У США в першій половині XIX ст. експорт зріс у 3,7 разу, а імпорт - у 4 рази. В експорті країни переважала сільськогосподарська сировина (бавовна, вовна, шкіра) і продовольство, готові вироби складали 12 %. Майже половина американського експорту припадала на Велику Британію, яка була головним покупцем бавовни, а із середини XIX ст. - продовольства. Доходи від експорту сільськогосподарської продукції забезпечували валютні надходження, необхідні для промислового імпорту. У зазначений період ще зберігалась залежність американської індустрії та споживчого ринку від увезення зарубіжних, насамперед англійських, машин, оснащення, промислових товарів, виробництво яких ще не було масово налагоджене в США.
Економічні погляди Генрі Чарльза Кері
(1793-1879) - відомого американського економіста, представника класичної політичної економії, бізнесмена сформувались під впливом ідей англійської класичної школи та історичних умов розвитку США у першій половині XIX ст. Економічні погляди Г.Ч. Кері були викладені у 13 книгах, численних памфлетах та багатьох газетних статтях. Найвідоміші праці - "Нариси про норму заробітної плати" (1835) у трьох томах, "Принципи політичної економії" (1837-1840) у трьох томах, "Гармонія інтересів агрокультури, мануфактури та комерції" (1850), "Принципи соціальної науки" (1865). В історію економічної думки Г.Ч. Кері увійшов як критик класичної політичної економії, зокрема системи рікардіанства, та розробник концепції гармонії інтересів.
Г.Ч. Кері розглядав політичну економію як науку про багатство, яка вивчає об'єктивні та незмінні економічні закони, подібні до законів природи. Одночасно він протиставляв закони виробництва законам сфери розподілу, які визначають рішення людини та державної політики, історичні умови розвитку суспільства.
Стверджував, що капіталізм як суспільний лад забезпечує умови прогресивного економічного розвитку та здійснення ідеалів справедливості. Сформулював закон гармонії інтересів між класами підприємців, найманих робітників і землевласників. На його думку, зростання продуктивності праці та зниження витрат на виробництво товарів ведуть до збільшення багатства суспільства, підвищення добробуту різних соціальних груп, відсутності соціальних суперечностей між учасниками виробництва. Індивідуальні інтереси необхідно підпорядковувати загальній суспільній меті - розвиткові національного виробництва.
Теоретичною основою закону є концепція відтворюваної вартості, за якою вартість є мірою панування людини над природою, протидією, яку треба подолати для оволодіння бажаною річчю, отже, вартість товару має визначатися не витратами виробництва, а відтворенням товарів або витратами за конкретних умов. Зі зростанням продуктивності праці відносні (середні) витрати ресурсів на виробництво продуктів зменшуються, отже, зменшується вартість капіталу (засобів виробництва) і процента, які отримує власник капіталу. Водночас зростає цінність праці та її частка в продукті.
Г.Ч Кері на противагу класовій теорії розподілу Д. Рікардо розробив власну теорію розподілу, в якій висунув закон розподілу, згідно з яким зі зростанням продуктивності праці частка робітників у національному продукті збільшується абсолютно і відносно, а частка підприємців збільшується лише абсолютно, а відносно зменшується. Отже, з розвитком капіталізму становище робітників поліпшується, а добробут їх зростає швидше, ніж доходи підприємців.
Г.Ч. Кері започаткував теорію продуктивної заробітної плати: збільшення продуктивності праці зумовлює тенденцію до зростання заробітної плати. Ренту і прибуток дослідник розглядав як природні форми доходу землевласників і підприємців, земельну ренту - як процент на вкладений у землю капітал, тобто як одну з форм прибутку (це суперечить висновкам класичної політичної економії). Абсолютизуючи умови аграрного виробництва США, доводив, що збільшення площі освоєних земель відбувається від менш родючих до кращих, як результат підвищується продуктивність праці та знижуються ціни на сільськогосподарську продукцію. Це зменшує ренту, створює об'єктивну тенденцію до зниження частки землевласників у національному продукті, збільшення доходів підприємців і найманих робітників, сприяє гармонії інтересів між підприємцями і землевласниками.
Г.Ч. Кері обґрунтував активну роль держави в регулюванні процесів виробництва та розподілу, зосереджуючи увагу на зовнішньоекономічній політиці. Погляди вченого еволюціонували від ідей фритредерства та міжнародного поділу праці до захисту політики протекціонізму:
o засуджував Велику Британію за її прагнення до промислової монополії та перетворення інших країн світу в аграрно-сировинні;
o виступав за економічно незалежні нації з аграрно-промисловим господарством і власною індивідуальністю. Закликав до всесвітньої "гармонії націй", яка має забезпечуватися шляхом розподілу світового виробництва за місцевими центрами, в яких землеробство органічно поєднується з промисловістю, суспільство організоване у виробничі асоціації, які створюють взаємні ринки збуту та стимулюють одна одну, визначаючи економічний прогрес;
o стверджував, що політика протекціонізму забезпечує економічну автономію нації, національний ринок для національного виробника, підвищення заробітної плати в умовах обмеженості ринку праці. Виправдовував рабство як джерело дешевої робочої сили;
o вимагав поширення протекціоністських заходів на аграрний сектор, мотивуючи їх доцільність виснаженням ґрунтів за умови збільшення врожаїв з метою зростання експорту сільськогосподарської продукції, економією коштів на транспортні видатки.
Теорія Г.Ч. Кері використовувалася на практиці для обґрунтування державної економічної політики. Протекціоністські заходи сприяли розвитку національного виробництва. Ідея гармонії інтересів об'єднувала американське суспільство в умовах утвердження ранньоіндустріального ринкового капіталізму.
Розвиток соціалістичних економічних ідей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні“ на сторінці 3. Приємного читання.
