Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи
Промисловий переворот у Німеччині почався у 30-х роках XIX ст. Його історія охоплює три періоди: 1830-ті - 1840-ві роки, коли промисловий переворот охопив лише легку промисловість; 1860-1860-ті роки - промислове піднесення після буржуазної революції 1848-1849 років; 1870-1880-ті роки - завершення промислового перевороту збіглося з початком індустріалізації. Визначальну роль відіграло утворення Німецької імперії в 1871 р.
Політичні, економічні та соціальні передумови промислового перевороту
У першій половині XIX ст. у німецьких землях панували феодальні економічні відносини. Економічну самостійність і відсталість німецьких земель спричинювала політична роздробленість. Після ліквідації Священної Римської імперії германської нації в 1805 р. німецькі землі формально були об'єднані у Рейнський (1806-1813) і Німецький союз (1815-1866) під гегемонією австрійських Габсбургів. Міждержавні та внутрішні митні кордони гальмували розвиток промисловості та торгівлі, не захищали національне господарство від конкуренції англійських і французьких фабрично-заводських товарів.
Промисловість залишалася ремісничо-мануфактурною, лише в 1869 р. було відмінено цехову систему. Перші механізми та машини англійського виробництва в німецькій промисловості запроваджено у 80-х роках XVIII ст. У першій половині XIX ст. з'явилися німецькі технічні досягнення.
Аграрну економіку визначали поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин і повільна капіталізація сільськогосподарського виробництва. Основні суб'єкти господарювання - великі феодальні маєтки і селянські господарства. У сільському господарстві було зайнято більш ніж 70 % населення.
Національний ринок капіталів і найманої робочої сили формувався повільно. Його основним джерелом стали викупні платежі селян і поступове їх розорення, експорт сільськогосподарської продукції.
Сприятливе значення мали природні фактори: географічне розташування в центрі Європи, наявність кам'яного вугілля і залізної РУДИ.
Першим кроком до економічного об'єднання став Митний заков 1818 р. у Пруссії, що скасував митні застави та платежі. Створення у 1833 р. Митного союзу 18 держав Північної Німеччини, розширення його повноважень на всі німецькі держави, уніфікація монетного обігу і вагових систем сприяли формуванню національного ринку та політичному об'єднанню. Під впливом революції 1848-1849 рр. ухвалено Комерційний кодекс, створено Верховний комерційний суд.
З утворенням Німецької імперії в 1870 р. створено єдиний державний апарат, єдину систему мір і ваги, торговельне законодавство, єдині залізничні тарифи і поштове право. Гарантувалися приватна власність, свобода підприємництва та договірні угоди. Сприятливим чинником стало інвестування у виробництво 5 млрд фр. контрибуції, отриманої від Франції після франко-прусської війни 1870-1871 рр., і приєднання провінцій Ельзас і Лотарингія із запасами залізної руди. Важливе значення мали бельгійський, голландський, англійський, французький капітали, укладені у промисловість Рейнської області.
Промисловий переворот
Почався у текстильній (бавовняній, льонопрядильній, шовковій) промисловості, що розвивалася на основі англійської техніки. В 1846 р. у країнах Митного союзу нараховувалося 313 бавовняних прядилень з 750 тис. механічних верстатів. Ткацьке виробництво залишалося ручним. У 1850-1880-х роках перероблення бавовни зросло у 3 рази на 1067 сукняних підприємствах. У1861 р. шовк виробляли 215 фабрик.
Промисловий переворот у важкій промисловості відбувався у 1850-1880-х роках. Упродовж 1860-1870 рр. її обсяги зросли на 23 %, засобів споживання - на 9 %. Сформувалися такі галузі; добувна, металургійна, машинобудування, хімічна (анілінова, калійна), електротехнічна, військова.
Парові двигуни поширилися у 1830-1840-х роках. У1822 р. працювало 2 парові машини, у 1847 р. -1139 потужністю 21,7 тис. к.с. Перша залізниця була побудована у 1835 р., а у 1848 р. довжина залізниць досягла 2,5 тис. км, у 1870 р. -19,6 тис. км. У1870 р. інвестування у галузь становило 4 млрд марок. Майже половина залізниць належала державі. У середині XIX ст. кількість паровозів становила 429, пароплавів - 90. Розвиток транспорту сприяв ліквідації економічної роз'єднаності Німеччини, перетворенню її на країну європейського транзиту, стимулював розвиток добувної та металургійної галузей.
Було створено машинобудування. Впродовж 1846-1861 pp. кількість машинобудівних заводів збільшилася зі 131 до 300. Німецька індустрія розвивалася на базі вітчизняного устаткування із застосуванням світових наукових та технічних досягнень.
У 1850-1860-х роках у німецькій промисловості розпочався процес концентрації виробництва і капіталів. У Пруссії виникло 295 акціонерних компаній, переважно у важкій промисловості. У 1846-1861 pp. за умов зростання промислового виробництва кількість металургійних заводів зменшилася з 913 до 655, вовнопрядильних фабрик - з 2437 до 1157.
Підсумки промислового перевороту
У 1870-х роках Німеччина стала аграрно-промисловою державою. За рівнем економічного розвитку вона відставала від Великої Британії та Франції, але випереджала їх за темпами зростання, а Францію - і за потужністю важкої промисловості.
У середині 1870-х років промисловий переворот не завершився. Переважало ремісничо-мануфактурне виробництво. Проте темпи розвитку промисловості були найбільшими в Європі. їх характеризує динаміка зростання валових обсягів промислового виробництва: у 1850 р. - 100 %, 1860 р. - 200, у 1870 р. - 350 %. Легка промисловість давала 2/3 від продукції всієї промисловості. Передовою на той час була структура важкої промисловості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи“ на сторінці 1. Приємного читання.
