в Європі - 22 рос. коп. на мешканця, наприклад, у Бельгії - 85, Данії - 83, Ірландії - 35, Австрії - 102 коп.

Наступний розділ:

Розвиток сфери послуг


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики
  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці